Справа № 550/261/19
Провадження № 3/550/232/19
20 червня 2019 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Ланна Я.О., за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П., прокурора - Голубицького В.В., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката - Павлухіна Д.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді поліцейський-водій в Управлінні поліції охорони в Полтавській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 172-6 КУпАП,-
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією №6 від 24.05.2019, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він будучи, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст.172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності на якого поширюється дія зазначеного Закону, в порушення вимог ч.1 ст.45 вказаного Закону, п.п.1 п.5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, несвоєчасно, без поважних причин а саме 01.04.2018 о 16 год 11 хв, подав щорічну декларацію суб'єкта декларування за 2017 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У ході розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Вважає, що протокол стосовно нього є протиправним так як складений повторно по одному факту. Крім того, зазначає, що на час розгляду справи сплив строк притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КУпАП, про що він заявляв клопотання поліцейському.
Адвокат Павлухін Д.Ю. в судовому засіданні повідомив суду, що відносно ОСОБА_1 працівниками поліції неправомірно складено два протоколи про одне й теж адміністративне правопорушення, під одним номером № 6 з різними датами : від 23.02.2019 та 24.05.2019. Вважає вказані протоколи такими, що складені в порушення вимог закону, а одже є неналежними та сфальсифікованими доказами у справі. Крім того, адвокат вказує, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинули, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його адвоката Павлухіна Д.Ю., думку прокурора Голубицького В.В., дослідивши письмові докази у справі, суд встановив.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 будучи, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом на якого поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно до ч.1 ст.45 цього ж Закону, зобов'язаний щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
24 травня 2019 року оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального Полтавського управління ДВБ Національної поліції України, Логіновою М.В. складено протокол №6 про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, тобто - за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2017 рік (а.с. 1-8).
Однак, такий протокол на думку суду, не може вважатись допустимим доказом в даній справі з наступних підстав.
Частиною 2 ст.49 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Порядок перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій затверджений рішенням НАЗК від 06.09.2016 року №19, який зареєстрований в МЮУ 15.11.2016 року за №1479/29609 (в редакції закону станом на 01.04.2017).
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.
Керівник відповідного органу, визначає порядок взаємодії відповідального підрозділу (особи) з іншими підрозділами з метою обліку суб'єктів декларування, у яких виник обов'язок подати декларації відповідно до вимог Закону.
Водночас, строки перевірки факту подання декларацій передбачені п.4 цього ж Порядку. Зокрема в пп.1 п.4 визначено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, перевіряє факт подання щорічних декларацій суб'єктів декларування протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій.
Факт подання декларацій перевіряється шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства (п.5 Порядку).
Таким чином, антикорупційним законодавством чітко встановлено обов'язок державного органу (уповноважений підрозділ/особа) перевіряти факт подання щорічних декларацій суб'єктами декларування, які в них працюють протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині ЄДР декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
У передбачений законодавством строк, тобто до 16 квітня 2018 , факт неподання або несвоєчасного подання декларації за 2017 уповноваженою на те особою, встановлено не було з невідомих для суду причин, оскільки матеріали справи таких даних не містять.
В повідомленні НАЗК (а.с.12) не вказано дату встановлення факту несвоєчасного подання щорічної декларації за 2017 рік ОСОБА_1
Лист НАЗК, який отримано Управлінням внутрішньої безпеки в Полтавській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 03.12.2018, не містить вихідного номера та дати (а.с.10,11).
Як вказано в протоколі від 24.05.2019 факт щодо несвоєчасного подання до ЄДР декларації за 2017 рік ОСОБА_1 , було виявлено 23 лютого 2019, що не узгоджується з іншими наявними у справі доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_1 на підставі якого здійснюється дане адміністративне провадження, складено 24 травня 2019 .
Відповідно до ч.3 ст.38 КпАП України адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно з п.7 ст.247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
З аналізу цих норм законодавства зокрема вбачається, що стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено зокрема протягом трьох місяців з дня його виявлення, а провадження в справі не може бути розпочато, якщо закінчились строки його накладення.
Враховуючи вищевказані норми антикорупційного законодавства та положення КпАП України, а також беручи до уваги встановлені вище обставини, суд вважає, що кінцевим днем виявлення факту неподачі ОСОБА_1 декларації за 2017 рік уповноваженими на те органами, слід вважати саме 16 квітня 2018 року, тобто десятий робочий день з граничної дати подання такої декларацій - 01 квітня 2018 року. Як встановлено вище, протокол стосовно ОСОБА_1 складений більш ніж через рік - 24 травня 2019 року.
При цьому правопорушення, передбачене ч.1ст.172-6 КпАП України не належать до категорії триваючих.
Оскільки на час складення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення минули строки, визначені у ст.ст.38, 247 КпАП України, то суд вважає цей протокол є недопустимим доказам в даній справі, так як складений через невідповідність із законодавством, тобто поза межами трьохмісячного строку з часу необхідного виявлення правопорушення, який чітко встановлено законодавством та був необхідний для встановлення факту подання (неподання/несвоєчасного подання) щорічної декларації ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя звертає увагу, що в матеріалах справи мається письмове пояснення ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення № 6 від 24.05.2019. Як вбачається із змісту протоколу, працівник поліції вважає датою виявлення правопорушення 23.02.2019. Навіть, якщо брати до уваги цю дату, протокол про адміністративне правопорушення від 24.05.2019 складений в порушення вимог ст. 247 КУпАП, поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, яке ставиться йому у провину, належними і допустимими доказами не доведена, провадження у даній справі розпочато протиправно, оскільки протокол складений поза межами строків, передбачених ч.3 ст.38 КпАП України.
Стороною захисту надано до суду копію протоколу № 6 від 23.02.2019 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за фактом несвоєчасного подання декларації про доходи за 2017 рік та постанову судді Чутівського районного суду Полтавської області Антонова А.А. від 05.03.2019, якою зазначений вище протокол визнано таким, що не відповідає вимогам закону.
З урахуванням наведеного, суддя вважає обґрунтованою позицію захисту з приводу того, що відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено два протоколи про одне й теж адміністративне правопорушення, під одним номером № 6 з різними датами : від 23.02.2019 та 24.05.2019.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись ст. ст.38, 283, 284, 247 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, - у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я. О. Ланна