21 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2448/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г.,Чорної Л.В., Агрикової О.В.
від 23.04.2019
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Київська міська рада, 2) Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 92 615 959,11 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" 14.05.2019 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/2448/18.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.06.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.
У зв?язку з відпусткою судді Ткача І.В. та перебуванням у відрядженні судді Вронської Г.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2448/18. Відповідно до витягів з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 відхилено. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/2448/18.
Правовою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження визначено пункт 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Наведені вище положення застосовано апеляційним господарським судом через те, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, на які було вказано в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, постановленої за наслідками перевірки поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/2448/18.
Апеляційним господарським судом визнано неповажними наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/2448/18 та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням інших причин пропуску.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на виконання вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху надано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, однак наведені доводи судом апеляційної інстанції визнані необґрунтованими, з тих підстав, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2019, якою зупинено провадження у справі № 910/2448/18 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 в порядку апеляційного провадження, проголошено за участю представника скаржника, що підтверджується протоколом судового засідання від 20.11.2018. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 лише 07.03.2019, тобто, через 107 днів з дня оголошення оскаржуваної ухвали суду, доказів існування непереборних, незалежних від волі заявника обставин, що зумовили такий значний пропуск строку на апеляційне оскарження суду не надано.
Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
При цьому суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку, на підставі поданих заявниками доказів, приймають рішення про визнання тих чи інших причин поважними чи навпаки.
У той же час доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" спрямовують суд до втручання у фактичну складову судового рішення, яке прийняте судом апеляційної інстанції, тобто до необхідності надання оцінки доказам поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/2448/18, оскільки правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/2448/18.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова В. Студенець