21 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1377/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти,
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, у сумі 147 412 грн 73 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, у зв'язку із небажанням продовжувати навчання, подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Розірвавши достроково контракт, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на його утримання у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Відповідач частково сплатив витрати, пов'язані із його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, у сумі 3 783 грн 80 коп., однак решта заборгованості - 147 412 грн 73 коп. у добровільному порядку не відшкодована, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Правом подання відзиву на позов ОСОБА_1 не скористався.
Суд зазначає, що поштова кореспонденція на адресу відповідача, який є фізичною особою, - направлена за тією адресою, яка в установленому процесуальним законодавством порядку (статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України) була підтверджена інформацією про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , отриманою судом від Управління Державної міграційної служби України у Волинській області 08 травня 2019 року на відповідний запит від 03 травня 2019 року (арк. спр. 33, 35).
Копії хвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 26 квітня 2019 року, про зупинення провадження у справі від 03 травня 2019 року ОСОБА_1 вручено 01 травня і 10 травня 2019 року відповідно. Вказані обставини стверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. спр. 36, 37). Водночас, копію ухвали суду про поновлення провадження у справі від 17 травня 2019 року, направлену відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, повернуло відділенням поштового зв'язку із відповідною довідкою про неможливість вручення поштового відправлення (арк. спр. 44-46).
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Тому, з огляду на вжиття судом усіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та забезпечення можливості реалізації останнім права захисту у судовому порядку його прав та інтересів, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній доказами (арк. спр. 1).
Ухвалою суду від 03 травня 2019 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №705/1664/17 (арк. спр. 31). Підставою для зупинення провадження слугувало вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання предметної юрисдикції у даній категорії спорів. Так, відповідно до постанови від 10 квітня 2019 року у вказаній справі, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими (а не цивільно-правовими), тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства (арк. спр. 39-40).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року поновлено провадження у справі № 140/1377/19 у зв'язку із усуненням обставин, які викликали зупинення. Таким чином, провадження у справі продовжилось зі стадії, на якій було зупинено (арк. спр. 41).
Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) №31-КС від 20 липня 2017 року абітурієнта ОСОБА_1 було зараховано для потреб Збройних сил України на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (арк. спр. 10).
Відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) № 204 від 15 серпня 2017 року солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення, на котлове забезпечення - з вечері 15 серпня 2017 року (арк. спр. 11).
Також, 15 серпня 2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (арк. спр. 12).
Відповідно до умов вказаного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема, сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів свої службові обов'язки; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із його утриманням у закладі, у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість (пункт 1 контракту від 15 серпня 2017 року).
Курсант ОСОБА_1 24 січня 2019 року подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у зв'язку із небажанням продовжувати навчання (арк. спр. 13).
Окрім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 17 липня 2006 року та зобов'язався їх відшкодувати.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) №10-КС від 19 березня 2019 року із курсантом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано останнього з числа курсантів другого курсу у зв'язку із розірванням контракту, увільнено від займаної посади та направлено в розпорядження начальника Міжнародного центру миротворчості та безпеки для подальшого проходження строкової військової служби (арк. спр. 14).
Також, наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) №70 від 19 березня 2019 року солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії у сумі 151 196 грн 53 коп. (арк. спр. 15).
Окрім того, 19 березня 2019 року позивачем було складено та вручено відповідачу довідку-розрахунок № 31 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії у сумі 151 196 грн, що ОСОБА_1 засвідчив свої підписом без зазначення причин, які могли б вказувати на непогодження із таким розрахунком (арк. спр. 16). Помісячним і подобовим розрахунками на утримання коштів на навчання за період із 15 серпня 2017 року по 19 березня 2019 року також підтверджується, що відповідна сума становить 151 154 грн 71 коп. (арк. спр. 17, 18-19).
Із змісту наданої позивачем довідки № 305 від 02 квітня 2019 року судом установлено, що 26 березня 2019 року ОСОБА_1 добровільно відшкодував витрати, пов'язані із його утриманням, у сумі 3 783 грн 80 коп. (арк. спр. 20). Отже, станом на день прийняття рішення за даним позовом, заборгованість ОСОБА_1 перед Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного становить 147 412 грн 73 коп.
У зв'язку із невідшкодуванням відповідачем у добровільному порядку вказаної заборгованості, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 "Про Збройні Сили України" - організаційно Збройні Сили України складаються із органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частин першої статті 25 цього Закону підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п'ята статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно із частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
Пунктами 3-4 цього Порядку визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання
Як установлено, відповідно до пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 15 серпня 2017 року, курсант ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. При цьому, утримання відповідача у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснювалось шляхом здійснення грошового забезпечення (арк. спр. 16).
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Судом установлено, що згідно із довідкою-розрахунком Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного № 31 від 19 березня 2019 року витрати на утримання відповідача у формі грошового забезпечення становлять 151 154 грн 71 коп., у формі продовольчого забезпечення - 41 грн 82 коп., а всього - 151 196 грн 53 коп. Підписом відповідача та відміткою в зазначеному розрахунку «Згідний» підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів Саковським ОСОБА_2 .
Про визнання такого обов'язку відповідачем також свідчить і його рапорт від 24 січня 2019 року про відрахування з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у зв'язку із небажанням продовжувати навчання. Окрім того, визнання такого обов'язку стверджується і частковою сплатою заборгованості відповідача перед позивачем 26 березня 2019 року у умі 3 783 грн 80 коп.
Поряд із наведеними обставинами доказів відшкодування ОСОБА_1 . решти заборгованості у сумі 147 412 грн 73 коп. по витратах, пов'язаних із утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, суду не надано.
При вирішенні даного спору, суд звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача в судовому порядку невідшкодованих добровільно відповідачем сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
Згідно із частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Доказів понесення суб'єктом владних повноважень судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суду не надано.
Керуючись статтями 139, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", суд
Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв Майдану, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані із утриманням у закладі вищої освіти, у сумі 147 412 грн 73 коп. (сто сорок сім грн чотириста дванадцять грн 73 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повне рішення суду складене 21 червня 2019 року