264/6634/18
2/264/282/2019
"21" червня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.05.2017 року ОСОБА_1 того ж числа отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, у порушення умов договору відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв'язку із чим, станом на 23.10.2018 року має заборгованість у сумі 41481,02 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 18506,90 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8917,96 грн., заборгованості за пенею 11604,68 грн., а також штрафів: фіксованої частини 500 грн. та процентної складової 1951,48 грн. На підставі цього АТ КБ «ПриватБанк» був вимушений звернутися до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 41481,02 грн. та судовий збір у розміру 1762 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач та його представник, яка діє на підставі договору про надання професійної правничої допомоги, адвокат Конуп І.М. позовні вимоги визнали частково. Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги про стягнення пені та штрафних санкцій є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, нарахування пені та штрафних санкцій для боржників, які зареєстровані на території м.Маріуполя, не відповідає вимогам закону. Відповідач зареєстрований в м.Маріуполі. А тому у задоволенні позовних вимог в цій частині просив відмовити.
Представник позивача, яка діє на підставі довіреності, направила на адресу суду письмову відповідь на відзив, в якій зазначила, що боржник до банку з метою списання штрафних санкцій не звертався. Оскільки у банку не було доступу до інформації щодо місця проживання відповідача або місце його перебування, позивач був позбавлений можливості прийняти рішення про зупинення нарахувань за пенею та штрафних санкцій. Вважає позовні вимоги обґрунтованими. На підставі викладеного, просила задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 15.05.2017 року відповідно до укладеного договору б/н того ж числа ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі п.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором бн від 15.05.2017 року відповідачка, станом на 23.10.2018 року має заборгованість у сумі 41481,02 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 18506,90 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8917,96 грн., заборгованості за пенею 11604,68 грн., а також штрафів: фіксованої частини 500 грн. та процентної складової 1951,48 грн.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.5 ч.2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку. Також, суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем основної суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.
Однак, при вирішенні питання щодо стягнення пені у розмірі 11604,68 грн., а також штрафів: фіксованої частини 500,00 грн. та процентної складової 1951,48 грн., суд приходить до наступних висновків.
За розрахунком позивача сума пені та штрафів була нарахована внаслідок невиплати щомісячної суми кредитного платежу.
Згідно ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно даного Переліку м. Маріуполь є населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
Відносно строків дії вказаного розпорядження та проведення антитерористичної операції суд відзначає, що за пунктом 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 затверджується перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. Також у десятиденний строк після закінчення антитерористичної операції Кабінету Міністрів наказано прийняти остаточний перелік таких населених пунктів.
З огляду на вказані положення нормативних актів на сьогоднішній день відсутні дані щодо дати остаточного закінчення антитерористичної операції для визначення кінцевого періоду дії Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року відносно заборони нарахування пені та/або штрафів за кредитними договорами, зокрема, на території м. Маріуполя.
Отже, нарахування штрафних санкцій за період з 14 квітня 2014 року по сьогоднішній день для боржників, які зареєстровані на території м. Маріуполя, не відповідає вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що останнім місцем реєстрації відповідача є адреса: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для нарахування відповідачу пені у розмірі 11604,68 грн., а також штрафів: фіксованої частини 500,00 грн. та процентної складової 1951,48 грн. за кредитним договором у період дії заборони з огляду на місце проживання відповідача та періоду нарахування пені та штрафів, а тому вимоги позивача не ґрунтуються на законі та в цій частині вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно з вимогами ст.ст. 76-78 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів і показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням переліченого, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість частини позовних вимог відносно заборгованості за кредитом 18506,90 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8917,96 грн., а всього на загальну суму 27424,86 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн., то у порядку передбаченому ст.141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 27424,86 грн. * 100%/ 41481,02 грн. ціни позову = 66,11%, тобто 66,11% від суми сплаченого судового збору (66,11% * 1762 грн./100%) складає 1164,86 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 623, 629, 634, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполя Донецької області, ІПН № НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за договором бн від 15.05.2017 року у розмірі 27424,86 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполя Донецької області, ІПН № НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1164,86 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: А. М. Іванченко