м. Вінниця
12 червня 2019 р. Справа № 120/894/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Краєвської І.В.
представника позивача: Плахотного Б.М.
представника відповідача: Обревко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної установи "Крижопільський виправний центр №113" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася Державна установа «Крижопільський виправний центр № 113» до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 15 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області винесено постанову № ВН 2059/202/АВ/ТД-ФС за порушення законодавства про працю, якою на Державну установу "Крижопільський виправний центр № 113" накладено штраф у розмірі 3797460 гривень.
Згідно вказаної постанови, Державна установа «Крижопільського виправний центр (№113)» в порушення вимог ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України допустила до фактичного виконання робіт в установі 34 працівника із числа засуджених, яким нарахована заробітна плата, без укладення трудових договорів, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , Лавренова Мирослава Володимировича, Романюка Ігоря Борисовича, Тарахтея Олега Олександровича, Сліпенького Сергія Пантелійовича.
Згідно цієї ж постанови в порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України фактично допущені до роботи та виконують трудові функції 34 працівника без повідомлення Державної фіскальної служби України про прийнятих працівників на роботу.
Також, згідно оскаржуваної постанови в порушення ст. 253 Кодексу законів про працю України при фактичному існуванню трудових відносин між Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)» та засудженими, не забезпечено право засуджених працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На переконання позивача перевірка проведена незаконно, а оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що у період з 17 по 19 грудня 2018 року Бершадською місцевою прокуратурою Вінницької області планувалося проведення комплексної перевірки додержання Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)» вимог чинного законодавства. На підставі ч. 2 ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» 05 грудня 2018 року керівником Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області направлено запит про виділення спеціалістів Управління Держпраці у Вінницькій області для проведення зазначеної перевірки. Відтак вказує, що перевірка проводилась саме органами прокуратури, а уповноважені особи Управління Держпраці у Вінницькій області були лише залучені до неї як спеціалісти.
Позивач вважає, що Управління Держпраці у Вінницькій області вийшло за межі наданих йому повноважень, оскільки підстав для здійснення такого самостійного заходу контролю як інспекційне відвідування, Управління Держпраці у Вінницькій області не мало, повідомлення про порушення вимог чинного законодавства від органів прокуратури не надходило, що не давало підстав для здійснення інспекційного відвідування.
Однак, за результатами вказаної перевірки головним державним інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області Куровською Г.О. складено акт інспекційного відвідування від 26 грудня 2018 року № ВН 2059/202/АВ щодо додержання законодавства про працю Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)».
В оскарження виявлених порушень зазначає, що на підставі договору від 01 лютого 2018 року №Г-3-18, укладеного Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)» в особі начальника Бурбези Я.М. та Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №113», підприємством протягом 2018 року використовувалась праця засуджених, які відбувають покарання в Державній установі «Крижопільський виправний центр (№113)».
Крім того, на підставі договору від 01 січня 2018 №1, укладеного Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)» в особі виконувача обов'язків начальника Занози В.А ОСОБА_31 та товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» в особі директора філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» Агейкіної С.В., підприємством використовувалась праця 35 засуджених для проведення робіт на об'єкті підприємства в м. Ладижин по вул. Хлібозаводська, 14.
Відповідно, заробітна плата за виконану працівниками із числа засуджених роботу виплачувалась Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №113» та ТОВ «Вінницька птахофабрика», а не з фонду оплати праці Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)». Таким чином, саме вказаними підприємствами згідно з вимогами ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24, ст. 265 КЗпП України мали укладатись трудові договори із засудженими та сплачуватись єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки, а не Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)», як зазначено в акті інспекційного відвідування та постанові про накладення штрафу.
Вказує, що при здійсненні інспекційного відвідування та накладенні штрафу Управлінням Держпраці у Вінницькій області також не взято до уваги вимоги Кримінально-виконавчого кодексу України, якими регламентовано порядок і умови відбування засудженими покарання у виді обмеження волі.
Зазначає, що при здійсненні інспекційного відвідування інспекторами не враховано і ту обставину, що особи засуджені за вироком суду до покарання у виді обмеження волі прибувають для відбуття покарання до Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» як самостійно, так і шляхом їхнього етапування із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, без паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та без будь-яких грошових коштів.
Окрім того, Управлінням Держпраці у Вінницькій області не було відібрано пояснення працівників із числа засуджених щодо допущення їх до виконання роботи без укладення трудового договору.
При цьому, станом на момент здійснення перевірки факту перебування на робочому місці осіб без укладення трудового договору інспекторами Управління Держпраці у Вінницькій області не встановлено та не зафіксовано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що постанова Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами № ВН 2059/202/АВ/ТД-ФС від 15 січня 2019 року на Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» у розмірі 3797460 грн. за порушення законодавства про працю є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2019 року у задоволенні заяви Державної установи «Крижопільський виправний центр №113» про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18 квітня 2019 року, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що у період з 20 грудня 2018 року по 26 грудня 2018 рік інспектором праці Куровською Г.О., за участю інспектора праці Ветушинського Г.І., проведено інспекційне відвідування Державна установа «Крижопільський виправний центр (№113)», вул. Благовіщенська, 106 с. Городківка, Крижопільського району Вінницької області.
Під час інспекційного відвідування, за аналізом загального списку засуджених розрахункових відомостей по заробітній платі за вересень, жовтень, листопад 2018 року, табелів обліку робочого часу за вересень, жовтень, листопад 2018 року, звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень, жовтень, листопад 2018 року встановлено, що 34 засудженим, які перебувають в Державній установі «Крижопільський виправний центр (№113)» на час проведення інспекційного відвідування, нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за виконані роботи без нарахування та сплати ЄСВ.
Вказує, що оскільки на час завершення інспекційного відвідування не надано документів, щодо укладення трудових договорів з засудженими та повідомлення про прийняття таких засуджених на роботу - уповноваженими особами Управління Держпраці у Вінницькій області законно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі визначеному абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпІІ України.
На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
02 травня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про хибність тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, тому просив його відхилити, а позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 15 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
24 травня 2019 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення до позовної заяви, згідно яких позивач вказує, що підставою для проведення перевірки установи був лист Бершадської місцевої прокуратури від 05 грудня 2018 року №88-6916 вих-18, що не є підставою для здійснення позапланового заходу з державного нагляду (контролю), згідно статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тому просить позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Листом Бершадської місцевої прокуратури від 05 грудня 2018 року № 88-6916 вих-18 на виконання наказу Генеральної прокуратури України № 161гн від 20 квітня 2016 року повідомлено Управління Держпраці у Вінницькій області, що у період з 17 по 19 грудня 2018 року Бершадською місцевою прокуратурою Вінницької області заплановано проведення комплексної перевірки додержання Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)» вимог чинного законодавства, зокрема щодо додержання адміністрацією виправної колонії законодавства про охорону праці при залученні засуджених до праці, додержання адміністрацією виправної колонії законодавства щодо оплати праці, додержання адміністрацією виправної установи вимог Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 07 березня 2013 року № 396/5 та зареєстрованого 11 березня 2013 року за № 387/22919 тощо. Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» просили надати спеціаліста Управління Держпраці у Вінницькій області для проведення зазначеної перевірки.
На підставі даного листа Бершадської місцевої прокуратури від 05 грудня 2018 року № 88-6916 вих-18, Управлінням Держпраці у Вінницькій області видано наказ від 17 грудня 2018 року № 1558-О для проведення інспекційного відвідування Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» з питань додержання законодавства про працю. Визначено інспекційне відвідування провести з 20 грудня 2018 року по 04 січня 2018 року.
Відповідно до наказу від 17 грудня 2018 року № 1558-О про проведення інспекційного відвідування Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» Управлінням Держпраці у Вінницькій області видано направлення про проведення інспекційного відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю від 17 грудня 2018 року № 5487/04-03. Уповноважено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Куровську Г.О., та головного державного інспектора Ветушинського Г.І. провести дане інспекційне відвідування Строк дії направлення з 20 грудня 2018 року по 04 січня 2018 року.
В період з 20 грудня 2018 року по 26 грудня 2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області Куровською Г.О., у присутності начальника Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» Бурбези Ярослава Миколайовича, головного бухгалтера Працерук Юлії Миколаївни, за участі головного державного інспектора Ветушинського Г.І. проведено інспекційне відвідування Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» з питань додержання законодавства про працю.
За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 2059/202/АВ від 26 грудня 2018 року. У якому зазначено, що Державна установа «Крижопільський виправний центр (№113)» здійснює діяльність за адресою: вул. Благовіщенська, 106, с. Городківка, Крижопільський район, Вінницька область.
Так, у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 2059/202/АВ від 26 грудня 2018 року зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:
- фактично допущені до роботи та виконують трудові функції без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без повідомлення Державної фіскальної служби України про прийнятих працівників на роботу, а також не забезпечено право засуджених працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , Тарахтея Олега Олександровича, Сліпенького Сергія Пантелійовича;
- виплата заробітної плати засудженим проводиться один раз на місяць. Заробітна плата за жовтень виплачена 13 листопада 2018 року згідно відомості про виплату грошей № 22 та платіжного доручення № 133 від 12 листопада 2018 року. Виплата заробітної плати за листопад 2018 року проведена 07 грудня 2018 року згідно відомості про виплату грошей № 25 та платіжного доручення № 175 від 06 грудня 2018 року, чим порушено вимоги ч. 1, 2 ст. 115 КЗпПУ.
- несвоєчасно проводяться остаточні розрахунки з звільненими працівниками. Наказом № 27/ОС-18 від 15 серпня 2018 року звільнено ОСОБА_34 з 15 серпня 2018 року. Виплата остаточного розрахунку на суму 3180 гривень проведена згідно платіжного доручення № 2284 від 17 серпня 2018 року. Згідно наказу № 191/ОД-18 від 16 листопада 2018 року «Про припинення дій строкових трудових договорів з засудженими» звільнено з посади різноробочого ОСОБА_6 з 16 листопада 2018 року. Проте виплата остаточного розрахунку проведена 07 грудня 2018 року згідно відомості на виплату грошей № 25 від 07 грудня 2018 року, наказом № 180/ОД-18 від 29 жовтня 2018 року звільнено ОСОБА_35 з 31 жовтня 2018 року. Остаточний розрахунок проведено 13 листопада 2018 року згідно відомості на виплату грошей № 22 від 13 листопада 2018 року чим порушено вимоги ст. 116 КЗпПУ.
04 січня 2019 року інспектором праці Куровською Г.О. винесено припис про усунення виявлених порушень № ВН 2059/202/АВ/П у якому зобов'язано Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» усунути виявлені порушення до 26 січня 2019 року.
15 січня 2019 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 2059/202/АВ/П від 26 грудня 2018 року Боковцем В.А. першим заступником начальника Управління Держпраці у Вінницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 2059/202/АВ/ТД-ФС, якою на Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» накладено штраф у розмірі 3797460 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 6 Положення № 96).
Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Вінницькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (статті 3 Закону № 877-V).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності, факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень, факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної, роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу, роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків, працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»), роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації, роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів, роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Як встановлено судом, підставою для проведення інспекційного відвідування Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» за результатами якої прийнята оскаржувана постанова № ВН 2059/202/АВ/ТД-ФС від 15 січня 2019 року, став лист Бершадської місцевої прокуратури № 88-691 вих-18 від 05 грудня 2018 року.
Однак, у пункті 5 Порядку № 295 відсутня така підстава для проведення інспекційного відвідування.
Так, відповідно до листа Бершадської місцевої прокуратури № 88-691 вих-18 від 05 грудня 2018 року, у зв'язку з необхідністю проведення перевірки стану додержання вимог чинного законодавства, зокрема щодо додержання адміністрацією виправної колонії законодавства про охорону праці при залученні засуджених до праці, додержання адміністрацією виправної колонії законодавства щодо оплати праці, додержання адміністрацією виправної установи вимог Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 07 березня 2013 року № 396/5 та зареєстрованого 11 березня 2013 року за № 387/22919 щодо засуджених Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)», Бершадська місцева прокуратура звернулась з проханням виділити спеціалістів Управління Держпраці у Вінницькій області для проведення зазначеної перевірки відповідно ст. 26 Закону України «Про прокуратуру». Дана перевірка проводилась самою місцевою прокуратурою.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що з урахуванням вимог пункту 5 Порядку № 295, лист Бершадської місцевої прокуратури № 88-691 вих-18 від 05 грудня 2018 року не міг бути підставою для проведення інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Вінницькій області, оскільки перевірка проводилась самою місцевою прокуратурою.
Окрім того, Бершадська місцева прокуратура листом № 88-691 вих-18 від 05 грудня 2018 року не повідомляла про будь-які порушення трудового законодавства, а лише звернулась з проханням залучити працівників Управління Держпраці у Вінницькій області у якості спеціалістів, що не заперечувалось у судовому засіданні сторонами.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскільки в Управління Держпраці у Вінницькій області були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)», це свідчить про те, що перевірка позивача відбулась із порушеннями норм діючого законодавства. Відтак суд доходить висновку, що для захисту порушених прав Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» буде необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії посадових осіб Управління Держпраці у Вінницькій області у проведенні інспекційного відвідування Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)».
Згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Крім того, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 статті 3 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Частинами 2 та 4 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України унормовано, що засуджені мають право: на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю, у тому числі щодо тривалості, умов та оплати праці. При цьому тривалість робочого дня не може становити більше восьми годин і тривалість робочого часу - більше 40 годин на тиждень.
Засуджені до позбавлення волі, як і громадяни України, не позбавлені права на працю, яке закріплене у ст. 43 Конституції, але внаслідок відбування покарання у виді позбавлення волі, це право засуджених в певній мірі змінюється та обмежується. Засуджені обмежені у виборі виду праці. Крім цього, закон передбачає, що засуджені в місцях позбавлення волі повинні працювати.
Відповідно до ст. 16 Кримінально-виконавчого кодексу України виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено відповідно до ст. 82, 389 Кримінального кодексу України.
Згідно Положення про Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2018 року № 2203/5 Крижопільський виправний центр (№113) - є державною установою, яка входить до скаду Державної кримінально-виконавчої служби України. Крижопільський виправний центр (№113) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і свої найменуванням, може мати інші печатки та штампи. Виправний центр є бюджетною неприбутковою установою.
Виправний центр є установою відкритого типу та відповідно до діючого законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.
Основними завданнями виправного центру є: виконання покарань у виді обмеження волі та забезпечення дотримання прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізація їх законних прав та інтересів.
Відповідно до зазначеного положення про Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» установа під час своєї діяльності забезпечує створення умов, для залучення засуджених відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України до суспільно корисної оплачуваної праці, додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, встановлених чинним законодавством про працю.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року №2713-VI державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.
Згідно ст. 60 Кримінально - виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.
Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку.
Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Згідно ст. 60-1 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до обмеження волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Міністерством юстиції України за № 396/5 від 07.03.2013 року виданий наказ «Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі», який зареєстрований 11 березня 2013 року за № 387/22919.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі засуджені залучаються до праці на підприємствах установ виконання покарань, на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником.
Вимогами пп. 5.2. та 5.3. цієї Інструкції визначено, що праця засуджених оплачується відрядно, погодинно або за іншими системами оплати праці. Основною системою оплати праці є відрядна, яка застосовується на всіх роботах, що піддаються нормуванню та точному обліку. Відрядна система оплати праці поділяється на індивідуальну і колективну (бригадну) системи оплати праці. При індивідуальній відрядній системі оплати праці заробітна плата засудженого визначається множенням кількості виготовленої продукції на відрядну розцінку за одиницю виробу. При колективній (бригадній) відрядній системі оплати праці загальна сума заробітної плати обчислюється за результатами роботи бригади в цілому за певний відрізок часу. Кожному члену бригади заробітна плата нараховується залежно від присвоєного йому в установленому порядку кваліфікаційного розряду та відпрацьованого часу.
Відповідно до пункту 5.4. Інструкції, погодинна система оплати праці для засуджених застосовується лише на роботах, що не піддаються нормуванню та точному обліку.
На виконання вимог законодавства, відповідно Статуту Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№113)» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2016 року № 3499/5 утворено Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№113)». Підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності. Підприємство є юридичною особою.
Судом встановлено, що відповідно Договору № Г-3-18 про залучення засуджених до суспільно-корисної праці від 01 лютого 2018 року Державна установа «Крижопільський виправний центр (№113)», надалі - Виконавець, в особі начальника Бурбези Я.М. надає Державному підприємству «Підприємства Державної кримінально - виконавчої служби України (№113)», надалі - Замовник, згідно з його розрахунком робочу силу з числа засуджених для виконання робіт на Підприємстві Замовника, який здійснює постійний технічний нагляд за виконанням робіт працівниками, організовує їх працю у відповідності з потребами виробництва, і, по можливості, з урахуванням їх спеціальності та кваліфікації. Доручає за згодою Виконавця кваліфікованим засудженим роботу з більш низьких розрядів сплачуючи її у відповідності із законодавством. Замовник за участю Виконавця здійснює комплектування бригад засуджених у відповідності з наявними у них спеціальностями, практичними навичками, а також з урахуванням ступення їх поведінки.
Пунктом 4.1 вищезазначеного договору передбачалось, що оплата виконаних працівниками робіт проводиться «Замовником», згідно законодавства України, що регулює оплату праці. На заробітну плату за виконання засудженими роботи Замовник проводить нарахування у розмірі 50 % згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 року № 653. Термін дії договору з 01 лютого 2018 року до 31 грудня 2018 року. (а.с. 41-42)
Також, установою позивача, в особі виконувача обов'язків начальника ОСОБА_36 , укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» (далі - ТОВ «Вінницька птахофабрика») в особі директора філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» Агейкіної С.В. договір № 1 від 01 січня 2018 року. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору товариством використовувалась праця 35 засуджених для проведення робіт на об'єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика» в м. Ладижин по вул. Хлібозаводська, 14.
Пунктом 4.3 оплата виконаних засудженими робіт провадиться Замовником на умовах оплати праці працівників підприємств та організацій відповідних галузей народного господарства, що виконують аналогічні роботи та згідно тарифної сітки на відрядну оплату праці, затверджену та погоджену між Виконавцем та Замовником у відповідності до вимог наказу Міністерства юстиції України № 396/5 від 07 березня 2013 року «Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі» з обов'язковим врахуванням передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 року № 653 нарахування у розмірі 50 %. Термін дії договору з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року. (а.с. 43-45)
З огляду на викладене, заробітна плата за виконану працівниками із числа засуджених роботу виплачувалась Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№113)» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика», а не з фонду оплати праці Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)».
Відповідно довідки Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)» від 04 квітня 2019 року про працевлаштування 34 засуджених на об'єктах без укладення трудових договорів, встановлено наступне. Із 34 засуджених, яких було виявлено в ході проведення інспекційного відвідування працівниками Управління Держпраці у Вінницькій області, шляхом дослідження табелів робочого часу згідно нарядів виконання робіт за жовтень, листопад, грудень 2018 року, як таких, із якими не було укладено трудових договорів, які були допущені до виконання робіт в державній установі «Крижопільський виправний центр (№113)» повідомлено, що один засуджений ОСОБА_11 - був працевлаштований на контрагентському об'єкті Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)», фермерському господарстві «Заграва»; десять засуджених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_37 Олександрович, Бондаренко Євген Юрійович - були працевлаштовані у Державному підприємстві «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№113)»; двадцять три засуджених - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , Романюк Ігор Борисович, Тарахтей Олег Олександрович, Сліпенький Сергій Пантелійович - були працевлаштовані на контрагентському об'єкті Державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)», філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика». (а.с. 78)
Даний факт також підтверджується нарядами виконаних робіт за жовтень, листопад, грудень 2018 року. (а.с. 79-92)
Відповідно до ст. 62 Кримінально-виконавчого кодексу України власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засуджених до обмеження волі зобов'язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці з урахуванням стану здоров'я та, за можливістю, спеціальності, організовувати первинну професійну підготовку і створити необхідні побутові умови.
Власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де працюють засуджені, забороняється звільняти їх з роботи, крім таких випадків: звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених Кримінальним кодексом України; переведення засудженого на роботу на інше підприємство, в установу чи організацію або для дальшого відбування покарання до іншого виправного центру; набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі; неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я.
Суд зазначає, що трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ Кодексу законів про працю України. Статтею 22 КЗпП встановлено гарантії щодо укладення трудового договору. Трудовий договір (ст. 21 КЗпП) - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підлягає правилам внутрішнього розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи.
За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник», його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові та безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.
Системний аналіз наведених нормативно-правових актів, які регламентують спірні правовідносини, та обставин справи дозволяють суду зробити висновок про те, що в силу вимог закону Державна установа "Крижопільський виправний центр (№113)" не є роботодавцем, а особи, засуджені до позбавлення волі не є найманими працівниками в розумінні ст. 2 Кодексу законів про працю України, яка окреслює основні трудові права працівників.
Окрім того, з акту перевірки не вбачається за якими критеріями та ознаками Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі відповідач здійснював обрахування заробітної плати осіб, засуджених до позбавлення волі, перелічених в акті перевірки. Чи правильно були встановлені кількісні та якісні показники, види праці, умови її оплати відповідно до законодавства, що застосовується до осіб, засуджених до позбавлення волі.
Судом також враховане те, що відповідно до Положення про Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» - позивач є бюджетною неприбутковою установою. Основним фінансовим документом позивача є кошторис. Як бюджетна неприбуткова установа позивач не забезпечений коштами на оплату праці засуджених.
Крім того, як свідчать матеріали справи строкові договори укладені з іншим підприємствами, а отже на позивача також не розповсюджуються вимоги щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З урахуванням наведеного суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 2059/202/АВ/ТД-ФС, якою на Державну установу «Крижопільський виправний центр (№113)» накладено штраф у розмірі 3797460 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у п.п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії посадових осіб Управління Держпраці у Вінницькій області у проведенні інспекційного відвідування Державної установи "Крижопільський виправний центр (№113)".
Скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами № ВН 2059/202/АВ/ТД-ФС від 15 січня 2019 року на Державну установу "Крижопільський виправний центр (№113)" у розмірі 3797460 гривень за порушення законодовства про працю.
Стягнути на користь Державної установи "Крижопільський виправний центр (№113)" сплачений судовий збір в сумі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Державна установа "Крижопільський виправний центр №113" (адреса: вул. Благовіщенська, буд. 106, с. Городківка, Крижопільського району, Вінницької області, 24615, код ЄДРПОУ 14316862)
Відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (адреса: вул. Магістратська, буд. 37, м. Вінниця, Вінницької області, 21050, код ЄДРПОУ 39845483)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 21.06.2019 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна