Справа № 263/7068/19
Провадження № 3/263/2052/2019
11 червня 2019 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Шевченко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Національної поліції України ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 184 ч.1 КпАП України,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №397072, вбачається, що громадянка ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 не виконала своїх, батьківських обов'язків щодо догляду за своїм малолітнім сином, внаслідок чого ОСОБА_2 , отримав травму, а саме: забій м'яких тканин голови, у зв'язку з чим ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи був повідомлена належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного проступку є громадський порядок і громадська безпека. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. При цьому, такі дії мають вчинятися свідомо. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини, що полягає в ухиленні від виконання своїх батьківських обов'язків.
Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
За таких обставин у ОСОБА_1 також відсутня вина у формі прямого умислу, а отже і відсутня суб'єктивна сторона та взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст.17Закону України" Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскількинаявність останніхне узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 184 КпАП слід закрити, за відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 184 ч.1, 251, 252, 247, КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: О.А. Шевченко