264/6857/18
2/264/266/2019
"11" червня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Солонської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи: Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради та Житлово - комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», про встановлення факту постійного проживання та визнання права користування житловим приміщенням, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Маріупольської міської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання права користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , посилаючись на наступне.
Йому, дружині - ОСОБА_6 , сину ОСОБА_5 , та доньці ОСОБА_3 , 9 листопада 1977 року було надано в користування (постійне проживання) житлову квартиру державної власності АДРЕСА_1 , на підставі ордеру від 9 листопада 1977 року, виданого на його ім'я. На теперішній час в даній квартирі зареєстровані та проживають він та члени його сім'ї: дружина - ОСОБА_6 , син ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_3 , онуки - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Нещодавно вони вирішили приватизувати у спільну часткову власність дану житлову квартиру, згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цього вони звернулися із відповідними документами до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, проте їм було відмовлено та роз'яснено, що спочатку необхідно в судовому порядку встановити факт свого постійного проживання в даній квартирі та факт користування всією загальною площею цієї квартири, тобто усіма кімнатами. Відповідно до ордеру № 822 від 9 листопада 1977 року та Типового договору найму житлового приміщення в будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних підприємств та закладів, кооперативних і громадських організацій Української РСР від 24 жовтня 1977 року, в яких зазначено, що він та його сім'я отримали право заняття квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат загальною площею 28,43 кв.м. Але, дана квартира з самого початку (з часу побудови даного багатоквартирного будинку) складалася з трьох кімнат. Даний факт підтверджується Інвентаризаційною справою з експлікацією від 27 червня 2018 року та планом квартири. Таким чином, йому та його сім'ї був виданий Ордер на заняття в квартирі лише двох кімнат з трьох фактичних, так як в іншій третій кімнаті проживала інша родина. Потім дана третя кімната звільнилася і їм було офіційно надано в користування ще й третю кімнату, тобто усю квартиру. Але, документів про надання їм в користування третьої кімнати в них не залишилося. Вони майже з самого початку, як отримали в користування дану квартиру, завжди користувались всіма трьома кімнатами в даній квартирі. З моменту отримання даної квартири та по теперішній час вони постійно безперервно проживають в ній та користуються всіма кімнатами всією загальною площею цієї квартири, тобто усією квартирою. За весь час, що вони проживають в даній квартирі він уклав договори про надання комунальних послуг з відповідними організаціями, за якими по теперішній час вони здійснюють оплату отриманих житлово-комунальних послуг. В червні 2018 року він звернувся з письмовою заявою до Маріупольського БТІ і в даній квартирі АДРЕСА_1 була проведена технічна інвентаризація даного об'єкту нерухомого майна та була складена інвентаризаційна справа на дану квартиру з експлікацією від 27 червня 2018 року та планом квартири, але належним чином видати йому технічний паспорт НОМЕР_1 дану квартиру не передбачається можливим через те, що в особистому рахунку на дану квартиру, що знаходиться у веденні ЖКП «Керуюча компанія «Кальміуська», містяться застарілі дані відносно загальної площі даної квартири, що не відповідає фактичним даним згідно інвентаризаційної справи. З початку побудови даного багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 він не був приєднаний до централізованого опалення та газопостачання, тому в кожній житловій кімнаті кожної квартири було встановлено пічне опалення. А в 1990 року даний багатоквартирний будинок було під'єднаний до централізованого опалення та газопостачання, тому в кожній житловій кімнаті кожної квартири пічне опалення було демонтоване, в результаті чого загальна площа кожної житлової квартири була трохи збільшена. Дані роботи по демонтажу пічного опалення проводилися відповідними спеціалістами державного житлового фонду на той час. Дані факти підтверджуються Експлікацією від 22 березня 1950 рок та Експлікацією за 1990 рік. Таким чином, йому та його сім'ї був виданий ордер на постійне проживання в житловій квартирі державної власності АДРЕСА_1 і вони майже з самого початку, як отримали в користування дану квартиру, постійно безперервно проживають в ній та користуються повністю всіма трьома кімнатами в даній квартирі на законних підставах. Тому, відмова в приватизації даної квартири має для них негативні наслідки, оскільки вони не можуть в повній мірі користуватися своїм законним правом щодо приватизації даної квартири. Вважають, що їх права були порушені, у зв'язку із чим, були вимушені звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
На підставі викладеного, просили встановити факт постійного проживання в квартирі АДРЕСА_1 , та визнати за ними право користування зазначеною квартирою.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити на підставі наданих доказів.
Представник відповідача виконавчого комітету Маріупольської міської ради у судове засідання не з'явився, при цьому надав суду відзив на позовну заяву, у якому не заперечував проти задоволення позову, просив справу розглянути за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду, відповідно до діючого законодавства.
Представник третьої особи Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи Житлово - комунального підприємства «Керуюча компанія «Кальміуська» у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та письмові пояснення, в яких зазначив, що просить прийняти рішення на розсуд суду, відповідно до норм діючого законодавства.
Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.
Суд, враховуючи позицію сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно типового договору найму житлового приміщення в будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних підприємств та закладів, кооперативних і громадських організацій Української РСР від 24.10.1977 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та управлінням будинків № 4 житлового управління (відділ комунального господарства) Кальміуського району м.Маріуполя, позивачу було надано право користування житловим приміщенням кімнат площею 11,5/16,93 кв.м. квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 15).
Відповідно до акту здачі та прийому від 24.10.1977 року, управління будинків № 4 житлового управління (відділ комунального господарства) Кальміуського району м.Маріуполя здало, а квартиронаймач ОСОБА_1 прийняв у користування квартиру АДРЕСА_1 , з пічним опаленням. (а.с. 16).
Судом встановлено, що ордер на житлове приміщення АДРЕСА_3 , виданий 09.11.1977 року Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради на ім'я ОСОБА_1 , сім'я якого складається з 3 осіб: дружини - ОСОБА_6 , сина ОСОБА_5 , та доньки ОСОБА_7 на право зайняття квартири АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 ., що складається з 2 кімнат, розташованої АДРЕСА_2 . (а.с. 13).
Відповідно до копії особового рахунку № НОМЕР_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , основним квартиронаймачем є позивач ОСОБА_1 Крім того, в квартирі зареєстровані члени його сім'ї: дружина - ОСОБА_6 , син ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_3 , онуки - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Кількість кімнат - 3, площею 46,0 кв.м. Загальна площа квартири - 64,19 кв.м. (а.с. 14).
Реєстрація позивачів також підтверджується і інформацією, наданою Центром надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 13.07.2018 року № 46-126-1140. (а.с.18).
Як вбачається з акту № 17, складеного КСН сел. «Шевченко» від 23.07.2018 року, позивачі зареєстровані та фактично проживають у квартирі АДРЕСА_1 , з використанням всієї площі квартири з 1988 року, що підтверджується поясненнями сусідів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 17).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили факт проживання позивачів в квартирі АДРЕСА_1 , та користування ними всієї площі квартири з 1988 року, про що надали відповідні заяви.
Судом встановлено, що за час проживання позивачів у квартирі АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 уклав договори про надання комунальних послуг з відповідними місцевими організаціями, за якими здійснює оплату отриманих житлово - комунальних послуг. (а.с.19-26).
Згідно відомостей інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 , КП «Маріупольське БТІ» в червні 2018 року проведено технічну інвентаризацію даного об'єкту нерухомого майна, про що була складена інвентаризаційна справа на дану квартиру з експлікацією від 27.06.2018 року та планом квартири. (а.с. 27-31).
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Маріупольське БТІ» не може видати позивачам технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , через те, що в особистому рахунку на дану квартиру, що знаходиться у веденні ЖКП «Керуюча компанія «Кальміуська», містяться застарілі дані відносно загальної площі даної квартири, що не відповідає фактичним даним згідно інвентаризаційної справи. З початку побудови даного багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 він не був приєднаний до централізованого опалення та газопостачання, тому в кожній житловій кімнаті кожної квартири було встановлено пічне опалення. А в 1990 року даний багатоквартирний будинок було приєднаний до централізованого опалення та газопостачання, тому в кожній житловій кімнаті кожної квартири пічне опалення було демонтоване, в результаті чого загальна площа кожної житлової квартири була трохи збільшена. Дані роботи по демонтажу пічного опалення проводилися відповідними спеціалістами державного житлового фонду на той час. Дані факти підтверджуються Експлікацією від 22 березня 1950 рок та Експлікацією за 1990 рік.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Вселившись до квартири АДРЕСА_1 , на підставі ордеру № 822 серія НОМЕР_3 , виданого 09.11.1977 року виконкомом Маріупольської міської ради ОСОБА_1 та його сім'я набули права користування зазначеною квартирою відповідно до положень ст. 58 Житлового кодексу України.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
Згідно зі ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користуватися жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до статті 78 ЖК УРСР члени сім'ї, що проживають у жилому приміщенні, наймач якого тимчасово відсутній (статті 71,73), вправі користуватися всім займаним приміщенням. При цьому вони здійснюють права і обов'язки за договором найму цього приміщення.
Вселившись до квартири АДРЕСА_1 , позивачі набули права користування зазначеною квартирою відповідно до положень ст.ст. 64, 78 Житлового кодексу України.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
У силу п. 4 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного Закону реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
При цьому, як роз'яснено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 (з подальшими змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт постійного проживання позивачів у квартирі АДРЕСА_1 , та користування ними зазначеної квартири на законних підстав.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи: Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради та Житлово - комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», про встановлення факту постійного проживання та визнання права користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також діє і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в житловій квартирі АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також діє і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. М. Іванченко