21 червня 2019 року Справа 160/5780/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків,
21.06.2019 року о 14 год. 21 хв. Головне управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області (далі - заявник) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» (далі - відповідач) з вимогами в порядку ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Заяву зареєстровано в суді та присвоєно номер адміністративної справи №160/5780/19.
Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для залишення даної заяви без руху та надання заявнику часу для усунення недоліків у відповідності до вимог ч.1 ст.169 та ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно частини 2 наведеної статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
У частині, що не врегульована ст. 283 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами, визначеними ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши заяву щодо підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків на відповідність вимогам статті 160-161, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає, що дана заява подана з порушенням вимог процесуального закону і підлягає залишенню без руху, оскільки до заяви не додано документу на підтвердження сплати судового збору.
Натомість, у вказаній заяві Головне управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області звертається з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування такого клопотання зазначає, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.12.2018 року по справі №826/4553/17: «Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. У розумінні статті 2 вказаного Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання визначено як форму звернення до суду органів Державної фіскальної служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень. Отже, подання як форма звернення до суду передбачена Кодексом адміністративного судочинства України. Окрім того, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює вичерпний перелік документів за подання яких необхідно сплатити судовий збір. Вказане подання Закон України «Про судовий збір» не відносить до об'єктів, за який справляється судовий збір. Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби, передбачене статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, не є об'єктом справляння судового збору». Заявник вважає, що на теперішній час чинною є норма ст. 283 КАС України, яка є аналогічною ст. 183-3 КАС України, отже просить на цій підставі звільнити його від сплати судового збору.
Розглядаючи заявлене клопотання суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону України судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Закон України «Про судовий збір» визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння судового збору та встановлення пільг щодо сплати судового збору.
Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у ч. 5 цього Закону.
При цьому, за ст.5 Закону України «Про судовий збір» заявник не віднесений до категорії органів, які звільнені від сплати судового збору, а заява податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не входить до вичерпного переліку заяв, за подання яких не справляється судовий збір.
Виходячи зі змісту ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України дана заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, є об'єктом справляння судового збору.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р. (який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921,00 грн.
Таким чином, за подання заяви про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків, судовий збір, що підлягає сплаті заявником складає 1921,00 грн.
Судом не враховуються посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 11.12.2018р. у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за звернення до суду із даною заявою.
Наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної фіскальної служби, поданого в порядку ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017р.
У даному випадку подано до суду заяву в порядку ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 р.
Отже, дані правовідносини не є подібними, у зв'язку з чим зазначена заявником позиція Верховного відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
З огляду на викладене, суддя надає можливість заявнику у строк до 14 години 21 хвилини 24.06.2019 р. привести заяву у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: направити до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, сплаченого в установленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду з вимогами немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.
Заявнику у строк до 14 години 21 хвилини 24 червня 2019 р. усунути недоліки заяви, а саме: надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1921,00грн., сплаченого за наступними реквізитами:
отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра/22030101;
код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253;
банк отримувача: казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
призначення платежу «судовий збір за заявою_______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд».
Роз'яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна