1Справа № 335/4287/19 3/335/786/2019
18 червня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії БД №304590, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працевлаштованого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
22.03.2019 року о 11-50 годині в м. Запоріжжя, Вознесенівський район, перехрестя вул. Кам'яногірська та вул. Перемоги, на перехресті нерівнозначних доріг, водій автомобіля Peugeot 307 номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Skoda Octavia A5 державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП транспортний засіб та паркан пошкоджено, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом завчасного направлення судових повісток на адресу, яка зазначена в протоколі.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наступного.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 124 КУпАП України передбачає певні наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони цього правопорушення: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам, та інше.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.03.2019 серії БД №304590, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, під час керування транспортним засобом, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди 22.03.2019 року (а.с. 1);
- схемою місця ДТП до протоколу, в якій вказані місце розташування транспортного засобу на дорозі після зіткнення, умови погоди, стану дорожнього покриття, освітлення (а.с. 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 5).
- фотознімком (а.с.6).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд враховує, що згідно письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с.4) він вину у вчиненому правопорушенні не визнає та вказує на інший механізм ДТП.
Суд дослідивши матеріали справи враховує, що вони не містять доказів на підтвердження письмових пояснень ОСОБА_1 щодо механізму ДТП.
Разом з тим вказані твердження ОСОБА_1 спростовується фото (а.с.6) та схемою ДТП (а.с.3) в частині щодо характеру пошкоджень транспортних засобів, з яких вбачається характер пошкоджень автомобілів.
З наведених вище обставин вбачається, що саме дії ОСОБА_1 , який не дотримався під час керування транспортним засобом п. 16.11 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 33, 34, 35, 124, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн. у дохід держави (для зарахування надходжень до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (символ звітності 149), Номер рахунку отримувача : 31119149008001; Отримувач: ГУК у зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998)
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998 Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.І. Рибалко