Рішення від 11.06.2019 по справі 227/515/19

11.06.2019 227/515/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого cудді: Мацишин Л.С.

присяжних: Зінцова Д.О., Запорожця А.Л.,

за участю

секретаря судового засідання: Харькової Л.М.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради Донецької області, про визнання громадянина безвісно відсутнім,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з заявою про визнання громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, останнє місце проживання якого АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім.

В обґрунтування вимог зазначила, що її син ОСОБА_3 , який до встановлення батьківства батьком ОСОБА_4 мав прізвище ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1998 року по 2000 рік проживав разом з заявницею, яка в офіційному шлюбі з батьком дитини не перебувала. На підставі ухвали Добропільського міського суду від 21 листопада 2000 року про укладення мирової угоди між батьками, сина ОСОБА_3 передано на виховання батькові, та змінено місце проживання на адресу проживання батька, тобто у м. Донецьк. З 2005 року зв'язок із сином остаточно було припинено. Зараз не знає де знаходиться її син. Ніякого зв'язку вона та її родичі ні з батьком дитини, ні з самим ОСОБА_6 не підтримують. Чула тільки, що в сина вже є нова сім'я. Зараз заявниця з 20 травня 2005 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 . На підставі договору міни квартири від 26 вересня 2000 року вона та її син стали співвласниками у рівних частках будинку АДРЕСА_1 . На даний момент заявниця проживає разом зі своєю сім'єю чоловіком ОСОБА_8 та дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за вищевказаною адресою. У зв'язку з тим, що син є співвласником Ѕ частини будинку, вона не може без його згоди зареєструвати за цією адресою свою неповнолітню доньку. У зв'язку з наведеним, просила визнати ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала, просила суд її задовольнити та пояснила, що у зв'язку з тим, що її син пропав, зв'язок не підтримується, а він є співвласником житлового будинку, тому визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім має для неї юридичне значення, оскільки це дасть можливість їй зареєструвати місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , та дасть змогу уникнути багатьох питань у процесі навчання доньки та пересування її по території України. З заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітньої доньки за вищевказаною адресою до органів реєстрації місця проживання вона не зверталася. Зазначила, що спілкувалася із сином останній раз у 2005 році. А при спробі у 2015 році знайти його за останньою відомою їй адресою проживання сина в м . Донецьку для вирішення питання щодо продажу квартири, виявилося, що він там не проживає.

Представник заявника ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про визнання громадянина безвісно відсутнім та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З заявою про відкладення розгляду справи з повідомленням причин неявки до суду не звертався.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності представника заінтересованої особи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 14 грудня 2018 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 (а.с.11), яка після укладення двох шлюбів остаточно має прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження з ОСОБА_13 серії НОМЕР_2 , виданим 25 вересня 2000 року Виконкомом Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області (а.с.25), свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_13 серії НОМЕР_3 , виданим 19 квітня 2005 року Добропільським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції (а.с.26), свідоцтвом про шлюб з ОСОБА_14 серії НОМЕР_4 , виданим 20 травня 2005 року Добропільським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції (а.с.27).

Батьком ОСОБА_3 записано ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про встановлення батьківства серії НОМЕР_5 , виданим 19 червня 1998 року Куйбишевським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька (а.с.12), та виданим повторно вищезгаданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.11).

Ухвалою від 24 листопада 2000 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 , тобто батьком ОСОБА_3 , та заявницею, відповідно до якої останнього передано на виховання до настання повноліття батькові та визначено його місце проживання разом з батьком у м. Донецьку. (а.с.13)

На підставі договору міни квартири на житловий будинок від 26 вересня 2000 року, ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 є співвласниками у рівних частках житлового будинку з присадибними спорудами АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 (а.с.15-20)

Неповнолітня донька заявниці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказаною адресою проживає, але зареєстрованою не значиться, що підтверджується витягом з домової книги для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 . (а.с.14, 21-22)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вищевказаною адресою зареєстрованим не значиться, що підтверджується довідкою відділу реєстрації Добропільської міської ради від 04 березня 2019 року.

Згідно довідок № 4691/403/05-2019 від 05 березня 2019 року, 5113/403/06-2019 від 13 березня 2019 року та №5319/403-05-2019 від 15 березня 2019 року Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розшуку як безвісно зникла особа або особа, що ухиляється від органів слідства, згідно інтегрованої бази даних «Армор», не значиться, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. (а.с. 57, 66-69)

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відомостей про перетинання державного кордону України громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не виявлено. (а.с.70)

Як вбачається з довідки за місцем проживання ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року, посвідченої Виконавчим комітетом Добропільської міської ради, в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована заявниця та разом з нею проживають члени її сім'ї: чоловік - ОСОБА_14 та донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає разом з нею за вказаною адресою з 2000 року. (а.с.14).

В Міністерстві соціальної політики інформація щодо ОСОБА_3 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня. (а.с.81, 83)

Згідно інформації наданої Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та смерть відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у архіві відділу не виявлено. (а.с.82)

Згідно інформації з Державного реєстрі фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів: ОСОБА_3 за 2013 - 2014 роки отримував дохід у вигляді стипендії в м.Донецьку, з другого кварталу 2014 року інформація щодо отримання ОСОБА_3 доходів відсутня. (а.с. 64-65)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона є подругою заявниці, а щодо заявлених ОСОБА_1 вимог, то сказала, що відомості відносно сина заявниці ОСОБА_3 вона знає лише зі слів свого брата та його дружини - заявниці, з їх же слів знає, що ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_1 деякий час, а потім проживав з батьком у м. Донецьку. Їй відомо, що заявниця зі своїм чоловіком їздили в м. Донецьк шукати її сина.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що особисто ОСОБА_3 вона не знає, але зі слів заявниці їй відомо, що остання шукала сина в родичів та батька дитини, але не знайшла.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Згідно ч. 3 ст. 43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У відповідність до ч. 1 статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

З аналізу указаних норм можна дійти висновку, що фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17, провадження № 61-34068св18, підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Так, згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17, «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою».

З аналізу наведеної норми закону випливає, що безвісну відсутність фізичної особи можна встановити лише за її відсутності понад один рік саме за місцем її постійного проживання.

Однак, як вказує сама позивач та підтверджується показаннями свідків і матеріалами справи, фізична особа ОСОБА_3 , безвісну відсутність якого встановлює заявниця за адресою свого місця проживання АДРЕСА_1 , з дворічного віку на підставі рішення суду постійно проживав разом з батьком у м. Донецьку України. Будь-яких доказів на підтвердження відсутності відомостей про перебування ОСОБА_3 у місці його постійного проживання, зокрема, в м.Донецьку, суду не надано. Не здобуто судом доказів на підтвердження того, що заявником вживалися заходів щодо розшуку свого сина і що цими заходами неможливо встановити його місце перебування, оскільки ОСОБА_1 з офіційною заявою про розшук свого сина ОСОБА_3 до органів поліції не зверталася.

Крім того, звертаючись до суду з заявою, заявниця вказує, що метою визнання безвісти відсутнім ОСОБА_3 є неможливість зареєструвати місце проживання її неповнолітньої дочки за місцем її проживання без дозволу співвласника житлового будинку, а саме ОСОБА_3 .

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02. березня 2016 року № 207 передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає документи, в тому числі, що підтверджують право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників). У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому законом порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Як зазначила ОСОБА_1 , що вона з заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_9 за вищевказаною адресою до органів реєстрації місця проживання офіційно не зверталася.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що причина, через яку заявник просить визнати ОСОБА_3 безвісно відсутнім є неповажною, тобто у заявника відсутня наявність правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутнім.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання громадянина безвісно відсутнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 ЦК України ст.ст. 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради Донецької області (ЄРДПОУ: 32897190, адреса місця знаходження: вул. Першотравнева, буд. 83, м. Добропілля Донецької області 85000), про визнання громадянина безвісно відсутнім - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 11 червня 2019 року.

Головуючий суддя: Л.С. Мацишин

Присяжні: Д.О. Зінцов

А.Л. Запорожець

11.06.2019

Попередній документ
82559722
Наступний документ
82559726
Інформація про рішення:
№ рішення: 82559724
№ справи: 227/515/19
Дата рішення: 11.06.2019
Дата публікації: 26.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою