Справа № 222/2174/18
Провадження № 2/222/104/2019
04 червня 2019 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представники учасників справи:
представник позивача - адвокат Коваленко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , загальною площею 7,340 га, що розташовані на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області. Вищевказані земельні ділянки сестра заповіла їй, що підтверджується заповітом від 02.02.2017 року за реєстровим № 483. Проте, в установлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини вона звернутись не змогла з поважних причин, оскільки вона проживає у смт. Оленівка Волноваського району Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією України, куди вона забрала свою сестру в зв'язку з її хворобою. Померла сестра у неї вдома, усі витрати щодо лікування і поховання вона взяла на себе. Похована сестра у смт. Оленівка Волноваського району Донецької області. Виїхати на підконтрольну Україні територію вона змоги не мала, оскільки перебувала в стресовому стані через смерть сестри, а також через те, що багато грошових коштів було витрачено на її лікування. Тому, в грудні 2018 року вона передала чоловіку померлої ОСОБА_2 , який мешкає в с. Темрюк Нікольського району Донецької області, лікарське свідоцтво про смерть № 25 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, щоб він займався отриманням свідоцтва про смерть українського зразка. 07.12.2018 року ОСОБА_2 отримав рішення Володарського районного суду Донецької області про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , на підставі якого було отримано свідоцтво про смерть українського зразка. Вона є спадкоємцем за заповітом, інших спадкоємців які б прийняли спадщину померлої немає. В зв'язку з чим просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подачі до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 25.01.2019 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для надання документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву (довіреності або ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
11.02.2019 року на виконання вимог зазначеної ухвали, представником позивачки - адвокатом Коваленко К.О. було подано заяву про усунення недоліків з оригіналом ордеру.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 14.02.2019 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.
Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Стороною відповідача у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано. Інших клопотань учасниками судового процесу не заявлено.
Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 21.03.2019 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
Також, ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 19.04.2019 року, яка не була оформлена окремим процесуальним документом, а була занесена до журналу судового засідання, явка відповідача в судове засідання була визнана обов'язковою.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.О. під час розгляду справи позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Також суду пояснила, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою позивачки. Позивачка проживає у смт. Оленівка Волноваського району Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією України, куди вона забрала свою сестру, оскільки остання тяжко хворіла та потребувала догляду, де вона і померла. В установлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини позивачка не звернулась, оскільки не мала змоги виїхати на підконтрольну територію України, так як перебувала в стресовому стані через смерть сестри, а також через те, що багато грошових коштів було витрачено на лікування останньої. Лише в грудні 2018 року позивачка передала чоловіку померлої сестри - ОСОБА_2 , який мешкає на території Нікольського району Донецької області, лікарське свідоцтво про смерть, щоб він отримав свідоцтво про смерть українського зразка. 07.12.2018 року ОСОБА_2 отримав рішення Володарського районного суду Донецької області про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , на підставі якого було отримано свідоцтво про смерть українського зразка. Також пояснила, що померла сестра позивачки, на час смерті була прописана разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , але останній до нотконтори з приводу спадщини не звертався та спадкова справа не заводилася.
Проте, в останнє судове засідання представник позивачки не з'явилася. Про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання за судовим викликом не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез'явившихся позивачки та відповідача, а також закінчив розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника позивачки.
Вислухавши пояснення представника позивачки - адвоката Коваленко К.О., розглянувши її письмову заяву, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого повторно 19.12.1975 року ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її матір'ю зазначена ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 10.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 виданого 04.05.1964 року ОСОБА_5 04.05.1964 року одружилася з ОСОБА_6 та після реєстрації одруження їй присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », про що зроблено відповідний актовий запис № 7.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 16.07.1968 року ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її матір'ю зазначена ОСОБА_9 , про що зроблено відповідний актовий запис № 156.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 виданого 29.09.1979 року ОСОБА_4 29.09.1979 року уклала шлюб з ОСОБА_2 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », про що зроблено відповідний актовий запис № 16.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 виданого 25.10.1986 року ОСОБА_8 25.10.1986 року уклала шлюб з ОСОБА_11 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », про що зроблено відповідний актовий запис № 34.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 виданого 11.12.2018 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 57 років в смт. Оленівка Волноваського району Донецької області, про що складено відповідний актовий запис № 17, що також підтверджується рішенням Володарського районного суду Донецької області від 07.12.2018 року.
Згідно довідки виконкому Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області № 1151 від 17.12.2018 року ОСОБА_3 дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мала наступний склад сім'ї: чоловік - ОСОБА_2 , 1957 року народження.
Відповідно до заповіту від 02.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 483, ОСОБА_3 належні їй на праві власності земельні ділянки загальною площею 7,340 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , які розташовані на території Старченківської сільської ради Володарського району Донецької області, заповіла ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54514785 від 17.12.2018 року сформованого приватним нотаріусом Нікольського районного нотаріального округу Донецької області Майшмаз С.Ф., у спадковому реєстрі інформація, щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно положень ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Справи про спадкування за законом мають вирішуватися на основі правил глави 86 ЦК України.
Так, відповідно приписів ст. 1258 ЦК України спадкування за законом здійснюється почергово.
Статтями 1261-1266 ЦК України визначено п'ять черг спадкування за законом, та спадкування за правом представлення, зокрема ст. 1261 цього Кодексу визначено що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємиць за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємиць, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).
Частиною третьою ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Як встановлено судом, і це підтверджується наданими стороною позивача дослідженими доказами, ІНФОРМАЦІЯ_4 року відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_3 . Місцем відкриття спадщини є: АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_3 .
Спадкоємцем першої черги спадкування за законом, на час відкриття спадщини ОСОБА_3 , у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України є її чоловік ОСОБА_2 .
Також, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є позивачка ОСОБА_1 .
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , як за законом, так і за заповітом в ході судового розгляду справи не встановлено.
Також судом встановлено, що чоловік померлої ОСОБА_3 , в силу ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті дружини, оскільки на час смерті останньої постійно проживав (був зареєстрований) разом з нею за однією адресою, та протягом шести місяців не заявив про відмову від спадщини, а тому відповідач ОСОБА_2 , є належною особою, яка має відповідати за позовом.
Позивачка в свою чергу, не може вважатися такою, що прийняла спадщину після смерті сестри, оскільки на час смерті останньої постійно не проживала разом з нею за місцем її реєстрації, та у строк визначений статтею 1270 ЦК України (протягом шести місяців) не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином позивачка пропустила строк визначений статтею 1270 ЦК України (шість місяців) для прийняття спадщини (подачі відповідної заяви нотаріусу) після смерті спадкодавця (сестри).
Щодо поважності причин пропуску строку слід зазначити наступне.
Так, згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до Листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Як зазначалося вище, спадщина після смерті сестри позивачки відкрилася в день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме з цього часу почався перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачкою, як спадкоємицею за заповітом, передбачений ст. 1270 ЦК України. Граничний термін подачі позивачкою нотаріусу заяви про прийняття спадщини в порядку передбаченому ст. 1269 ЦК України закінчився 08.10.2017 року.
Позивачка в позовній заяві, посилається на обставини, за яких вона, в період часу з 08.04.2017 року по 08.10.2017 року, не мала можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, а саме на її неможливість виїзду на підконтрольну територію України, в зв'язку з її емоціональним станом через смерть сестри, а також через відсутність грошових коштів на проїзд.
Проте наведені причини пропуску строку для прийняття спадщини, на думку суду не є поважними, оскільки вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подачі нотаріусу відповідної заяви, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Інших поважних причин пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для позивачки на подачу нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк після відкриття спадщини, позивачкою не зазначено.
Між тим слід зазначити, що позивачка, будучі обізнаною про наявність заповіту та смерть спадкодавця, в період часу з 08.04.2017 року по 08.10.2017 року не вжила жодних дій спрямованих на прийняття спадщини, що також дає суду підстави вважати, про відсутність у неї обставин пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Інші доводи сторони позивача не спростовують висновків суду.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачці в задоволенні її позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені нею при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору в розмірі 704,80 грн. відшкодуванню на її користь з боку відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355, пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, 1268 - 1270, 1272 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Судові витрати у виді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок відшкодуванню на користь позивачки ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складене 11.06.2019 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець.