Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" червня 2019 р.Справа № 922/3473/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши справу
за заявою ІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків
до ІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків
про визнання банкрутом
за участю сторін: не з'явились,
Ухвалою суду від 23.10.17 р. в підготовчому засіданні, господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс", здійснив оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на веб-сайті ВГСУ.
Ухвалою суду від 13.03.2018 р. за наслідками проведення попереднього засідання, господарським судом затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 4 669 184,93 грн, зобов'язано розпорядника майна в десятиденний строк з дня винесення ухвали відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; призначено підсумкове засідання суду та відкладено розгляд клопотання розпорядника майна про усунення керівника та скаргу боржника на дії (бездіяльність) розпорядника майна на 05 квітня 2018 р. о 10:00 год. (Держпром, 8-й під., зал №111), зобов'язавши кожну із сторін надати свої додаткові обґрунтування із врахуванням всіх поданих до суду заперечень та пояснень.
Ухвалою суду від 15.05.18 р. відкладено розгляд в підсумковому засіданні суду, а також розгляд клопотання розпорядника майна про усунення керівника боржника та скаргу боржника на дії (бездіяльність) розпорядника майна; знову зобов'язано розпорядника майна повторно скликати, організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства; зобов'язавши керівника боржника ІП "Омбілік Інвестментс" розглянути заяву розпорядника майна про виплату грошової винагороди.
Ухвалою суду від 31.05.18 р. відмовлено у задоволенні клопотання про усунення керівника боржника, відмовлено в задоволенні скарги керівника боржника на дії (бездіяльність) розпорядника майна та припинення його повноважень; відкладено розгляд справи в підсумковому засіданні суду.
В зв'язку з надходженням апеляційної скарги розпорядника майна судове засідання не відбулось.
Постановою ХАГС від 06.09.18 р. частково задоволено апеляційну скаргу розпорядника майна Гапоненко Р.І., ухвалу господарського суду від 31.05.18 р. в частині відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна про усунення керівника боржника скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким клопотання розпорядника майна задоволено частково. Визнано дії керівника боржника ОСОБА_1 такими, що чинять перешкоди діям розпорядника майна та допускаються інші порушення.
Боржник з постановою ХАГС не погодився, подав касаційну скаргу на постанову апеляційної інстанції. Проте, в подальшому боржником було подано заяву про відкликання касаційної скарги, яку ухвалою Верховного Суду від 19.10.18 р. задоволено.
Під час перебування справи на оскарженні до господарського суду надійшла заява керівника боржника ОСОБА_2 (вх. № 23310 від 13.08.2018 р.) про припинення провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс".
Також, 29.10.2018 р. до суду надійшло клопотання від розпорядника майна про усунення керівника боржника, який на сьогоднішній день є ОСОБА_2
Ухвалою від 28.12.18 р. суд призначив справу до розгляду в підсумковому засіданні суду, заяву про припинення провадження у справі та клопотання розпорядника майна про усунення керівника боржника.
Ухвалами суду від 12.02.2019р. та 28.02.2019 р. відкладено розгляд справи в підсумковому засіданні, а також заяви керівника боржника ОСОБА_2 (вх. № 23310 від 13.08.2018 р.) про припинення провадження у справі про банкрутство та клопотання розпорядника майна про усунення керівника боржника.
Ухвалою суду від 21.03.2019 р. відсторонено Гапоненко Романа Івановича від виконання ним обов'язків розпорядника майна ІП "Омбілік Інвестментс"; призначено розпорядником майна ІП "Омбілік Інвестментс" арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича (свідоцтво № 187 від 08.02.2013 р.); відкладено розгляд клопотання колишнього розпорядника майна про усунення керівника боржника ОСОБА_2, справу в підсумковому засіданні суду та клопотання боржника про припинення провадження у справі на 10.04.2019 р.
Ухвалою суду від 10.04.2019 року відкладено розгляд справи в підсумковому засіданні суду, заяви керівника боржника ОСОБА_2 та клопотання боржника про припинення провадження у справі на 07.05.2019 р.
06.05.2019 р. від розпорядника майна арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича на електронну адресу суду надійшла правова позиція щодо клопотання колишнього розпорядника майна про усунення керівника боржника ОСОБА_2, відповідно до якої він вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою суду від 21.03.2019 року було відсторонено Гапоненко Р. І . від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника. Крім того, в наданих поясненнях до суду розпорядник майна просить суд відкласти розгляд заяви про припинення провадження у справі та зобов'язати боржника направити розпоряднику майна копію заяви про припинення провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс" із копіями всіх доданих документів, оскільки колишнім розпорядником майна Гапоненко Р.І. не було передано по акту-приймання вищезазначеної заяви за її відсутністю.
Ухвалою суду від 07.05.19 р. відкладено розгляд справи за клопотаннями розпорядника майна, кредитора Морус І.В. та боржника.
В судове засідання 20.06.2019 р. жоден з учасників справи не з'явився, про причину неявки суду не повідомив.
На електронну адресу суду надійшла заява від арбітражного керуючого Томашук М.С. про припинення повноважень розпорядника майна
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засдіання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Як встановлено судом, до господарського суду надійшла заява керівника боржника ОСОБА_2 (вх. № 23310 від 13.08.2018 р.) про припинення провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс", посилаючись на задоволення вимог конкурсного кредитора по справі. Проте, жодних доказів задоволення вимог суду не представив (т. 5 а.с. 45-46).
Зазначене клопотання в підсумковому засіданні суду неодноразово відкладалось.
Ухвалою суду від 07.05.2019 р., суд зобов'язав керівника боржника ОСОБА_2 надати правове та документальне обґрунтування заяви про припинення провадження у справі, а також направити розпоряднику майна копію заяви про припинення провадження у справі про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс" із копіями всіх доданих документів. Докази надати суду.
Цією ж ухвалою суд попередив керівника боржника ОСОБА_2 про залишення заяви про припинення провадження у справі без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, в разі не виконання вимог суду.
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.
Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. А згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 43 та ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.
Нез'явлення представника боржника в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, а також невиконання вимог ухвал суду, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на створення перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціатором розгляду судом клопотання про припинення провадження у справі є директор боржника ОСОБА_2 . Проте, судом встановлено, що боржник в судові засідання систематично не з'являється, не надає суду додаткові документи в обґрунтування поданої заяви та взагалі не демонструє суду свою зацікавленість у розгляді справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов (заяву, клопотання) без розгляду, якщо позивач (заявник) без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (заявник) (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Керівник боржника ОСОБА_2 вимоги попередніх ухвал суду не виконав.
Враховуючи вищевикладене, суд залишає заяву про припинення провадження у справі про визнання банкрутом ІП "Омбілік Інвестментс" без розгляду.
Щодо клопотання колишнього розпорядника майна Гапоненко Р.І. про усунення керівника боржника, суд дійшов висновку про наступне.
29.10.2018 р. до суду надійшло клопотання від розпорядника майна Гапоненко Р.І. про усунення керівника боржника, який на сьогоднішній день є ОСОБА_2
28.12.18 р. зазначене клопотання було призначено судом до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 21.03.2019 р. відсторонено Гапоненко Романа Івановича від виконання ним обов'язків розпорядника майна ІП "Омбілік Інвестментс"; призначено розпорядником майна ІП "Омбілік Інвестментс" арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича (свідоцтво № 187 від 08.02.2013 р.); відкладено розгляд клопотання колишнього розпорядника майна про усунення керівника боржника ОСОБА_2, справу в підсумковому засіданні суду та клопотання боржника про припинення провадження у справі на 10.04.2019 р.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав нового розпорядника майна надати суду свою правову позицію щодо клопотання колишнього розпорядника майна про усунення керівника боржника.
На виконання вимог ухвали суду, розпорядник майна Томашук М.С. на електронну адресу суду надіслав свою правову позицію щодо клопотання колишнього розпорядника майна про усунення керівника боржника ОСОБА_2, відповідно до якої він вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою суду від 21.03.2019 року було відсторонено Гапоненко Р.І. від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР), кожний особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до Закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило включає право особи бути заслуханою в суді.
Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції(пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.
Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Враховуючи зазначене, розглянувши клопотання колишнього розпорядника майна про усунення керівника боржника, оцінівши за своїм внутрішнім переконанням посилання Гапоненко Р.І. на підстави для відсторонення керівника боржника, а також врахувавши позицію нового розпорядника майна, суд дійшов висновку, що підстав для усунення керівника боржника на час проведення судового засідання відсутні.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про усунення керівника боржника.
Розглянувши справу у підсумковому засіданні, суд зазначає, що згідно ст. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство звернення до суду з клопотанням про перехід до іншої процедури відноситься до повноважень комітету кредиторів.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати розпорядника майна Томашук М.С. скликати та провести збори комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства ІП "Омбілік Інвестментс".
Крім того, суд вважає за необхідне попередити учасників справи, що згідно ч. 4 ст. 27 Закону про банкрутство у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд приймає постанову про визнання боржниа банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно ст. 216 ГПК України в редакції від 15.12.17 р. суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в разі необхідності витребування нових доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в судове засідання учасники процесу не з'явились, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи в підсумковому засіданні суду, зобов'язавши розпорядника майна Томашук М.С. скликати та провести збори комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства ІП "Омбілік Інвестментс".
Керуючись ст.ст. 22-27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 11, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 79, 202, 216, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 233-234 ГПК України, -
1. Заяву боржника про припинення провадження у справі про визнання банкрутом ІП "Омбілік Інвестментс" залишити без розгляду.
2. У задоволенні клопотання колишнього розпорядника майна Гапоненко Р.І. про усунення керівника боржника ОСОБА_2 - відмовити.
3. Відкласти розгляд справи в підсумковому засіданні суду на "30" липня 2019 р. о(об) 12:00 год., за адресою: м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під'їзд, зал № 111.
4. Зобов'язати розпорядника майна Томашук М.С. скликати та провести збори комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства ІП "Омбілік Інвестментс".
5. Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, керівнику боржника, кредиторам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в пункті 1-2 резолютивної частини ухвали суду протягом десяти днів з дня підписання її суддею, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 20.06.2019 р.
Суддя Міньковський С.В.