ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 червня 2019 року Справа № 923/321/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства комерційного банка "Приватбанк", м. Київ
до відповідача-1 -Приватного підприємства "Агро-Максі", м. Каховка Херсонської області
відповідача-2 - ОСОБА_2, м. Каховка Херсонської області
про стягнення 121876,05 грн
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агро-Максі" (відповідач-1) та ОСОБА_2 (відповідач-2) 121876,05 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.03.2017, з яких: 52356,40 грн - заборгованість за кредитом, 29519,65 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 40000 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 16, 525, 526, 530, 554, 610, 1054 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 зобов'язань за договором від 10.03.2017 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість на вищевказану суму. У зв'язку із тим, що зобов'язання за договором від 10.03.2017 року забезпечено договором поруки № POR1489154086752 від 10.03.2017 року, укладеним із Відповідачем-2, позивач просить стягнути відповідну заборгованість солідарно з Відповідача-1 та з Відповідача-2.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.19 справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 25.04.19 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Одночасно, судом, відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, для отримання інформації щодо місця реєстрації Відповідача-2 ОСОБА_2 , здійснено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
Згідно одержаної, 11.05.2019 року, на запит суду інформації від Відділу реєстрації місця проживання осіб Каховської міської ради, ОСОБА_2 був знятий з реєстрації місця проживання, вказаної Позивачем у позовній заяві, та відповідно до заяви вибув до смт. Любимівка Каховського району.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, для отримання інформації щодо місця реєстрації Відповідача-2 ОСОБА_2 , судом здійснено запити до Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області та Каховського районного відділу Державної міграційної служби України.
Згідно одержаної, 28.05.2019 року, на запит суду інформації від Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області, ОСОБА_2 не був зареєстрований та не проживав на теториторії смт Любимівка Каховського району Херсонської області.
Суд направив ухвалу Відповідачу-2 ОСОБА_2 , що є засновником юридичної особи ПП «Агро-Максі», на адресу засновника що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 55-56). Зазначена ухвала, повернулася до суду не вручена, із відміткою на конверті «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».
29.05.2019 року та 05.06.2019 року, відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, для отримання інформації щодо відомостей державної реєстрації актів цивільного стану фізичної особи - Відповідача-2 ОСОБА_2 , судом здійснено запити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Херсонської області.
Відповідно до ч.10, ст. 176, якщо отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Так, 29.05.2019 року Суд додатково повідомив Відповідача-2 про відкриття провадження у справі № 923/321/19 шляхом розміщення на офіційному сайті судової влади відповідного повідомлення (а.с. 68).
Відповідно до одержавної 13.06.2019 року інформації від Каховського районного відділу Державної міграційної служби, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Така ж адреса була зазначена і Позивачем у позовній заяві.
Згідно одержаної 13.06.2019 року на запит суду інформації від відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Херсонської області не знайдено актового запису про смерть ОСОБА_2 в результаті проведеної перевірки по первинним та поновленим актовим записам архівів відділів державної реєстрації актів цивільного стану з дотриманням вимог законодавства та по даним Державного реєстру в повному обсязі.
Ухвали, що направлялися Відповідачу-1 повернулися до суду не врученими, із відміткою на конверті "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.47-50, 69-73). Водночас, адреса на яку направлялася ухвала суду, відповідає місцезнаходженню Відповідача-1, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 55-56).
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Днем вручення судового рішення, згідно п.п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Суд додатково повідомив Відповідача-1 про відкриття провадження у справі № 923/321/19 шляхом розміщення на офіційному сайті судової влади відповідного повідомлення (а.с. 68).
З огляду на наведене, Відповідач-1, Відповідач-2 вважаються такими, що належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі. Своїм правом на подачу заяв по суті справи, Відповідач-1, Відповідач-2 протягом строку встановленого судом, не скористалися.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд
10.03.2017 року ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРО-МАКСІ (далі Відповідач- 1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розмішені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http://рrivatbank.ua.
Таким чином, 10.03.2017 року між Відповідачем-1 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № б/н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
10.03.2017 року між АТ КБ і «ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 (далі Відповідач-2) було укладено договір поруки № POR 1489154086752 (далі Договір поруки), предметом якою є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов'язань Відповідача-1, які випливають з Договору (п. 1.1. Договору поруки).
Відповідно до п. 3.2.8.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови повернення кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" (далі-заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Згідно вимог ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписанта відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час укладення спірного кредитного договору Відповідач-2 ( ОСОБА_2 ) був засновником та керівником позичальника та був обізнаний про виникнення указаного зобов'язання, спосіб та форму його укладення, необхідність забезпечення цього зобов'язання порукою.
15.03.2017 року, на підставі укладеного договору, Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500000.00 гри., що підтверджується відповідною випискою по рахунку.
Факт одержання Відповідачем-1 грошових коштів від позивача свідчить про бажання обох відповідачів настання правових наслідків, обумовлених кредитним договором та забезпеченням у формі поруки.
Відповідно до п. 3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом кредитного договору в електронному вигляді.
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агробізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в н. 3.2.8.3.2.
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме: 2% від початкової суми кредиту.
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).
В порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства Відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2, та 3.2.8.53, цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.
Пунктом 3.2.8.3.3 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь- якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48% річних від суми залишку непогашеного кредиту
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.83.2., 3.2.83.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.83.1., 3.2.83.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата непі здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.8.103. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Станом на 22.03.2019 року заборгованість Відповідача-1 за Договором становить 158206,74 грн. та складається з:
52356.40 грн. - заборгованість за кредитом;
29519.65 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;
40000.00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;
36330,69 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.
Частиною 1 статті 14 ГПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Враховуючи викладене та беручи до уваги приписи статей 15 та 16 ЦК України Позивач має право самостійно обрати спосіб судового захисту та визначити розмір своїх вимог.
За таких обставин, розмір позовних вимог до Відповідача-1, які Позивач просить задовольнити, складає 121876,05 грн., з яких:
52356.40 грн. - заборгованість за кредитом;
29519.65 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;
40000.00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин Позивач подає відповідні докази, зокрема:
укладення кредитною договору підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ'', копією витягу з "Умов та правил надання банківських послуг";
надання поруки підтверджується копією договору поруки;
надання кредиту підтверджується копіями виписки по відповідному рахунку ;
порушення Відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів підтверджується копіями виписок по відповідним рахункам, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом та з яких вбачається відсутність погашень на теперішній час;
розмір нарахованих відсотків, комісії та пені підтверджується розрахунком заборгованості.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до приписів ст. 610, 554 Цивільною кодексу України Боржник та Поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Частина 1 етапі 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент переданий позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться (сі. 526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 559 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог; що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 2 статті 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених дим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1 та 3 етапі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 1 статті 73 ПІК України встановлено, що доказами е будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи Позивача, суд дійшов висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачами, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 1921,00грн., покладаються на відповідачів.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «АГРО-МАКСІ» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Велика Куликовська, буд. 77-А, 36346202) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.03.2017 року, в розмірі 121876,05 грн. (52356,40 грн. - заборгованість за кредитом; 29519,65 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 40000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії) та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повне рішення складено 21.06.2019 року.
Суддя В.П.Ярошенко