20 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/1194/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
від 23.04.2019
у справі № 923/1194/17
за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до Комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради
про визнання банкрутом,-
02.05.2019 Редкокашина Лілія Сергіївна звернулась через Південно-західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду з касаційною скаргою від 02.05.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 923/1194/17, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
24.05.2019, відповідно до підпунктів 17.1, 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_1 від 02.05.2019 разом зі справою № 923/1194/17 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 923/1194/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.06.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 923/1194/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 02.05.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, виходячи з наступного.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського від 08.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Херсонської області від 26.09.2018 у справі №923/1194/17 залишено без руху, визначено Редкокашиній Лілії Сергіївні усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Докази надсилання Головному територіальному управлінню юстиції у Херсонській області копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які в останніх відсутні, листом з описом вкладення мали надійти до Південно-західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Херсонської області від 26.09.2018 у справі № 923/1194/17 повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 мотивована тим, що скаржником - ОСОБА_1 не усунено недоліки апеляційної скарги та не надано суду докази надсилання Головному територіальному управлінню юстиції у Херсонській області копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які в останніх відсутні, листом з описом вкладення.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У поданій касаційній скарзі від 02.05.2019 ОСОБА_1 посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції ст. 260 ГПК України, оскільки апеляційну скаргу було подано з дотриманням вимог ст. 258 ГПК України.
З огляду на невиконання скаржником - ОСОБА_1 належним чином вимог ст. 258 ГПК України, що було підставою для залишення її апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 скаржнику без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття ухвали від 23.04.2019 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Херсонської області від 26.09.2018 у справі № 923/1194/17 скаржнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом пункту 2 абзацу першого частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 923/1194/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 02.05.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, оскільки правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, пунктом 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 923/1194/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 02.05.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік