Справа № 152/454/19
іменем України
21 червня 2019 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Одудовського С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
08 квітня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що з 15 листопада 1986 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем.
Дітей від спільного шлюбу немає.
Позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні характери та погляди на сімейне життя.
Подальше спільне сімейне життя і збереження шлюбу, на думку позивача, є неможливим.
У судове засідання позивач не з'явилася, проте у позовній заяві вона просить розгляд справи провести за її відсутності, не заперечує, щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності (а.с.26-30).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 1986 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, Серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Дітей від спільного шлюбу у сторін немає.
Позивач наполягає на розлученні, миритися не бажає. Причиною її рішення розірвати шлюб з відповідачем стало те, що спільне життя не склалось через різні характери та погляди на сімейне життя.
Отже, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Установленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються статтями 105, 110, 112 СК України, відповідно до яких шлюб розривається судом за позовом одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам неповнолітніх дітей.
Отже, з огляду на те, що судом установлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, то суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачеві правова допомога надавалась адвокатом Лиськом Василем Петровичем, що підтверджується угодою про надання професійної правничої допомоги № 29 від 29 березня 2019 року (а.с. 10).
Відповідно розрахунку суми гонорару та квитанції № 30 від 05 квітня 2019 року, позивачем сплачено адвокату суму гонорару в розмірі 600 грн за надані послуги (а.с. 15,16).
У зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 768,40 грн (а.с.1), відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 15 листопада 1986 року, актовий запис № 42.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський