21 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1246/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови зарахувати до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року у податковій міліції та зобов'язати зарахувати до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року у податковій міліції та провести перерахунок та виплату грошового забезпечення з врахуванням цього.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року проходив службу в органах податкової міліції ДПА у Волинській області, а згодом в Головному управлінні Міндоходів у Волинській області та мав спеціальне звання - підполковник податкової міліції. При переході на службу в Національну поліцію України, вислуга років позивача станом на 06.11.2015 року становила 17 років 03 місяці 16 днів. Однак, до стажу служби в поліції станом на 07.11.2015 року зараховано вислугу років - 02 роки 01 місяць 20 днів. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача з приводу обчислення вислуги років неправомірними, крім того зазначає, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Тому служба у податковій поліції має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки частина друга статті 78 Закону України «Про національну поліцію» містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції. Цей перелік не містить службу в податковій міліції та податкова міліція у період з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року не входила до складу органів внутрішніх справ, відтак відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду до стажу служби в поліції. При обчисленні стажу служби в поліції Мартинюку П. Р. ГУ НП у Волинській області було дотримано вимоги статті 78 Закону України «Про національну поліцію» та зараховано до цього стажу вислугу років в міліції, однак не зараховано вислугу років у податковій міліції, оскільки це суперечить вимогам законодавства України.
Від учасників справи інших заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року проходив службу в органах податкової міліції, з 10.09.2014 року по 06.11.2015 року - в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 року по теперішній час - в органах Національної поліції України. Дані обставини підтверджуються відомостями з послужного списку позивача №М-110015 (а.с.8-16).
Крім того, як вбачається з копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року безперервно служив в органах податкової міліції 12 років 09 місяців 02 днів (17-18).
Відповідно до витягу з наказу від 10.09.2014 року №279 о/с «По особовому складу», ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ та призначено заступником начальника відділу комплектування та проходження служби управління кадрового забезпечення УМВС, вислуга років для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки станом на 10.09.2014 року становить 16 років 01 місяць 05 днів (а.с.19).
Наказом ГУ НП у Волинській області від 07.11.2015 року №1 о/с «По особовому складу» позивача призначено заступником начальника відділу управління кадрового забезпечення , присвоївши йому спеціальне звання підполковник поліції (а.с.21).
Як вбачається з витягу з наказу від 09.12.2015 року №25 о/с, ОСОБА_1 відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено стаж служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 07.11.2015 року - 02 роки 01 місяць 20 днів (а.с.22).
25.03.2019 року позивач звернувся до начальника ГУ НП у Волинській області з рапортом, в якому просив провести перерахунок стажу служби в поліції та зарахувати наяву на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у податковій міліції з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року (а.с.26-28).
Листом від 27.03.2019 року №114/01/11-2019 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 року №5083-VI внесено зміни до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Зазначені норми кореспондуються із нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII (далі - Закон №509-XII), який регулював правовий статус податкової міліції.
Відповідно до статті 19 Закону №509-XII податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до статей 24, 26 Закону №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, відповідно до пункту 1 якого до вислуги років особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».
З аналізу вказаної норми слідує, що служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Як уже було встановлено судом та не ставиться під сумнів відповідачем, позивач з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року проходив службу на різних посадах в органах податкової міліції України. Крім того, як вбачається з послужного списку ОСОБА_1 , наказом ДПА України від 29.12.2001 року позивачу присвоєно звання лейтенант податкової міліції, наказами ДПА в області від 28.12.2002 року та від 28.12.2005 року - старший лейтенант податкової міліції, капітан податкової міліції, наказом від 26.12.2008 року - майор податкової міліції, наказом ДПС України від 29.12.2012 року - підполковник податкової міліції (а.с.8).
Отже, під час проходження позивачем служби в органах податкової міліції згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України на нього, як службовця податкової міліції, поширювались гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію».
Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача, що його служба в органах податкової міліції має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у зарахуванні стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому з урахуванням вимог статті 245 КАС України з метою належного захисту прав позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року у податковій міліції, оформлену листом від 27.03.2019 року №114/01/11-2019, та зобов'язання зарахувати до стажу служби в поліції вказаний період роботи у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням періоду роботи з 07.12.2001 року по 09.09.2014 року у податковій міліції
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 15.04.2019 року №0.0.1325148025.1, (а. с. 2).
Керуючись статтями 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Волинській області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 07 грудня 2001 року по 09 вересня 2014 року у податковій міліції, оформлену листом від 27 березня 2019 року №114/01/11-2019.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 07 грудня 2001 року по 09 вересня 2014 року у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням періоду роботи з 07 грудня 2001 року по 09 вересня 2014 року у податковій міліції .
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко