Справа № 758/13626/13-ц
Категорія 47
20 червня 2019 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі районного суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Подільський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в м.Києві про визнання шлюбу недійсним, -
В січні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.11.1975р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві за актовим записом про шлюб №667 від 22.11.1975р. - з моменту його реєстрації за наявних підстав, визначених ст.45 КпШС УРСР 1969р., ч.ч. 1, 2 ст.40 СК України, та зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві скасувати актовий запис №667 від 22.11.1975р. про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Провадження у справі було відкрито ухвалою від 07.03.2013 р. (суддя Неганова Н .В.).
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 17.06.2013 р. провадження у справі за вищевказаним позовом було закрито.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 08.10.2013 р. за апеляційною скаргою позивача зазначена вище ухвала суду 1 інстанції скасована з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 27.11.2014 р. вищевказаний позов був залишений без розгляду на підставі ст.207 ч.1 п.3 ЦПК України (2004 р.) в зв'язку з повторною неявкою позивача.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 23.06.2015 р. за апеляційною скаргою позивача зазначена вище ухвала суду 1 інстанції скасована з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 18.12.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіонової Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, заяву про розгляд справи за його відсутності не надали. Повторно представником позивача подана заява про відкладення розгляду справи за сімейними обставинами.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог закону, про причини неявки суду не повідомила.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.
Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_5 через канцелярію суду 12.03.2019 р. подана заява про відкладення судового засідання, призначеного на 12.03.2019р., за сімейними обставинами. Тобто, сторона позивача, достеменно знаючи про час та місце розгляду справи на 12.03.2019 р., в судове засідання не з'явилась, подавши відповідну заяву про відкладення розгляду справи. В зв'язку з чим, судове засідання було відкладено на 20.06.2019 р.
Згідно матеріалів справи, в судове засідання 20.06.2019 р. представником позивача ОСОБА_5 через канцелярію суду 18.06.2019 р. знову подана заява про відкладення судового засідання, призначеного на 20.06.2019 р., в зв'язку з виїздом з країни. мейними обставинами. Тобто, сторона позивача, достеменно знаючи про час та місце розгляду справи на 20.06.2019 р., в судове засідання не з'явилась, подавши відповідну заяву про відкладення розгляду справи.
Позивач та її представник повідомлялись про час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною в матеріалах справи (електронну адресу не надав).
Приписами ст.131 ч.2 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією більше не проживає або не знаходиться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, жодного разу не з'являвся в судові засідання до нинішнього складу суду та тривалий час не з'являвся до попереднього складу суду.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.200 ч.2 п.1 ЦПК України за результатом підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 353 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Подільський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в м.Києві про визнання шлюбу недійсним - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяН. М. Ларіонова