Справа № 369/6372/19
Провадження № 3/369/2674/19
18 червня 2019 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко Владислав Вікторович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ГУ ДФС в Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 30, від 13 травня 2019 року, в період 2012 року - 2018 року, в АДРЕСА_1 області, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив правопорушення: здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації під час будівництва та продажу обєктів нерухомого майна та не забезпечення ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності чим порушено ст. 58, ч.6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV, зі змінами та не подання державному реєстратору документів для державної реєстрації фізичної особи -підприємця чим порушено ст. 18 ЗУ від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань».
В судове засідання з'явився ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав, оскільки підприємницькою діяльністю не займався, продавав нерухоме майно, яке перебувало у його власності в період з 2012 року по 2013 рік, без мети отримання прибутку. Приблизно у 2012 році ОСОБА_1 вирішив вкласти вільні кошти у будівництво та придбав квартири кількість яких не пам'ятає. Приблизно в 2012 році- 2013 році йому були потрібні кошти і він зазначені квартири продав. Більше жодною підприємницькою діяльністю не займався. Чому у 2019 році на нього склали протокол про адміністративне правопорушення йому не відомо.
Відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки ГУ ДФС в Київської області, доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, суду не надано. Так єдиним доказом вини ОСОБА_1 надано акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 04.04.2019 року. Як вбачається з останнього він неузгоджений з ОСОБА_1 і останнім повідомлення рішення оскаржено 22.05.2019 року, тому суд не може взяти зазначений акт до уваги як доказ. Інших доказів про те що ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю суду не надано. Крім того протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки не вказана суть правопорушення, а саме: якою конкретно підприємницькою діяльністю займався ОСОБА_1 та який прибуток отримав.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про підприємство» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Однак суду не надано доказів про отримання ОСОБА_1 прибутку від зайняття підприємницькою діяльністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, ст. 164-5, ст. 283, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.В. Лисенко