Справа № 161/10264/19
Провадження № 1-кс/161/5259/19
про арешт майна
м. Луцьк 21 червня 2019 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, вилученого 14.06.2019 в ході проведення огляду місця події,
Слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 14.06.2019 в ході проведення огляду місця події поблизу будинку, що по вул.Тракт Глинської, 161Г м.Львів - автомобіля марки «Toyota RAV 4» № кузова НОМЕР_1 білого кольору, із встановленим номерним знаком НОМЕР_2 ; слідів рук, вилучених на липку стрічку, поміщених у таблицю №1 та №2; чотирьох паперових конвертів зі змивами; трьох паперових конвертів з мікрооб'єктами; переднього та заднього номерного знаку, поміщеного в паперову коробку; автомобільного коврика, поміщеного в паперову коробку; лівого переднього коврика, поміщеного у спецпакет №7269273; правого переднього коврика, поміщеного у спецпакет №7269274.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 12.06.2019 до ЄРДР за №12019030010002077, за попередньою правовою кваліфікацією ст.289 ч.1 КК України.
В ході проведення 14.06.2019 огляду місця події поблизу будинку, що по вул.Тракт Глинської, 161Г м.Львів, вилучено автомобіль марки «Toyota RAV 4» № кузова НОМЕР_1 білого кольору та речі, що знаходились в автомобілі, які постановою слідчого від 14.06.2019 визнано речовими доказами, оскільки вони є знаряддям вчинення злочину і зберегли на собі його сліди.
Вказаний автомобіль з речами, на думку слідчого та прокурора, мають важливе значення у кримінальному провадженні, з метою їх дослідження органом досудового розслідування, та в зв'язку з тим, що вони відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, який підтримав клопотання, думку власника майна, який не заперечував щодо арешту автомобіля (в розумінні заборони ним розпоряджатись на час досудового розслідування та судового провадження), щодо іншого майна - не заперечував щодо арешту вцілому, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що автомобіль з речами вказаними вище були вилучені 14.06.2019 в ході проведення огляду місця події, клопотання подано до суду 18.06.2019, що стверджується поштовим конвертом та поясненнями слідчого, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту майна, зокрема: слідів рук, чотирьох паперових конвертів зі змивами; трьох паперових конвертів з мікрооб'єктами; переднього та заднього номерного знаку автомобіля; автомобільного коврика; лівого переднього коврика; правого переднього коврика, а тому з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового слідства, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, клопотання підлягає задоволенню, з забороною користуватись та розпоряджатись вказаним майном.
Стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту майна, а саме: автомобіля марки «Toyota RAV 4» № кузова НОМЕР_1 білого кольору, власником якого є ОСОБА_4 , оскільки автомобіль визнано речовим доказом, а тому, з метою його збереження та дослідження органами досудового слідства, на нього слід накласти арешт.
Обираючи спосіб арешту вищевказаного майна, тобто автомобіля, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 п.5, 6 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною третьої цієї ж статті визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту, який не призведе до таких наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Оскільки автомобіль марки «Toyota RAV 4» № кузова НОМЕР_1 , білого кольору, належить на праві власності ОСОБА_4 , він володіє ним на відповідній правовій підставі, саме його транспортним засобом заволоділи невстановлені особи, а тому, з метою попередження відчуження майна, яке є речовим доказом, слідчий суддя приходить до висновку, що власнику (володільцю майна) слід заборонити його відчужувати (розпоряджатись).
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно:
- сліди рук, які вилучені на липку стрічку та поміщені у таблицю №1 та №2
- чотири паперові конверти зі змивами;
- три паперові конверти з мікрооб'єктами;
- передні та задні номерні знаки автомобіля, що поміщені в паперову коробку;
- автомобільний коврик, поміщений в паперову коробку;
- лівий передній коврик, поміщений у спецпакет №7269273;
- правий передній коврик, поміщений у спецпакет №7269274.
Заборонити користуватись та розпоряджатись вищепереліченим майном.
Накласти арешт на майно: автомобіль марки «Toyota RAV 4» № кузова НОМЕР_1 білого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_4 .
Заборонити розпоряджатись (відчужувати) майно, на яке накладено арешт.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1