Провадження № 6/225/209/2019
Єдиний унікальний № 225/3212/19
21 червня 2019 року м.Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мигалевича В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Петрової С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку виконавчого документу,-
В травні 2019 року позивач по справі звернувся до суду sз зазначеною заявою.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 25.06.2013 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нв користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнена заборгованість за кредитним договором в розмірі 40327,53 грн. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 403,28 грн.
На підставі рішення суду був виданий виконавчий лист. Проте, під час підготовки виконавчого документа для направлення до органів ДВС, виконавчий лист було втрачено. Згідно наявної інформації з червня 2013 року по теперішній час зазначений вище виконавчий лист до Торецького міського відділу ДВС не надходив. Тому, є всі підстави вважати, що виконавчий лист втрачено.
З цих підстав, просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Належно повідомлені сторони в судове засідання не з'явилися, що не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку та видачу дубліката виконавчого документа, тому суд розглядав справу у їх відсутності.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
В судове засідання представник заявника не з'явився.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає таке:
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення Іменем України, яке є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, захист права повинен бути забезпечений судовими процедурами, які у свою чергу повинні бути справедливими.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Статтею 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За правилами ст.127 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.
Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути предявлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що 25 червня 2013 року Дзержинським міським судом Донецької області ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40327,53 грн., та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 403,28 грн.
На підставі вищезазначеного рішення Дзержинським міським судом Донецької області 15.07.2013 року був виданий виконавчий лист який 23.07.2013 року був отриманий представником позивача.
03.10.2013 року державним виконавцем постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку зі смертю боржника. 20.11.2013 року зазначену постанову державним виконавцем було направлено до Дзержинського міського суду Донецької області разом із виконавчим листом №2/225/1024/2013 від 15.07.2013 року (а.с.25-27).
Отже, суд доходить висновку, що зазначений виконавчий документ пред'являвся стягувачем до виконання.
Відповідно до актового запису про смерть № 68 від 21 січня 2009 року, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м.Дзержинськ (нині м.Торецьк) Донецької області.
Відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа №2/225/1024/2013 виданого 25.06.2013 року Дзержинським міським судом Донецької області та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Як убачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим його правоздатність припинено, тому з вказаних підстав, стягнення за вищевказаним виконавчим листом є неможливим.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що безпідставне поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання, призведе до порушення гарантованого права на справедливий суд та порушує принцип юридичної визначеності.
Також суд відмічає, що у судовому засідані не знайшли свого підтвердження доводи заявника щодо не пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2/225/1024/2013 виданого Дзержинським міським судом Донецької області 25.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредиту.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про поновлення строків для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2/225/1024/2013 виданого Дзержинським міським судом Донецької області 25.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредиту.
У зв'язку з цим в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити.
Керуючись ст.433 п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд-
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570), заінтересована особа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку виконавчого документу відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо вона не проголошувалася з дати складання повного її тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: