про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
21 червня 2019 р. Справа № 120/1967/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс Михайло Богданович, перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги
13.06.2019 року ОСОБА_1 подано у Вінницький окружний адміністративний суд позовну заяву до Головного управління ДФС у Вінницькій області із вимогами про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як передбачено ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону від 8 липня 2010 року № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Із наведеного слідує, що положеннями Закону від 8 липня 2010 року № 2464-VI визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а постанова від 31.01.2019.
Про порушення своїх прав та інтересів у зв'язку з оформленням вимоги № Ф-143161-54 від 05.02.2019 позивач дізнався ще 04.03.2019 (день отримання ОСОБА_1 оскаржуваної вимоги про сплату боргу).
Однак у встановлений 10 - ти денний строк позивач вимогу про сплату боргу не оскаржив.
При цьому, позивачем подано заяву за вх. № 32090 про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Вказана заява мотивована тим, що хоча вимогу про сплату боргу позивач отримав 04.03.2019, однак зазначив, що протягом встановленого десятиденного строку не мав можливості її оскаржити, у зв'язку із хворобою з 12.03.2019 по 19.03.2019, що підтверджується довідкою № 138/3 від 06.06.2019 року, копію якої додано до заяви.
Надаючи оцінку підставам заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд погоджується із позивачем, що причини неподання позову у період із 12.03.2019 по 19.03.2019 були поважними. Однак, позовну заяву про оскарження вимоги подано до суду тільки 13.06.2019, що видно із відмітки поштового відділення на конверті у якому позовну заяву відправлено до суду. При цьому, позивач не вказує про поважні причини, які б перешкоджали йому звернутися до суду у десятиденний строк із моменту припинення його тимчасової непрацездатності.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху. При цьому, ОСОБА_1 надається строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій необхідно вказати інші підстави для поновлення строку, які б свідчили про наявність перешкод для звернення до суду у період із 19.03.2019 по 13.06.2019 та подання доказів з метою підтвердження існування поважних причин не подання позову у десятиденний термін з моменту припинення тимчасової непрацездатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, строк для подання зазначеного вище заяви 10 днів з дня вручення ухвали.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович