Справа № 372/242/19
Провадження № 2-743/19
18 червня 2019 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Зінченко О.М.,
при секретарі Євдокімова В.С.,
представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином, третя особа: ОСОБА_4 ,
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 336 565,43 гривні та моральної шкоди у розмірі 52 200,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вироку Любарського районного суду Житомирської області від 21.12.2018 року третю особу у справі ОСОБА_4 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Автомобіль, яким керував ОСОБА_4 під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ТОВ «Торгруп», внаслідок якої відбулося зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser, який був пошкоджений. Внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі 336 565,43 гривні з вирахуванням страхової виплати, яку він просить стягнути з відповідача. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 52 200,00 гривень, яка полягає у душевних стражданнях, стресі, хвилюваннях через ушкодження майна, втрати доходів та необхідності нести додаткові витрати.
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 01.02.2019 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 14.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні і просив суд позов задовольнити, з обставин, викладених в позовній заяві, оскільки вчиненням злочину позивачу була завдана як матеріальна, так і моральна шкода.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив у повному обсязі і просив у їх задоволенні відмовити за безпідставністю, посилаючись на те, що відповідальність в даному випадку повинен нести винуватець ДТП ОСОБА_4 , який на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Торгруп».
Третя особа, ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся судом належним чином, заяв та клопотань до суду не подавав.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до вироку Любарського районного суду Житомирської області від 21.12.2018 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Вищезазначеним вироком встановлено, що 01 травня 2016 року близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі напівпричепу «Everlast» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Торгруп» та рухався по проїзній частині автодороги Житомир Могилів-Подільський в напрямку м. Житомира. На 44 км. + 410 м. автодороги Житомир - Могилів-Подільський, поблизу с. Семенівка Бердичівського району, водій ОСОБА_4 , проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам, невірно оцінив дорожню обстановку, і в порушення вимог п.10.1 та дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, чим створив небезпеку водію автомобіля Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку та знаходився на відстані недостатній для зупинки автомобіля з метою уникнення зіткнення. Внаслідок цього, поза межами проїзної частини, в ділянці розташування напрямного острівця позначеного дорожньою розміткою 1.16.2 ПДР України, сталося зіткнення автомобілів.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).
Відповідно до ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту вироку вбачається, що при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , цивільний позов не розглядався.
Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля Toyota Land Cruiser отримали тяжкі тілесні ушкодження, а також було повністю пошкоджено автомобіль Toyota Land Cruiser. Окрім того, в результаті даної ДТП ОСОБА_3 як власнику автомобіля матеріальні збитки які відповідач добровільно не відшкодував.
Відповідно до висновку експерта №515 від 25.08.2016року відновлення автомобіля Toyota Land Cruiser не є можливим і матеріальний збиток заподіяний власнику даного автомобіля складає 385 715,43 грн.
Для захисту своїх порушених прав позивачу довелося понести додаткові матеріальні витрати на проведення експертизи в сумі 850 грн., що підтверджується квитанцією.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAF була застрахована у ПрАТ «СК «УПСК» з лімітом відповідальності по майну 50 000 грн. по шкоді здоров'ю 100 000 грн., тому позивач зменшує свої вимоги до відповідача на суму страхового відшкодування, яку має право вимагати від страхової компанії окремо та просить стягнути матеріальну шкоду за вирахуванням страхової виплати в сумі 336 565,43 грн.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому водій ОСОБА_4 спричинив шкоду під час виконання своїх трудових обов'язків у ТОВ «Торгруп». А згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
На підставі ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також в зв'язку з пошкодженням майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз"яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач пред'явив вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження його автомобіля.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України 2Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 52 200,00 гривень, оскільки дана подія завдала Позивачу дуже суттєвої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, стресі та хвилюваннях і переживаннях, заподіюваних неправомірними діями винуватця ДТП, через дане зіткнення пережив емоційний стрес, а зазначені дії відповідача призвели до зміни нормального ритму життя позивача, позивач вимушений була вживати заходів щодо відшкодування шкоди в судовому порядку.
Тому на підставі ч.2 ст. 1187 та ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України ТОВ «Торгруп» як володілець джерела підвищеної небезпеки та як працедавець винуватця вчиненого злочину повинен відшкодувати завдану позивачу майнову та моральну шкоду.
На підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, що складаються зі сплаченого судового збору 384,20 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст.1166, 1172, 1187 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» на користь ОСОБА_3 336565, 43 грн. відшкодування матеріальних збитків, 52200,0 грн. в кості відшкодування заподіяної моральної шкоди та 384 грн.20 коп. в якості відшкодування сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору, а всього 389149 грн. 63 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Зінченко