11.06.2019 227/2009/19
про залишення позовної заяви без руху
11 червня 2019 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розглянувши подану позовну заяву, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
1. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач фактично проживає у Краснодарському краї Російської Федерації, проте позивач не зазначає адреси місця проживання відповідача, у зв'язку з чим суд позбавлений належним чином повідомити зазначену особу стосовно розгляду справи. Таким чином, позивачу необхідно зазначити точну адресу місця проживання відповідача.
2. Оскільки місцем проживання відповідача є Російська Федерація, дана позовна заява також має відповідати вимогам встановленим міжнародним договором, укладеним між Україною та Російською Федерацією, а саме Мінської конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року.
Відповідно до ст. 17 Мінської конвенції, при виконанні даної конвенції Договірні сторони користуються державною мовою Договірної сторони або російською мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.
Згідно ст. 17 Конвенції, у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних сторін або російською мовою.
Відповідно до ч. 3 ст. 499 ЦПК України, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Оскільки Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року передбачено направлення документів для вручення їх сторонам у справі в належним чином завіреному перекладі на російську мову, позивачу слід здійснити переклад позовної заяви разом із долученими до неї документами на російську мову, справжність перекладу або підпису перекладача на яких повинен бути засвідчений у встановленому порядку державним або приватним нотаріусом України.
З огляду на те, що вказані обставини мають значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя В.В. Хандурін
11.06.2019