Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 червня 2019 р. Справа№200/4988/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька обл., смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії, суд -
09 квітня 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просив:
- визнати неправомірними дії Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно п. 2 ст. 114 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з моменту подачі заяви, тобто з 15 січня 2019 року, із застосуванням записів трудової книжки та показників довідок від 05.10.2018 №4024, від 05.10.2018 №4026, від 10.10.2018 №4067, від 23.04.2010 №192.
- зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на підставі заяви ОСОБА_1 від 15 січня 2019 року зареєстрованої за №105 з урахуванням записів трудової книжки та наданих документів.
- стягнути з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив в призначені пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. При цьому, відповідачем не зараховані декілька періодів роботи з різних підстав, які позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають діючому законодавству.
Позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в прядку письмового провадження.
Від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилається на те, що періоди роботи позивача з 1996р. по 1998р.; з 1998р. по 1999р. не враховані, оскільки в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято з додержанням законодавства, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Враховуючи неявку сторін, суд, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно довідки № 1443-5000011986 від 14.01.2019 року є внутрішньо переміщеною особою.
15 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 105 про призначення пенсії за віком на підставі п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06 лютого 2019 року Великоновосілківське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії, при призначені пенсії не враховано довідки від 05.10.2018 № 4024, від 23.04.2010 № 192, від 23.04.2010 № 192, від 14.08.2018 № 652о/к оскільки архіви підприємства знаходяться на території непідконтрольній українській владі.
Періоди роботи з 01.01.2000 по 24.02.2000 в якості гірничого підземного на ДВАТ «Шахта Бутівка-Донецька», з 19.01.2005 по 19.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 31.07.2012 в якості гірничого підземного, учня машиніста гірничих виймальних машин, гірничомонтажника на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» зараховані до підземного стажу роботи згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 16.09.1985 вбачається що позивач: з 19.08.1996 по 29.01.1998 прийняти учнем гірника з повним робочим днем під землею на Шахтоуправлінні «Бутівське»; з 25.02.1998 по 24.02.2000 переведений прохідником з повним робочим днем під землею.
Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.
Зазначені періоди роботи також підтверджуються довідкам про підтвердження наявного трудового стаду для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 4024, № 4026, № НОМЕР_4 , № 192.
Позивач не погоджуючись із рішення відповідача № 105 від 06.02.2019 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права із цим позовом.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закону №1058-ІV).
Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 1.1 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-V.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування” згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.
Пунктом 3 “Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_3 , наданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці
Суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV передбачено право відповідача на витребування доказів.
Отже, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом скасування рішення № 105 від 06.02.2019 та зобов'язати повторно розглянути заяву № 105 від 15.01.2019 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 105 від 06 лютого 2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах є неправомірним і підлягає скасуванню.
Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2019 року № 105 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька обл., смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 105 від 06 лютого 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Великоновосілківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 січня 2019 року № 105 про призначення пенсії з урахуванням записів трудової книжки та наданих документів.
В решті позовних відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області.
Повний текст рішення складений 18 червня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Галатіна