Номер справи 220/1241/19
Номер провадження 3/220/585/19
20 червня 2019 року смт. Велика Новосілка Донецької області
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Яненко Г.М.;
за участю секретаря Черняєвої С.П.;
прокурора Машкіна С.В.;
особи, яка притягується
до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з ДВБ Донецького управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Новосілка Донецької області, українця, громадянина України, не судимого, не працюючого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
07.11.2015 року, наказом ГУНП в Донецькій області № 75о/с, ОСОБА_1 з 07.11.2015 р. прийнято на службу до Національної поліції України та призначено на посаду інженера Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області та присвоєно спеціальне звання старший сержант поліції.
25.02.2017 року наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 107 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вугледарського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», в тому числі вимоги фінансового контролю.
ОСОБА_1 , будучи поліцейським, відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
06.12.2017 року лейтенант поліції Іванов І . В. звернувся до керівництва ГУНП в Донецькій області з рапортом про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.
Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб'єкти декларування, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Згідно ст. 57 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Виходячи зі змісту вказаної норми прямої дії, в Україні діє презумпція знання нормативно-правових актів всіма громадянами, якщо вони доведені до їх відома шляхом офіційного оприлюднення. Крім того, статус поліцейського сам по собі презюмує обізнаність щодо неухильного дотримання вимог Закону і обов'язок такого дотримання.
Закон України «Про запобігання корупції» оприлюднено в офіційному друкованому виданні - газеті «Голос України» від 25.10.2014 № 206.
Підпунктом 2 пункту 5 розділу II «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого Рішенням НАЗК 10.06.2016 № 3 (далі Порядок), визначено, що декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.
«Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992, передбачено, що нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер підлягають державній реєстрації. Зокрема державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України.
Порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 та оприлюднено в офіційному друкованому виданні «Офіційний вісник України» від 22.07.2016 № 55.
Таким чином, зазначений Порядок своєчасно пройшов правову експертизу і визнаний таким що відповідає вимогам Конституції і законодавству України, та доведений до відома населення, що відповідає загальним вимогам ст. 57 Конституції України.
18.12.2017 згідно наказу ГУНП в Донецькій області № 599 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 22.12.2017 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
06.12.2017 року лейтенант поліції ОСОБА_1 додатково ознайомлений з обмеженнями передбаченими Законом України «Про запобігання корупції», про що свідчить його власноручний рапорт на ім'я начальника ГУНП в Донецькій області.
22.12.2017 року в день звільнення, який вважається останнім днем роботи, лейтенант поліції ОСОБА_1 . припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави та отримав трудову книжку.
Таким чином, 06.12.2017, після виявлення наміру припинення служби в поліції та звільнення за власним бажанням, у лейтенанта поліції ОСОБА_1 виник, передбачений нормативно-правовими актами, обов'язок своєчасно подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування не пізніше дня такого припинення, тобто 22.12.2017, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК до 00 год. 00 хв. 23.12.2017.
Статтею 68 Конституцією України закріплено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Разом з тим, ОСОБА_1 лише 22.10.2018 о 17 год. 59 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , несвоєчасно без поважних причин, подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги фінансового контролю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного вище правопорушення визнав та пояснив, що дійсно подав декларацію несвоєчасно через складність та незрозумілість законодавства в цій частині. Відносно своєї винуватості надав окрему письмову заяву.
Прокурор вважав, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому просив притягнути його до відповідальності, призначивши адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом огляду публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 08.05.2019; декларацією ОСОБА_1 від 22.10.2018;
- рапортом ОСОБА_1 від 06.12.2017;
- поясненням ОСОБА_1 ;
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , як колишній оперуповноважений сектору кримінальної поліції Вугледарського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 22.10.2018 р., тобто несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Доказів поважності причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 суду не надав і об'єктивних причин, які б перешкоджали поданню декларації у визначений строк, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає повністю доведеною провину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Доказів, що вказують на відсутність складу адміністративного правопорушення правопорушником не подано.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , зокрема, те, що він раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Суд також приймає до уваги й те, що ОСОБА_1 свою провину визнає та не заперечує наявність у його діях складу правопорушення,
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-6 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Новосілка Донецької області, українця, громадянина України, не судимого, не працюючого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в доход держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд Донецької області. За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя Г.М. Яненко