Справа № 369/7917/19
Провадження №1-кс/369/2537/19
20.06.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200002902 за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 18.06.2019, о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку №13 по вул. Боголюбова в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, маючи прямий умисел направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, підійшов до ОСОБА_7 та попросив останню дати здійснити йому телефонний дзвінок з її телефону, на що остання погодилась, але за умови, що розмова буде здійснена з її телефону, на що остання погодилась, але за умови, що розмова буде здійснена через гучномовець і апарат перебуватиме у неї в руках. Після завершення розмови ОСОБА_5 , відкрито, шляхом ривку вирвав з рук потерпілої телефон марки «HUAWEU P Smart+», заволодівши ним, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 8000 гривень.
Відомості за даним фактом 18.06.2019 слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області внесено до ЄРДР за № 12019110200002902 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
19.06.2019 ОСОБА_5 слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сумської області, Краснопільського району, с. Мала Рибиця, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, не одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом додаткового допиту потерпілого, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол допиту свідка, та іншими матеріалами в сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній являється жителем іншої області України, не має міцних соціальних зв'язків, не має офіційного постійного місця роботи та, як наслідок, законного джерела доходів, у зв'язку з чим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років позбавлення волі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний є уродженцем та жителем іншої області України;
- підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків;
- підозрюваний не має постійного місця роботи, як наслідок, законного джерела доходів.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілих, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тому слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Краснопільського району, с. Мала Рибиця, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор» строком 2 місяці
Відповідне клопотання розглядається слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області у відповідності до ч. 1 ст. 192 КПК України, за якою слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задоволити.
Підозрюваний проти вимог клопотання не заперечував.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку осіб які брали участь у розгляді справи, суд приходить до висновку що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, вирішуючи питання стосовно клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього, враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В своєму клопотанні слідчий, а також прокурор в судовому засіданні не довели що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Також слідчим та прокурором належним чином не обґрунтовано жодного ризику які б давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, наявністю у нього місця реєстрації та постійного проживання, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -
В клопотанні слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200002902 за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Краснопільського району, с. Мала Рибиця, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна середня, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, а саме до 17 серпня 2019 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- перебувати за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 та не відлучатись за межі місця проживання, в період часу з 22:00 год. вечора по 07:00 год. ранку наступного дня, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків відповідно до ч.5ст. 194 КК України визначити строком до 17 серпня 2019 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1