1Справа № 335/11146/17 2/335/81/2019
11 червня 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою 61063 грн. 82 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати.В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 19.09.2014 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Леніна в м.Запоріжжя, не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку, порушивши вимоги п.п.13.1 Правил дорожнього руху України. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача, який належить їй на праві власності. Розмір збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем становить 61063 грн.82 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.
17.07.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з отриманням представником позивача висновку судової автотоварознавчої експертизи № 55 від 12.07.2018 року вартість матеріального збитку станом на 10.07.2018 року становить 49642 грн.08 коп.
06.08.2018 року представником відповідача - адвокатом Кукурудз Р.О. подано відзив на позов.
03.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з отриманням позивачкою страхового відшкодування в сумі 15602 грн.96 коп., вартість матеріального збитку становить 33039 грн.12коп., яку просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання, також відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.
11.06.2019 р. до суду надійшли заяви від представників позивача,відповідача про розгляд справи у їв відсутність.
Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що 19.09.2014 року приблизно о 23.50 год. водій автомобіля ЗАЗ 110307, р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , рухаючись по пр.Леніна в м.Запоріжжя, не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалася у попутному напрямку, чим порушив вимоги п.п.13.1 ПДР.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 14.10.2014 року. (а.с. 12).
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи власником автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 (а/с АДРЕСА_1 ).
Відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 55 від 12.07.2018 року про визначення розміру матеріального збитку, спричиненого володільцю автомобіля «Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , яке виконане судовим експертом ПП ОСОБА_3 , вартістьматеріального збитку зазначеного автомобіля, що належить ОСОБА_1 , станом на 10.07.2018 року становить 49642грн. 08 коп. (а.с. 69-85).
22.09.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», яка є страховиком відповідача із заявою про ДТП.(а/с 14).
ПрАТ «УОСК» платіжним дорученням № 792 від 09.08.2018 року сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 15602,96 грн. (а/с 98).
Згідно з розпискою від 05.11.2014 року ОСОБА_1 отримала 1000 грн. від ОСОБА_2 ( в якості франшизи)(а/с 18).
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, в даному випадку, майнова шкода - зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.
При цьому, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 9 вказаного закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Виходячи з положень вищевказаного закону та норм діючого цивільного законодавства, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вищенаведена правова позиція Великої Палати Верховного Суду сформульована ним в постанові від 04 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц і є обов'язковою для застосування судами.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія», яка на виконання своїх обов'язків виплатила потерпілій ОСОБА_1 15602,96 грн., що підтверджується наявними в справі доказами та не заперечується сторонами.
Разом із тим, ліміт страхового відшкодування приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» по шкоді, завданій майну, згідно полісу становить 50 000 грн., про що не заперечували сторони, тому неправомірним є покладання судом обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на суму 34 397, 04 грн. (із врахуванням вже сплачених страховою компанією 15 602,96 грн.) на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, оскільки це суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33039,12 грн., яка не виходить за межі ліміту страхового відшкодування, не підлягає задоволенню з вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Дата складання повного тексту рішення: 20.06.2019 року.
Суддя Рибалко Н.І.