Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 червня 2019 р. № 520/4923/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016 по 31.03.2019 в повному обсязі; зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016 по 31.03.2019 на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області, від 16.01.2019 №04-462-19, №04-463-19, №04-464-19, №04-465-19, №04-466-19, №04-467-19 та виплатити недоплачені йому суми виплат щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за цей період на загальну суму 214082,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини та є втручанням у право власності позивача.
Ухвалою суду від 22.05.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов, оскільки до суду відповідні документи у визначений судом строк не надходили.
Вираховуючи, що відповідачем на надано відзив, суд вирішує справу за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , працював суддею, і постановою Верховної Ради України №2760-VI від 02.12.2010 був звільнений з посади судді Харцизького міського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом в.о. голови Харцизького міського суду №61-к від 31.12.2010 позивача з 31.12.2010 відраховано зі штату суду у зв'язку з відставкою.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою №700 від 17.11.2014 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та з 01.08.2014 перебуває на пенсійному обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.
10.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати детальну інформацію щодо нарахувань (перерахунків) і виплат позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.06.2016 по 31.03.2018.
Згідно до листа-відповіді відповідача від 16.05.2018 №285/к-14, з 01.05.2016 відповідачем встановлено позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди діючого судді, який працює на відповідній посаді.
08.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій поросив: зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.07.2016 відповідно до доданих копій Довідок щодо суддівської винагороди (за період з червня 2016 року по травень 2018 року), виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області, згідно яких, у зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства, з 01.07.2016 поступово збільшувався розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; сплатити недоплачену позивачу суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016 по 31.05.2018; з 01.06.2018 нараховувати та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 25680,00 грн. та своєчасно збільшувати його у подальшому у разі збільшення розміру суддівської винагороди.
22.06.2018 відповідач своїм листом №398/К-14 попросив позивача надати оригінали зазначених вище Довідок ТУ ДСА, які були надані ним 23.06.2018, що підтверджується розпискою-повідомленням від 23.06.2018 №940.
17.07.2018 у зв'язку з неотриманням у встановлені законодавством строки відповіді на зазначену вище заяву від 08.06.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою надати мотивовану відповідь на його заяву.
20.07.2018 листом №479/К-14 відповідач надав відповідь, в якій зазначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідачем був проведений, але його пенсійна справа, яка направлялася відповідачем на перевірку до ГУ ПФУ в Харківській області, була повернута з зауваженнями. Цим листом відповідач повідомив, що направив запит до ТУ ДСА на отримання нових довідок та просили позивача надати копії його трудової книжки. Копії трудової книжки були надані відповідачу 26.07.2018.
05.09.2018 відповідач листом №13199/14-02 повідомив позивача, що: ним було зроблено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача згідно до Довідки ТУ ДСА станом на 01.01.2017, проте відповідачем не було надано обґрунтувань і пояснень, чому він взяв за основу довідку станом на 01.01.2017, якщо позивач у зазначеній вище заяві просив зробити перерахунок, починаючи з 01.07.2016; перерахунок відповідачем зроблено без врахування щомісячної доплати (1/12 від окладу); розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача за розрахунками відповідача з 01.08.2018 складає 24480,00 грн. і що виплату буде проведено йому в жовтні 2018 року - у вересні 2018 року.
Судом встановлено, що позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання у сумі 24480,00 грн., але тільки за вересень 2018 року та не отримав недоплачені суми такого грошового утримання за період з 01.08.2018, вказаний відповідачем, ні за період з 01.07.2016, з якого позивач просив зробити перерахунок.
10.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок свого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку із змінами у законодавстві щодо розрахунку розмірів суддівської винагороди починаючи з 01.01.2018 та надав відповідну оновлену Довідку ТУ ДСА (оригінал) станом на січень 2018 року. На цій підставі, у жовтні 2018 року позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання у сумі 26958,60 грн. Проте, зазначена сума не включає в себе недоплачені суми грошовою утримання за попередні періоди з 01.01.2018 - вказаний у довідці, ні за період з 01.07.2016 - з якого позивач просив зробити перерахунок.
13.11.2018 представником позивача було надіслано відповідачу адвокатський запит №18/11-13/01, в якому просив: надати розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, який був зроблений відповідачем за період з 01.07.2016; вказати суму розрахованої відповідачем заборгованості перед позивачем зі сплати недоплаченої йому суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016 станом на дату отримання адвокатського запиту; вказати конкретний строк, протягом якого відповідачем буде здійснено повне погашення заборгованості перед позивачем зі сплати недоплаченої йому суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016; надати обґрунтування і пояснення, чому відповідач взяв за основу для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці довідку щодо розміру суддівської винагороди лише станом на 01.01.2017, якщо позивач у зазначеній вище заяві від 08.06.2018 просив зробити перерахунок, починаючи з 01.07.2016.
20.11.2018 відповідач своїм листом-відповіддю №15992/14-02 на Адвокатський запит повідомив, що: за його підрахунками розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача мав складати: з 08.06.2016 - 22185,00 грн.; з 01.01.2017 - 10740,00 грн.; з 05.01.2017 - 24480,00 грн.; з 01.08.2018 - 26958,00 грн., проте це суперечить даним Довідки ТУ ДСА від 31.07.2018 №925, на яку, як на підставу розрахунку, посилається відповідач, в якій, зазначено, що вказаний в ній розмір суддівської винагороди розраховано саме станом на 01.01.2018, та, що 90% від суддівської винагороди в розмірі 29954,00 грн. складає 26958,60 грн.; згідно п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України; нараховані суми боргу за минулий період буде проведено позивачу при умові фінансування.
Проте, відповідач не надав запитаної у адвокатському запиті інформації щодо загальної суми розрахованої відповідачем заборгованості перед позивачем; та щодо строку, протягом якого відповідачем буде здійснено повне погашення заборгованості перед позивачем.
08.01.2019 представником позивача було надіслано до ТУ ДСА адвокатський запит №19/01-08/01, в якому просив надати актуальні довідки про суддівську винагороду за період з липня 2016 року по січень 2019 року, необхідні для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача.
Територіальним управлінням ДСА було надіслано усі запитувані довідки.
26.01.2019 представником позивача було надіслано відповідачу лист №19/01-26/01, яким було надіслано відповідачу заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача від 26.01.2019.
06.02.2019 відповідач листом-відповіддю №2072/14-02 повідомив, що, заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може підписувати особа за довіреністю, тому позивач має особисто підписати таку заяву, а днем звернення за перерахунком він буде вважати саме дату такого особистого звернення, а не заяву від 26.01.2019.
07.02.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що підтверджується розпискою-повідомленням від 07.02.2019 №201.
Як зазначає позивач, 18.02.2019 йому зателефонував представник відповідача та повідомив, що знайшов технічну помилку (описку) у довідці ТУ ДСА станом на січень 2019 року, у зв'язку з чим, вони не будуть робити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі наданої довідки та просили запросити виправлену довідку у ТУ ДСА, після чого надати її відповідачу.
Позивачем було отримано виправлену Довідку ТУ ДСА станом на січень 2019 року та надіслано відповідачу 28.02.2019 листом №19/02-28/01.
Відповідачем було зроблено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача згідно даних довідок ТУ ДСА станом на грудень 2018 року та січень 2019 року, але відповідач почав виплати його позивачу у відповідному розмірі із затримкою: 40437,90 грн. (90% суддівської винагороди згідно довідки ТУ ДСА станом на грудень 2018 рік) -було виплачено позивачу лише за березень 2019 року, проте таку суму відповідач мав нараховувати та виплачувати позивачу щомісячно починаючи з січня 2019 року; 44086,95 грн. (90% суддівської винагороди згідно довідки ТУ ДСА станом на січень 2019 року - виплачується позивачу лише з квітні 2019 року, але таку суму відповідач мав нараховувати та виплачувати позивачу щомісячно починаючи з лютого 2019 року.
Отже, починаючи з квітня 2019 року, відповідач виплачує позивачу поточні щомісячні виплати довічного грошового утримання судді у відставці у повному обсязі, але так і не виплатив недоплачені позивачу суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за минулі періоди на загальну суму 214082,64 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1: у разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Згідно до Порядку, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Відповідно до розділу V Порядку, щомісячне довічне утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку.
Виплата щомісячного довічного утримання припиняється у випадках, передбачених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок виплати щомісячного довічного утримання у разі поновлення його виплати, за минулий час, за час перебування особи на повному державному утриманні, за час перебування в місцях обмеження або позбавлення волі, у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон, утримання надміру виплачених сум та відрахувань зі щомісячного довічного утримання здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено порядок виплати пенсії за минулий час, а саме, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, aлe не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Не зважаючи на відсутність у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-яких обмежень щодо виплати соціальних виплат такій категорії громадян як внутрішньо переміщені особи, Кабінетом Міністрів України постановою від 25.04.2018 №335 були внесені зміни до постанови КМУ від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, доповнено пункти 15 і 18 реченням такого змісту: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Проте, «окремого порядку» не існує, що є порушенням принципу правової визначеності, який є елементом верховенства права.
Крім того, ураховуючи те, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо виплати пенсійних виплат за минулий час (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можутьрегулюватися підзаконними актами.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
В преамбулі до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Жодних змін у Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з приводу особливостей виплати сум пенсійного забезпечення (соціальної допомоги) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі за минулі періоди, Верховною Радою не приймалось.
Таким чином, бездіяльність відповідача не може виправдовуватися посиланням на підзаконний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, який обмежує права громадян, встановлені законами України, а тому є протиправною, тобто такою, що йде всупереч вимогам закону.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Тому, не виплативши позивачу недоплачені суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за відсутності передбачених законами України підстав. Відповідач порушив його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у н. 33 цього рішення).
Таким чином, законом встановлено чіткі строки та порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (без обмежень щодо виплат за минулий час та без обмежень щодо виплат внутрішньо переміщеним особам, які відповідач (як орган державної влади), згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаний був виконати.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ЄДРПОУ 40387920) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016 по 31.03.2019 в повному обсязі.
Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2016 по 31.03.2019 на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області, від 16.01.2019 №04-462-19, №04-463-19, №04-464-19, №04-465-19, №04-466-19, №04-467-19 та виплатити недоплачені йому суми виплат щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за цей період на загальну суму 214082,64 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (ЄДРПОУ 40387920).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов