28 травня 2019 року Справа №0440/6005/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року по справі №0440/6005/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2012р. суми основної (державної) пенсії по інвалідності відповідно до приписів ст. ст. 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991р., підпункту 4 пункту 3, п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, з урахуванням заробітної плати у розмірі 965,71 карб, отриманої за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період 26.04.-05.05.1986р. згідно довідки Регістру судноплавства України від 13.12.2004р. № 51.26-3592, у розмірі не нижчому за 10 182,73 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2012р. основну (державну) пенсію по інвалідності відповідно приписів ст. ст. 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991р., підпункту 4 пункту 3, п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, з урахуванням заробітної плати у розмірі 965,71 карб, отриманої за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період 26.04.-05.05.1986р. згідно довідки Регістру судноплавства України від 13.12.2004р. № 51.26-3592, у розмірі не нижчому за 10 182,73 гривень, та виплатити заборгованість за відрахуванням фактично сплаченої державної пенсії за цей період, за 12 місяців одночасно, а решту протягом наступних 12 місяців рівними частинами, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії.
13.09.2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування фактичної заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження довідки Регістра судноплавства України від 13.12.2004 року №51.26-3592 під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року з врахуванням фактичної заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження згідно довідки Регістра судноплавства України від 13.12.2004 року №51.26-3592, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
11.03.2019 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
17.05.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №0440/6005/18, а саме - з якого розміру заробітної плати необхідно провести перерахунок пенсії позивачу з 01.10.2017 року.
17.05.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд вказаної заяви в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін на 28.05.2019 року.
Розглянувши заяву позивача про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №0440/6005/18, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обгрунтування заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року з врахуванням фактичної заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження згідно довідки Регістра судноплавства України від 13.12.2004 року №51.26-3592.
При цьому заявник зазначив, що відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: 1) виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років; 2) без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.
Поряд з цим, заявник зауважує, що в довідці Регістра судноплавства України від 13.12.2004 року №51.26-3592 вказано: "Збережена ОЗ за основним місцем роботи (тобто поза межами зони відчуження) за повний місяць: за квітень 1986р. - 502,99 карб. та за травень 1986р. - 165,00 карб., оплата праці за дні роботи в зоні: за квітень 1986р. - 133,56 карб. та за травень 1986р. - 164,16 карб."
З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає незрозумілим, чому суд дійшов висновку, що "фактична заробітна" плата позивача саме за роботу в зоні відчуження, із якої призначається пенсія за квітень1986 року складає - 636,55 грн. (у тому числі збережена заробітна плата - 502,99 карб. та оплата роботи за дні роботи в зоні - 133,56 карб.), за травень 1986 року 329,16 карб. (у тому числі збережена заробітна плата - 165,00 карб. та оплата роботи за дні роботи в зоні - 164,16 карб.)
Суд звертає увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що вищевказане твердження є більш незгодою із висновком суду, а не з його розумінням.
При цьому, суд зазначає, що в разі незгоди з рішенням суду першої інстанції, сторона має право на його оскарження в апеляційній інстанції.
Також, суд звертає увагу, що в порядку роз'яснення рішення суд не може в будь-який спосіб змінити зміст судового рішення.
Поряд з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що в мотивувальній частині рішення достатньо зрозуміло зазначено, що відповідачем протиправно та безпідставно не враховано під час здійснення перерахунку пенсії довідку Регістра судноплавства України від 13.12.2004 року №51.26-3592, а саме: "не враховано фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження, яку окремо визначено в розділі "Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження": за квітень 1986 року - 636,55 карб., за травень 1986 року - 329,16 карб."
Також, в мотивувальній частині зазначено, що перерахунок мав бути здійснений із врахуванням фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження за квітень 1986 року - 636,55 карб., у тому числі збережений середній заробіток за основним місцем роботи за повний місяць - 502,99 карб. та оплата праці за дні роботи в зоні -133,56 карб. відповідно до підпункту 4 пункту 3, п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210.
Суд звертає увагу, що згідно вказаної довідки сума 635,55 карб. є заробітком позивача в зоні відчуження, а не за її межами.
Крім того, в мотивувальній частині рішення суду також зазначено, що розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження та, при цьому, у всіх випадках "заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період".
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
На підставі вищевикладеного, підстави для роз'яснення рішення суду - відсутні.
Керуючись ст.ст.248,254 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року по справі №0440/6005/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв