Справа № 209/2125/19
Провадження № 2-з/209/26/19
21 червня 2019 року Суддя Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Байбара Г.А., розглянувши заяву головуючого про самовідвід при розгляді цивільної справи № 209/2125/19, провадження № 2-з/209/2125/19, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання заяви,
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 червня 2019 рок, на розгляд судді Байбари Г.А. передана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Суддею до відкриття провадження у справі подана заява про самовідвід, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 займає посаду секретаря Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, протягом тривалого часу суддя Байбара ОСОБА_2 . особисто знайомий із заявником, і між нами склалися добрі стосунки.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
За змістом ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказував, що справедливими в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді.
Розгляд суддею Байбарою Г.А. заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, де відповідачем вказано ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", а третіми особами Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приваого виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л., може викликати у них, або стороннього спостерігача сумніви в об'єктивності та неупередженності судді.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що заява судді про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 33, 36-41, 259, 260 ЦПК України,
Задовольнити заяву про самовідвід головуючого у справі судді Байбари Григорія Антоновича.
Матеріали цивільної справи № 209/2125/19, провадження № 2-з/209/2125/19, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви передати в канцелярію Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області для визначення іншого судді відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Байбара