Дата документу 21.06.2019 Справа № 554/5293/19
Єдиний унікальний номер справи: №554/5293/19
Провадження № 1-кс/554/8917/2019
21.06.2019 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , відносно,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, солдат, кулеметника механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 201 від 02.07.2018 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаді кулеметник механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону у військовому званні солдата.
Відповідно до вимог ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» солдат ОСОБА_5 вважається військовослужбовцем військової служби за контрактом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У такий спосіб, з моменту видання первинного Указу Президента України № 303 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває і до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст.ст. 17, 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Під час проходження військової служби в умовах особливого періоду солдат ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги та ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу за контрактом, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України - 30.10.2018 не з'явився на військову службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 .
30.10.2018 близько 08 години солдат ОСОБА_5 , усупереч вищевказаних вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин, не одержавши дозволу відповідного командира (начальника), в умовах особливого періоду, крім воєнного стану не з'явився до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , відсутній по теперішній час та проводить його на власний розсуд, не пов'язуючи з проходженням військової служби.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військової частині НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , без дозволу командування вказаної військової частини та поважних причин, 30.10.2018 не з'явився до розташування військової частини НОМЕР_1 , відсутній по теперішній час та проводить його на власний розсуд, не пов'язуючи з проходженням військової служби.
30.05.2019 року у відповідності до ст.ст. 133, 276, 278 КПК України солдата ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
У зв'язку з тим, що солдат ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування копія підозри та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного передана цього ж дня командуванню військової частини НОМЕР_1 та за адресою проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).
У ході досудового розслідування кримінального провадження № 42018040630000182 від 26.11.2018 встановлено обставини, що дають підстави підозрювати солдата ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Метою застосування до солдата ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, як на підозрюваного, а також запобігання переховуванню від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання проведення у розумні строки повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування вчиненого ним кримінального правопорушення, судового розгляду кримінального провадження, виконання солдатом ОСОБА_5 процесуальних рішень, а також припинення вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється.
Санкція ч. 4 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Застосуванням до солдата ОСОБА_5 інших більш м'яких запобіжних заходів не дасть можливості запобігти вищевказаним ризикам, оскільки останній переховується від органів досудового розслідування з 30.10.2018 та продовжує вчиняти злочин.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, солдат, кулеметника механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 .
Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання останнього не встановлено.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав згідно викладеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги викладене, з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За правилами ч. 2 ст. 188 КПК України це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Отже, наявними у клопотанні доказами підтверджується, що ОСОБА_5 , незаконно припинив виконувати обов'язки військової служби.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування. Крім того, одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу. Тому слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 189-191, 335, 371, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , про дозвіл на затримання з метою приводу: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Затримана на підставі ухвали судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Уповноважена службова особа, яка затримала особу на підставі ухвали негайно повинна повідомити про це слідчого третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 .
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного до суду, закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії, а також у разі відкликання ухвали прокурором.
Строк дії ухвали шість місяців.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1