Іменем України
20 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/315/19
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.
за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/315/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл»
вул. Смольна, 9Б, м. Київ, 03022
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб»
вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Ічнянський р-н, 16703
про стягнення 1 139 142 грн 98 коп.
За участю представників учасників справи:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» подано позов (з урахуванням клопотання №234 від 25.04.2019 про усунення недоліків) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» про стягнення 1 139 142 грн 98 коп. заборгованості, із них: 847 619,82 грн основного боргу, 19 495,25 грн інфляційних втрат, 120 385,23 грн пені, 66 880,68 грн відсотків річних, 84 762,00 грн штрафу.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.05.2019. Встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов, явка уповноважених представників сторін була визнана обов'язковою.
У підготовче засідання 29.05.2019 з'явився уповноважений представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання 29.05.2019 не з'явився, при цьому відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення за №1400043830190, отримане 10.05.2019. Причини не направлення у судове засідання повноважного представника відповідачем суду не повідомлено.
Від відповідача до суду не надходили заяви та клопотання.
У судовому засіданні 29.05.2019 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст.183 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 11.06.2019 до 12 год.00хв.
Ухвала повідомлення від 29.05.2019 рекомендованою кореспонденцією була направлена на адреси позивача та відповідача.
У підготовче засідання 11.06.2019 представники сторін не з'явились. Заяви та клопотання від сторін до суду не надходили. Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1400044245290 та №1400044245282 відповідно.
Ухвалою від 11.06.2019 суд закрив підготовче провадження у справі № 927/315/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019 о 09 год.00 хв., явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.
У судове засідання 20.06.2019 представники сторін не з'явились. Заяви та клопотання від позивача та відповідача до суду не надходили.
Належне повідомлення судом сторін про розгляд справи підтверджується наявними матеріалами справи про направлення ухвал суду на адреси, що встановлені за випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», що здійснений за запитом суду станом на 20.06.2019 №1005462705.
За приписом пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Крім того, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №1400044218145 відповідачу як доказ отримання ухвали суду від 11.06.2019.
20.06.2019 судом вчинені дії щодо перевірки отримання позивачем ухвали суду від 11.06.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 1400044218153. Як вбачається з інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта», поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400044218153 вручене під час доставки 14.06.2019 в місці виконання операції м. Київ.
З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про розгляд справи у господарському суді та їх процесуальні права на надання суду заперечень і доказів.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому повторна неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У судовому засіданні 20.06.2019 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» обґрунтовані неналежним виконанням Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» умов договору купівлі-продажу №18НХ52/КВЛА від 19.02.2018.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Фактичні обставини справи.
19.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» (далі - Продавець) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 18 НХ 52/КВЛА (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору в порядку, визначеному цим Договором, Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар, найменування та асортимент якого вказується у Специфікації - Додатку до даного Договору, яка становить його невід'ємну частину, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість згідно умов Договору. Всі додатки і Додаткові угоди до даного Договору становлять його невід'ємну частину і складають єдиний правочин (п. 1.1., 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1.,2.2. Договору ціна на Товар є договірною. Ціни, загальна вартість, найменування Товару визначаються в еквіваленті національної валюти України - гривні до долара США/Євро або в гривні та зазначаються у Додатку(ах) до Договору. В ціну Товару входить вартість тари, упаковки та маркування. Ціна Товару вказується в Специфікаціях до даного Договору - в еквіваленті долара США/Євро до гривні або тільки в гривні за Правилами визначення курсу валют за Договором. Дана ціна Товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, які зазначені нижче.
Пунктом 2.3. Договору сторони визначили, що графік оплати вказується в Додатках до даного Договору.
Оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця на підставі умов даного Договору або на підставі рахунку -фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки. Датою оплати вважається зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця (п. 2.4. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору Поставка Товару за даним Договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Партією Товару Сторони визнають кількість та асортимент Товару, зазначеного в окремій видатковій накладній. До моменту фактичного отримання Товару (партії Товару) Покупець зобов'язаний надати Продавцю довіреність на отримання відповідного Товару (партії Товару) згідно з формою, затвердженою Сторонами в Додатку до даного Договору.
Товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та якістю в момент отримання Товару представником Покупця від представника Продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної (п. 3.8. Договору).
Відповідно до п. 3.9. Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття Товару Покупцем.
Розділом 6 Договору «Відповідальність сторін» визначено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (Покупець) сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми (п. 6.1. Договору).
Крім того, в разі порушення Покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за Товар відповідно до графіку, встановленого Договором, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% (відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених Договором (п. 6.2. Договору).
У п.6.5. Договору сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором строк давності складає 3 (три) роки.
У п.6.6 Договору встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом встановленої позовної давності, зазначеного в п. 6.5. даного Договору.
Відповідно до п. 8.1. Договору сторони визначили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Специфікацією (додаток № 1 до Договору) сторони визначили перелік Товару, його кількість, ціну за одиницю виміру, суму.
Крім того, встановлено графік оплати Товару, отриманого згідно цього Додатку - Покупець здійснює попередню оплату за Товар у розмірі 20% вартості кожної окремої партії Товару, зазначеної в Додатку(ах) до Договору або замовленні Покупця не пізніше 10/03/2018 р. Решта вартості Товару (вартість Товару зменшена на суму здійсненої предоплати) виплачується Покупцем, згідно наступного графіку: до 15 жовтня 2018 - 40 відсотків вартості Товару, отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 60% вартості Товару); до 15 листопада 2018 - 40 відсотків вартості партії Товару, отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% вартості партії Товару).
Повний розрахунок за Товар здійснюється Покупцем не пізніше 15 листопада 2018 року.
Відповідно до видаткових накладних № АІ000004088 від 27.03.2018 на суму 19 682,88 грн, № АІ000004087 від 27.03.2018 на суму 189 582,96 грн, № АІ000008533 від 12.04.2018 на суму 538 690,51 грн, № АІ 000009787 від 16.04.2018 на суму 310 203,90 грн позивач поставив, а відповідач на підставі довіреностей № 283 від 27.03.2018, №282 від 12.04.2018, № 284 від 16.04.2018 отримав Товар на загальну суму 1 058 160,25 грн.
Відповідно до банківської виписки відповідач частково розрахувався за отриманий Товар в сумі 210 540,43 грн, а саме: 07.03.2018 відповідач сплатив 37 902,61 грн, 13.03.2018 - 172 637,82 грн.
З врахуванням вищезазначеного, заборгованість відповідача за поставлений Товар станом на день звернення позивача до суду становила 847 619,82 грн.
За прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості Товару позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення:
120 385,23 грн пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.11.2018 по 08.04.2019;
84 762,00 грн штрафу - 10% від суми вартості Товару, оплату якої прострочено;
66 880,68 грн 20% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.11.2018 по 08.04.2019;
19 495,25 грн інфляційних втрат нарахованих від простроченої суми грошового зобов'язання за період листопад 2018 року-лютий 2019 року.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - стаття 530 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов'язок щодо поставки Товару виконав у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № АІ000004088 від 27.03.2018, № АІ000004087 від 27.03.2018, № АІ000008533 від 12.04.2018, № АІ 000009787 від 16.04.2018, які підписані повноважними особами та скріплені печатками як позивача так і відповідача.
Прийняття товару з боку відповідача здійснювалось на підставі довіреностей за № 283 від 27.03.2018, №282 від 12.04.2018, № 284 від 16.04.2018.
Матеріалами справи підтверджується часткова сплата відповідачем вартості Товару в сумі 210 540,43 грн.
Станом на день винесення рішення судом, відповідач заборгованість за поставлений Товар у сумі 847 619,82 грн не погасив, вимоги позивача не оспорив.
У той же час, свої зобов'язання щодо оплати Товару у строк, визначений договором, відповідач не виконав, внаслідок чого виникла прострочка виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним нормам, відповідач проти позову не заперечив, жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним повної та своєчасної оплати за поставлений Товар по Договору до суду не надав.
Свої зобов'язання щодо оплати Товару у строк, визначений договором, відповідач не виконав, внаслідок чого виникла прострочка виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що позивачем фактично проведено нарахування інфляційних втрат за період грудень 2018 року - лютий 2019 року від суми невиконаного відповідачем за умовами договору грошового зобов'язання у сумі 847619,82грн. Зазначення позивачем у розрахунку початком періоду нарахування інфляційних втрат - «листопад 2018 року» не вплинуло на визначення останнім суми інфляційних втрат, з огляду на фактичне застосування позивачем індексів інфляції за грудень 2018 року - 100,8%, січень 2019 року - 101,0%, лютий 2019 року - 100,5%.
Здійснивши перевірку розрахунку пені, штрафу, 20% річних та інфляційних, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 847 619,82 грн боргу, 84 762,00 грн штрафу, 120 385,23 грн пені за період з 16.11.2018 по 08.04.2019, 66 880,68 грн 20% річних за період з 16.11.2018 по 08.04.2019, 19 495,25 грн інфляційних за період з грудня 2018 року по лютий 2019 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 17 087,15 грн.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» про стягнення 1 139 142 грн 98 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» (вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Ічнянський р-н, 16703, ідентифікаційний код 30935400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл» (вул. Смольна, 9Б, м. Київ, 03022, ідентифікаційний код 38948033) 847 619 грн 82 коп. боргу, 19 495 грн 25 коп. інфляційних втрат, 120 385 грн 23коп. пені, 66 880 грн 68коп. 20 відсотків річних, 84762 грн 00коп. штрафу, 17087 грн 15 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2019.
Суддя Н.Ю.Книш