копія
21 червня 2019 року Справа № 160/2750/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача Стенюкова Л.М. Лейченко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карачунівське Рибоводне Господарство" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому спросить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1125/263/АВ/ТД-ФС/584, винесену 27.09.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, якою на ТОВ «Карачунівське рибоводне господарство» накладено штраф у розмірі 372 300 грн.
Позовні вимог обґрунтовані наступним:
- у направленні відповідача на проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування не вказано жодної підстави передбаченої Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю;
- предмет перевірки викладено загальними фразами без зазначення конкретного переліку питань;
- оскаржувана постанова фактично складена у ході невиїзного інспектування підприємства позивача без наявності рішення керівника органу контролю погодженого з об'єктом контролю, оскільки працівник позивача нарочно за усною вимогою інспекторів праці принесла необхідні для здійснення перевірки документи;
- на момент винесення оскаржуваної постанови позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про накладення штрафу, а тому у відповідача не було підстав проводити розгляд справи за відсутності представників позивача;
- фактично 27.06.2018 року працівники позивача, які зазначені у оскаржуваній постанові працювали 7 годин, закінчивши робочий день о 16-00 год. Жоден із працівників позивача 27.06.2018 року не залучався до надурочних робіт, у зв'язку з чим останній не нараховувалася та не виплачувалася оплата за надурочні роботи;
- бухгалтером позивача ОСОБА_1 в табелі обліку робочого часу за червень 2018 року у графі "27.06.2018 року" помилково зазначено кількість відпрацьованих годин «8» замість «7», про що нею була складена службова записка від 29.06.2018 року, в якій вона зобов'язалась усунути допущену помилку;
- бухгалтером позивача ОСОБА_1 заповнено додатковий табель обліку використання робочого часу за 27.06.2018 року, в якому для 10-ти працівників позивача, які в цей день працювали на підприємстві, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 О., Чернокура В.В., Ахмеда М. ОСОБА_8 , Калюжного, А.А., Брусніка В.Ф., зазначено тривалість робочого часу 7 годин;
- факт того, що зазначені працівники позивача не залучатися в червні 2018 року до надурочних робіт, тим самим відпрацювавши 27.06.2018 року 7 годин, підтверджується розрахунково-платіжними відомостями на кожного працівника за червень 2018 року, в яких у графі «кількість відпрацьованих днів (годин)» зазначено 20 днів/159 годин, а не 20 днів/160 годин у випадку наявності надурочних робіт 27.06.2018 року;
- відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не враховано факт усунення позивачем допущених порушень;
- письмовими поясненями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 підтверджується факт, що 27.06.2018 року працівники позивача, які зазначені у оскаржуваній постанові працювали 7 годин, закінчивши робочий день о 16-00 год.;
На підставі викладеного позивач вважає, що мінімальні державні гарантії були дотримані.
Ухвалою суду від 27.03.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою суду від 06.05.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 19 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Відповідач вказує на те, що оскаржуване рішення винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. Інспекційне відвідування позивача відбувалося за його адресою місцезнаходження та за фактичним місце здійснення господарської діяльності: акваторія Карачунівського водосховища. Відвідування здійснювалось з відеофіксацією. У відповідності до табелів обліку використання робочого часу робочий час напередодні святкових і неробочих днів не скорочувався: напередодні Дня Конституції України 27.06.2018 року згідно табелю обліку використання робочого часу у позивача відпрацювали робочий день повної тривалості 10 працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Калюжний А.А., Брусніка В.Ф., що перевищує на 1 годину законодавчо встановлену норму тривалості робочого часу та порушує вимоги статті 53 КЗпП України. При цьому позивачем заробітна плата за надурочні години працівникам не нараховувалась і не виплачувалась, що порушує вимоги ч.1 ст. 106 КЗпП України. На підставі викладеного відповідачем винесено оскаржувану постанову.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.
Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
На підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.08.2018 року № 696-І-ПО поновлено інспекційне відвідування ТОВ «Карачунівське рибоводне господарство».
22.08.2018 року відповідачем складено направлення на проведення інспекційного відвідування стосовно додержання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин та повноти, своєчасності нарахування і виплати заробітної плати.
За наслідками інспекційного відвідування відповідачем складено Акт від 27.08.2018 року № ДН1125/263/АВ, у якому, зокрема, встановлено наступне порушення допущене позивачем: у відповідності до табелів обліку використання робочого часу робочий час напередодні святкових і неробочих днів не скорочувався: напередодні Дня Конституції України 27.06.2018 року згідно табелю обліку використання робочого часу у позивача відпрацювали робочий день повної тривалості 10 працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 І ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .А., Брусніка В.Ф., що перевищує на 1 годину законодавчо встановлену норму тривалості робочого часу та порушує вимоги статті 53 КЗпП України; при цьому позивачем заробітна плата за надурочні години працівникам не нараховувалась і не виплачувалась, що порушує вимоги ч.1 ст. 106 КЗпП України.
У відповідності до вимог статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення державного нагляду (контролю) щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такого державного нагляду (контролю). Якщо ж допуск до державного нагляду (контролю) відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється органом.
Допуск до державного нагляду (контролю) нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених органом при призначенні та/або проведенні державного нагляду (контролю).
За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення державного нагляду (контролю), то судом відхиляються доводи позивача про те, що у направленні відповідача на проведення позапланового заходу не вказано жодної підстави передбаченої Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для проведення заходу державного нагляду (контролю), а також предмет перевірки викладено загальними фразами без зазначення конкретного переліку питань.
Судом встановлено, що 27.09.2018 року відбувся розгляд справи про накладення штрафу на підставі Акту від 27.08.2018 року № ДН1125/263/АВ, наслідком якої стало винесення постанови від 27.09.2018 року №ДН1125/263/АВ/ТД-ФС/584, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 372 300 грн.
У відповідності до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
За вказаних обставин відповідач вправі приступити до розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю лише у випадку повідомлення позивача про розгляд справи не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення представникам позивача. Справа про накладення штрафу за порушення законодавства про працю може бути розглянута без участі позивача лише у разі коли його поінформовано відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
У відповідності до п.9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, який відбувся 27.09.2018 року, повідомив позивача рекомендованим листом, який направлено поштою 18.09.2018 року, що видно з списку рекомендованих листів відповідача, копія якого міститься у матеріалах справи.
Однак вказаний лист відповідача отримано позивачем лише 10.10.2018 року, що підтверджується з копію повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
Таким чином, відповідач здійснив розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю без наявності належних доказів повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
Суд вважає, що не повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю порушило права останнього на участь в процесі прийняття рішення, позбавило права на заслуховування позиції позивача та на подання відповідних клопотань та доказів, які передбачені пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509.
У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення відповідача про розгляд справи про накладення штрафу.
Таким чином оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам п.9 ч.2 ст. 2 КАС України.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає і Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 року по справі № 813/3415/18 (номер у ЄДРСР 82383730).
Також судом під час розгляду справи встановлено, що фактично працівники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , 27.06.2018 року працювали на підприємстві позивача 7 годин, а не 8.
Даний факт підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , копії яких містяться у матеріалах справи.
Також підтверджуються викладені обставини розрахунково-платіжними відомостями на кожного працівника за червень 2018 року, копія яких містяться у матеріалах справи, в яких у графі «кількість відпрацьованих днів (годин)» зазначено 20 днів/159 годин, а не 20 днів/160 годин у випадку наявності надурочних робіт 27.06.2018 року.
Судом встановлено, що бухгалтером позивача ОСОБА_1 в табелі обліку робочого часу за червень 2018 року у графі "27.06.2018 року" помилково зазначено кількість відпрацьованих годин «8» замість «7».
Дана помилка усунута шляхом заповнення додаткового табелю обліку використання робочого часу за 27.06.2018 року, копія якого міститься у матеріалах справи, в якому для 10-ти працівників позивача, які в цей день працювали на підприємстві, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Калюжного, А.А., Брусніка В.Ф., зазначено тривалість робочого часу 7 годин.
Таким чином, судом під час розгляду справи на підставі письмових доказів встановлено, що мінімальні державні гарантії працівників позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 В.О., Чернокур В.В., Ахмед М.Р.І., Калюжний А.А., Брусніка В.Ф., стосовно тривалості робочого дня 27.06.2018 року, порушено не було, а тому підстави для застосування санкції передбаченої абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП України відсутні.
Враховуючи викладене суд вважає постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1125/263/АВ/ТД-ФС/584, винесену 27.09.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, якою на ТОВ «Карачунівське рибоводне господарство» накладено штраф у розмірі 372 300 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Стосовно розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Ухвалою суду позивачу відстрочено сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі. На момент ухвалення рішення у справі позивачем судовий збір не сплачено, а тому останній у розмірі 5 584,50 грн. (372 300 грн. х 1,5%) підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст. 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карачунівське рибоводне господарство» (50099, м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, буд. 3, офіс 413, код ЄДРПОУ 36607305) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН1125/263/АВ/ТД-ФС/584 від 27.09.2018 року, якою на ТОВ «Карачунівське рибоводне господарство» накладено штраф у розмірі 372 300 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карачунівське рибоводне господарство» до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Чечел.р. м. Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача коштів - 37989253, банк отрумувача - Казначейство України, код банку отримувача - 899998, рахунок отримувача - 34316206084014, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101 _____(код платника за ЄДРПОУ для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом _________ (назва позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд) судовий збір у розмірі 5584,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21 червня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 21.06.2019 року Помічник судді З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.