Провадження№2/235/1090/19
Справа №235/2596/19
Іменем України
20 червня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Величко О.В.
при секретарі - Лебеденко В.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Покровської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Покровської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько та чоловік її матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .
Після його смерті позивачка ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частку в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, а саме на НОМЕР_1 частину житлового будинку, розташованому у АДРЕСА_1 .. 50 років України, 42
Ѕ частина будинку була розділена між спадкоємцями в рівних частках, а саме
1/8 частка - за матір'ю померлого ОСОБА_5 , яка згідно договору дарування від 16.06.1990 року подарувала належну їй частку позивачці ОСОБА_2
1/8 частка - ОСОБА_2
1/8 частка - ОСОБА_1
1/8- ОСОБА_1 , після смерті якого частка була поділена :
1/16 - ОСОБА_2 та 1/16 - ОСОБА_3 .
В подальшому ними було з'ясовано факт втрати правовстановлюючих документів: свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підтвердженням того факту, що їм на праві власності належить вказане домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , є докази у вигляді свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990, зареєстрованого в реєстрі за №3157 на ім'я ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину від 11.06.1990 року на ім.»я ОСОБА_5 , договору дарування від 16.06.1990 року, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, копії правовстановлюючих документів, наданих нотаріусом.
Позивачі просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3159, на його частку у житловому будинку АДРЕСА_3 , за кожним по 1/8 частини домоволодіння, у зв'язку з втратою вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року. Вирішення вказаної вимоги позивачам необхідно з метою реалізації права розпорядитись вказаним об'єктом нерухомості.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, в подальшому просила закінчити слухання справи у її відсутність.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а. с. 58).
Представник відповідача Покровської міської ради в судове засідання не з'явився, просив справу слухати у його відсутність.( а. с. 48)
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, просила справу слухати у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ( а. с. 60).
Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_1 , який є батьком позивачки ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2 . ( а. с. 9,11,12).
Згідно свідоцтва про право власності від 05.06.1990 року, посвідченого державним нотаріусом та зареєстрованим в реєстрі за № 3157, ОСОБА_2 , яка є чоловіком померлого ОСОБА_4 , належить право власності на Ѕ частини в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, зокрема на Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; та на Ѕ частину автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер ОСОБА_6 ( а. с. 13).
Згідно свідоцтва про право на спадщину від 11.06.1990 року, посвідченого нотаріального і зареєстрованого в реєстрі за № 3253 мати спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 успадкувала після смерті ОСОБА_4 1/8 частину житлового будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 14).
Згідно нотаріально посвідченого договору дарування житлового будинку від 16.06.1990 року ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дар 1/8 частину житлового будинку з відповідними господарчими та побутовими спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 18).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 36824846 співвласниками житлового будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , є:
- ОСОБА_1 у розмірі 1/8 його частини, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року, виданим державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори, реєстр 3159 ( а. с. 22);
- ОСОБА_1 , - у розмірі 1/8 частини, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року, виданим державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори, реєстр 3159;
- ОСОБА_2 - у розмірі ѕ його частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року, виданим державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори, реєстр 3159, свідоцтва про право власності від 05.06.1990 року, виданим державним нотаріусом Першої нотаріальної контори, реєстр № 3157 та на підставі договору дарування від 16.06.1990 року за реєстровим № 3496. ( а. с. 22).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2013 року після смерті ОСОБА_1 його частку у вигляді 1/8 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , успадкували в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( а. с. 20). Згідно зазначеного свідоцтва від 04.07.2013 року спадщина у вигляді 1/8 частини будинку належить померлому ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Красноармійською державною нотаріальною конторою 05.06.1990 року за реєстровим № 3159, зареєстрованого в Красноармійському БТІ 13.06.1990 року і записано в реєстрову книгу за № 46 та № 9041, реєстраційний номер 38679030, що підтверджується Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.07.2013 року. ( а. с. 20).
Згідно довідки БТІ від 29.05.2019 року за № 674/01-02 до 01.01.2013 року будинок АДРЕСА_3 років АДРЕСА_4 м АДРЕСА_5 Покровськ, належав :
1/8 частина Радченко ОСОБА_7 на підставі державної нотаріальної контори від 05.06.1990 року , реєстровий № 3159;
1/8 частина - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 05.06.1990 року, реєстр № 3159.
ѕ частини- ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 05.06.1990 року, реєстр № 3159, свідоцтва про право власності , виданого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 05.06.1990 року № 3157; договору дарування , посвідченого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 16.06.1990 року за № 3496 ( а. с. 77).
Отже, після смерті ОСОБА_4 його частку у вигляді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_3 років України, успадкували в рівних долях: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , кожний по 1/8 частини.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачі просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3159, на його частку у житловому будинку АДРЕСА_3 , за кожним по 1/8 частини домоволодіння, у зв'язку з втратою вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року. Вирішення вказаної вимоги позивачам необхідно з метою реалізації права розпорядитись вказаним об'єктом нерухомості.
Відповідно до правил ст.ст. 15,16, ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як передбачено ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно, зокрема, на квартиру або жилий будинок.
Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України право на позов виникає також з підстав втрати правовстановлюючого документа виникає у особи, яка фактично володіє спірним майном у тому разі, коли таке право не оспорюється іншими особами, тобто за відсутності обставин, які свідчать про наявність у них права вимоги щодо спірного майна , але у зв'язку відсутністю можливості отримання дублікату правовстановлюючого документа.
Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2002 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі звертались до нотаріальної контори із заявою про видачу дубліката втраченого Свідоцтва про право на спадщину. Завідувачем Донецьким обласним державним нотаріальним архівом їм було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки всі документи, прийняті на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів, залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьк, доступ до яких відсутній. ( а. с. 28).
Факт втрати правовстановлюючого документу підтверджено також оголошенням у засобах масової інформації ( а. с. 36).
Отже, приймаючи до уваги вищезазначені докази, які підтверджують факт втрати правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку, що у випадках, коли вимога про визнання права власності є передумовою для досягнення позивачем кінцевої мети позову, а саме, отримання офіційного підтвердження свого права відповідними правовстановлюючими документами, задля реалізації абсолютних прав на спірне майно, суд не повинен відмовляти в задоволенні такого позову з тих підстав, що відповідачі не претендують та не оспорюють право власності позивача, щодо нерухомого майна. Крім того встановлено, що позивачі звертались до відповідних органів з заявами про поновлення свого права та видачі дублікату свідоцтва, але їм було відмовлено в цьому, і, за обставин які склалися, цю відмову не можна визнати безпідставною, а тому звернення їх до суду з даним позовом є єдино вірним та можливим для них способом вирішення питання щодо поновлення правовстановлюючого документу.
Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 392 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності по 1/8 частини домоволодіння за кожним, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , визначеного на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1990 року, виданого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори , зареєстрованого в реєстрі за № 3159.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: