Іменем України
18 червня 2019 року м. Чернігів справа № 927/292/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.
секретар судового засідання Мігда Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/292/18, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження
За позовом: Приватного підприємства “Юніпег”
вул. Гоголя, 22/12, м. Чернігів, 14005
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСБ”
юридична адреса: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035
фактична адреса вул. Главная, б.3, офіс 215, м. Самара, Російська Федерація, 443000
Про стягнення 5200000 рублів Російської Федерації, що по курсу НБУ на момент звернення до суду складає 2211404 грн
За участю представників:
Позивача: Саповський Л.І., адвокат, ордер серія ЧН №035981 від 22.03.2019;
Потебня Є.Г., керівник
Відповідача: не з'явився
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Приватним підприємством “Юніпег” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСБ” про стягнення 5200000 рублів Російської Федерації, що по курсу НБУ на момент звернення до суду складає 2211404 грн.
Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов контракту № 14/09-17 від 14.09.2017.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2018, справу №927/292/18 було передано на розгляд судді Фетисової І.А.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви: у строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви від 16.04.2018.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2018 позовну заяву б/н від 16.04.2018 та додані до неї документи повернуто Приватному підприємству “Юніпег” на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2018 у справі №927/292/18, а матеріали справи №927/292/18 передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2018, справу №927/292/18 передано на розгляд судді Лавриненко Л.М.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Лавриненко Л.М. та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.03.2019 о 10:00. Провадження у даній справі зупинено до 26.03.2019 (надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 провадження у справі №927/292/18 поновлено.
На виконання п.8 резолютивної частини ухвали суду від 26.12.2018, на адресу компетентного суду - Арбітражного суду Самарської області (Російська Федерація, 443045, м. Самара, вул. Аврори, 148), супровідним листом Господарського суду Чернігівської області №927/292/18/1413/18 від 26.12.2018, були направлені: доручення про вручення документів від 26.12.2018 з додатком (ухвалою Господарського суду Чернігівської області про відкриття провадження у справі № 927/292/18; текстом ст.42,46 ГПК України) та підтвердженням про вручення документа, які були отримані Арбітражним судом Самарської області 11.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.12.2018.
13.03.2019 (вхідний №4123 відділу документального забезпечення (канцелярії), на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшла ухвала Арбітражного суду Самарської області від 20.02.2019 у справі №А55-621/2019, якою повідомлено Господарський суд Чернігівської області про неможливість виконання судового доручення Господарського суду Чернігівської області про вручення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю “АСБ” ухвали суду від 26.12.2018 про відкриття провадження у справі №927/292/18, у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача в Арбітражний суд Самарської області.
Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 про відкриття провадження у справі №927/292/18, направлена Господарським судом Чернігівської області на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АСБ” (вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035), повернулась до суду з поштовою відміткою від 11.02.2018: “за незапитом”.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2019 о 10:00. Провадження у даній справі зупинено до 18.06.2019 (надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення відповідачу ухвали Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 про поновлення провадження у справі №927/292/18; ухвали Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 у справі №927/292/18 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 провадження у справі №927/292/18 поновлено.
Супровідним листом Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2019 №927/292/18/372/19 на адресу компетентного суду - Арбітражного суду Самарської області (Російська Федерація, 443045, м. Самара, вул. Аврори, 148) були направлені: доручення про вручення документів від 26.03.2019 з додатком (ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 про поновлення провадження у справі № 927/292/18; ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи № 927/292/18 до судового розгляду по суті; текстом ст.42,46 ГПК України) та підтвердженням про вручення документа, які були отримані Арбітражним судом Самарської області 05.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.03.2019.
Ухвали Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 про поновлення провадження у справі № 927/292/18 та про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи № 927/292/18 до судового розгляду по суті, направлені на юридичну та фактичну адреси відповідача, зазначені у позовній заяві (юридична адреса: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035; фактична адреса: вул. Главная, б.3, офіс 215, м. Самара, Російська Федерація, 443000), повернулися до суду з відміткою поштового відділення: “за незапитом».
Від Арбітражного суду Самарської області не надійшло відповіді щодо виконання доручення Господарського суду Чернігівської області про вручення документів від 26.03.2019.
Позивачем у судому засіданні 18.06.2019 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копій ухвал Арбітражного суду Самарської області від 10.04.2019 та 16.04.2019 по справі № А55-9656/2019 щодо виконання доручення Господарського суду Чернігівської області про вручення документів від 26.03.2019, які надійшли на адресу позивача від Арбітражного суду Самарської області. Дане клопотання задоволено судом, документи залучені до матеріалів справи.
Судом було здійснено пошук інформації на офіційному сайті http://www.samara.arbitr.ru Арбітражного суду Самарської області щодо результатів виконання доручення Господарського суду Чернігівської області про вручення документів від 26.03.2019.
Із ухвали Арбітражного суду Самарської області від 16.05.2019 у справі №А55-621/2019, слідує, що ТОВ «АСБ» у судове засідання 15.05.2019 за отриманням копій судових документів не з'явилось. Судове доручення Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 по справі № 927/292/18 про вручення процесуальних документів Товариству з обмеженою відповідальністю «АСБ» вважати виконаним.
Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за юридичною адресою відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну юридичної адреси чи свого місцезнаходження, під час розгляду справи від відповідача, не надходило.
Інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1,2 ст.3 Закону України “Про доступ до судових рішень”, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) з ухвалою від 26.12.2018 про відкриття провадження у справі №927/292/18.
Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 18.06.2019 не скористався, повноважного представника у судове засідання 18.06.2019 не направив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
04.04.2019 від позивача надійшло письмове клопотання №16 від 04.04.2019 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі, зокрема, копії банківської виписки про часткове повернення відповідачем коштів на рахунок ПП «Юніпег». У клопотанні позивачем зазначено, що дані докази не могли бути подані у підготовчому судовому засіданні, оскільки на той час бухгалтер підприємства перебував у відпустці.
Суд клопотання позивача задовольнив, документи долучив до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (ч.2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-III встановлено, що, якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Відповідно до частини 2 статті 15 зазначеної Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, в разі коли виконані всі нижчеперелічені умови:
a) документ передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією ,
b) з дати направлення документа сплинув строк, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не отримано будь-якого підтвердження незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Враховуючи вищевикладене, справа розглядається за відсутності відповідача, рішення приймається за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно з ст.38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Даний нормативний акт є спеціальною нормою у порівнянні з нормами Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності.
Відповідно до рішення власника Приватного підприємства «Юніпег» №1 від 02.03.2017 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.03.2017 створено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Юніпег», код ЄДРПОУ 41185674 (а.с.53-54).
14.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСБ» (продавець) та Приватним підприємством «Юніпег» (покупець) було укладено Контракт №14/09/-17, згідно з п. 3.1. якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAP кордон Росія/Україна (в редакції ІНКОТЕРМС 2010), фенольну смолу в спеціалізованих залізничних цистернах, надалі - товар, з поставкою в 2017-2018 р. Поставка товару здійснюється партіями від 1000 до 8000 тон щомісяця. Для кожного місяця поставки покупець та продавець узгоджують об'єми в окремих додатках, які є невід'ємною частиною даного контракту (а.с.47-50).
14.09.2017 між сторонами було укладено додаток №1 до Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, в якому позивач та відповідач погодили кількість та вартість товару, умови оплати та поставки товару (а.с.51).
У судовому засіданні 18.06.2019 було здійснено огляд оригіналу контракту Контракт №14/09/-17 від 14.0-7.2017 та додатку № 1 до контракту.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про міжнародне приватне право” передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Згідно з частинами 1-4 статті 5 Закону України “Про міжнародне приватне право”, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.
У відповідності до ст. 32, 33 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Статтею 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Пунктом 12.2 Контракту №14/09-17 від 14.09.2017 сторони визначили, що російське законодавство регулює даний контракт.
Додатковою угодою №1 від 23.03.2018 до Контракту №14/09-17 від 14.09.2017 внесено зміни до п.п.12.2. п.11 Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, якими передбачено, що всі неврегульовані спірні питання підлягають розгляду в Господарському суді Чернігівської області, Україна, рішення якого є остаточними для кожної із сторін.
Отже, при розгляді даної справи суд застосовує процесуальне право - Господарський процесуальний кодекс України та норми матеріального права Російської Федерації, зокрема Цивільний кодекс Російської Федерації.
За приписами ч.1 ст.454 Цивільного кодексу Російської Федерації, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, укладений між сторонами Контракт №14/09/-17 від 14.09.2017 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до п. 16.7. Контракту №14/09/-17 від 14.09.2017, даний контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.09.2018, а в частині платежів - до їх повного завершення.
Доказів розірвання Контракту №14/09/-17 від 14.09.2017 чи визнання його недійсним на момент розгляду справи сторонами суду не надано.
Відповідно до п. 4.1., 4.2. Контракту №14/09/-17 від 14.09.2017, ціна однієї метричної тони товару, який поставляється на умовах DAP кордон Росія/Україна, визначається в рублях РФ, обумовлюється сторонами за кожну окрему партію товару та фіксується в додатках до даного контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна орієнтовна сума контракту складає 100000000,00 рублів. Дана сума є розрахунковою та може змінюватися згідно з коливанням ціни на товар, що буде зафіксовано в додатку до даного контракту.
Пунктом 1 додатку №1 від 14.09.2017 до Контракту №14/09-17 від 14.09.2017 сторони визначили, що продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти наступний товар: фенольна смола ТУ СТО 91051486-002-2011, об'єм - 1000 метричних тон, за ціною 5200,00 рублів РФ за тону, без ПДВ. Загальна вартість товару - 5200000,00 рублів.
Відповідно до п.8.1, 8.2 Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, покупець здійснює прямий банківський платіж в розмірі 100% передоплати суми узгодженої в додатку партії товару на протязі трьох банківських днів з моменту надання продавцем рахунку покупцю. Валюта платежу - рублі РФ.
Згідно з п. 2 додатку №1 від 14.09.2017 до Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, покупець здійснює оплату товару шляхом 100% передоплати на протязі трьох банківських днів з дати, вказаної в ІНВОЙСІ.
Пунктом 1 додаткової угоди №1 до Контракту №14/09-17 від 14.09.2017 змінено п.13. контракту в частині банківських реквізитів покупця.
У відповідності до ч. 1 ст. 467 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок покупця оплатити товар повністю або частково до передачі продавцем товару (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 314 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу на оплату рахунок № 7 від 13.10.2017.
На виконання умов Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, позивачем було здійснено відповідачу попередню оплату за товар, а саме:
18.10.2017 - 2300000,00 рублів РФ, згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 18.10.2017;
01.11.2017 - 1160000,00 рублів РФ, згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №3 від 01.11.2017;
03.11.2017 - 840000,00 рублів РФ, згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №4 від 03.11.2017;
13.11.2017 - 900000,00 рублів РФ, згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №5 від 13.11.2017.
Всього по Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, по вищезазначених платіжних дорученнях, здійснено оплати на загальну суму 5200000,00 рублів РФ.
Факт перерахування позивачем відповідачу вказаної суми також підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку позивача, засвідченою банком.
Відповідач не надав суду заперечень щодо факту отримання від позивача коштів у сумі 5200000,00 рублів РФ, як попередньої оплати за Контрактом №14/09-17 від 14.09.2017.
Відповідно до частини першої статті 314 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо у зобов'язанні встановлений або можливо визначити день його виконання або період у часі, протягом якого воно підлягає виконанню, то зобов'язання підлягає виконанню в цей день або, відповідно у будь-який момент в межах такого періоду.
Частиною 1 ст. 456 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 457 Цивільного кодексу Російської Федерації, строк виконання продавцем зобов'язання передати товар покупцю визначається договором купівлі-продажу, а якщо договір не дозволяє визначити цей строк, у відповідності з правилами, передбаченими статтею 314 цього Кодексу.
Пунктами 6.1.-6.5. Контракту №14/09-17 від 14.09.2017 визначені період, строки та умови відвантаження товару, а саме період поставки з 01.10.2017 по 30.09.2018. Строк відвантаження партії товару на протязі 10 календарних днів від дати оплати покупцем за партію товару.
Датою поставки товару вважається дата штампа на залізничних накладних станції переходу на кордоні Росія/Україна (п.7.1. контракту №14/09-17 від 14.09.2017).
Як свідчать матеріали справи, в порушення умов Контракту №14/09-17 від 14.09.2017, відповідач свого зобов'язання щодо поставки оплаченого товару не виконав, поставку продукції, за яку позивачем було сплачено кошти, не здійснив.
Відповідно до ч.3 ст. 487 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не виконує зобов'язання щодо передачі товару у встановлений строк (стаття 457), покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати за товар, не переданий продавцем.
При цьому, умовою застосування частини ч.3 ст. 487 Цивільного кодексу Російської Федерації є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань призвело до звернення позивача до суду з вимогою про повернення суми передоплати в розмірі 5200000,00 рублів РФ.
Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу Російської Федерації, в силу зобов'язання одна особа (боржник) повинна здійснити на користь другої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо, або утриматись від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 310 Цивільного кодексу Російської Федерації, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків визначених законом.
Матеріалами справи підтверджено наявність зобов'язання у відповідача поставити позивачу товар по Контракту №14/09-17 від 14.09.2017 у строк, визначений п.6.5 Контракту №14/09-17 від 14.09.2017.
Також судом встановлено, що відповідач не приступив до виконання свого зобов'язання, та не поставив позивачу товар: фенольну смолу в кількості 1000 метричних тон у визначений Контрактом №14/09-17 від 14.09.2017 строк, у той час, коли позивач здійснив своє зобов'язання по передоплаті товару.
До початку розгляду справи по суті позивачем надано суду докази часткового повернення відповідачем коштів у сумі 100000,00 рублів РФ на рахунок ПП «Юніпег», а саме: копію банківської виписки по рахунку ПП «Юніпег» станом на 09.07.2018.
Оскільки 09.07.2018 відповідачем, після звернення позивача до суду з позовною заявою (18.04.2018), було сплачено позивачу 100000,00 рублів РФ з призначенням платежу «часткове повернення на підставі додаткової угоди №2 від 04.07.2018 до Контракту №14/09-17 від 14.09.2017», що підтверджується наданою позивачем банківською випискою, сформованою 02.04.2019, суд доходить висновку про відсутність предмет спору в частині стягнення з відповідача 100000,00 рублів РФ сплаченої позивачем попередньої оплати за Контрактом №14/09-17 від 14.09.2017.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження в частині стягнення 100000,00 рублів РФ сплаченої попередньої оплати за Контрактом №14/09-17 від 14.09.2017 підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Доказів повернення суми передоплати в розмірі 5100000,00 рублів РФ відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним повної та своєчасної поставки позивачу товару по Контракту №14/09-17 від 14.09.2017.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ст. 307, 310 Цивільного кодексу Російської Федерації взяті на себе зобов'язання не виконав, поставку оплаченого товару позивачу не здійснив та на час розгляду справи строк дії Контракту №14/09-17 від 14.09.2017закінчився, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 5100000,00 рублів РФ сплаченої попередньої оплати за Контрактом №14/09-17 від 14.09.2017 є правомірними і підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Як вбачається із матеріалів справи, судовий збір в сумі 33171,06 грн позивачем було сплачено згідно з платіжним дорученням № 260 від 16.04.2018.
Отже, еквівалент суми 5200000,00 рублів РФ, яка є предметом позовних вимог, становить 2211404,00 грн (виходячи з даних офіційного сайту Міністерства фінансів України, курс російського рубля до національної валюти станом на 16.04.2018 - 10 рублів РФ до 4,2527 грн).
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, якою скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2018 у справі №927/292/18 про повернення позовної заяви, а матеріали справи №927/292/18 передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області, вказано про те, що розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2018 у справі №927/292/18 про повернення позовної заяви було сплачено згідно з платіжним дорученням № 298 від 22.05.2018 судовий збір в сумі 1762,00 грн.
За приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини, та оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача і повернення відповідачем позивачу 100000,00 рублів РФ було здійснено після звернення позивача до суду, а тому відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, суд покладає на відповідача відшкодування судового збору в повному обсязі.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 34933,06 грн (1762,00 грн +33171,06 грн).
Відповідно до ст.367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги визначені ст. 368 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.1-4 ст.5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з однією безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави.
Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю “АСБ”, яке за законодавством Російської Федерації зареєстроване за юридичною адресою: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035, державний реєстраційний номер 6312155836/631201001; фактична адреса вул. Главная, б.3, офіс 215, м. Самара, Російська Федерація, 443000.
Компетентним судом Російської Федерації за місцезнаходженням відповідача, до якого має звернутись Господарський суд Чернігівської області за наданням правової допомоги щодо вручення відповідачу процесуальних документів у даній справі, є Арбітражний суд Самарської області.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність звернення до компетентного суду - Арбітражного суду Самарської області (Російська Федерація) про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 про поновлення провадження у справі №927/292/18 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 у справі №927/292/18.
Відповідно до ч.5 ст.5 Угоди, при зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою, а тому текст вказаних ухвали та рішення, які мають бути вручені відповідачу, не потребує перекладу російською мовою.
Керуючись ст.46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 191, 202, 207, 233, 238, 241, 367 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, господарський суд
1. Закрити провадження у справі №927/292/18 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСБ” (юридична адреса: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035; фактична адреса вул. Главная, б.3, офіс 215, м. АДРЕСА_1 , Російська Федерація, 443000; ІПН/КПП 6312155836/631201001) 100000,00 рублів Російської Федерації.
2. Позовні вимоги Приватного підприємства «Юніпег» (вул. Гоголя, 22/12, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 41185674) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСБ” (юридична адреса: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035; фактична адреса вул. Главная, б.3, офіс 215, м. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , 443000; ІПН/КПП 6312155836/631201001) про стягнення 5200000 рублів Російської Федерації, що по курсу НБУ на момент звернення до суду складає 2211404 грн, задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСБ” (юридична адреса: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035; фактична адреса вул. Главная, б.3, офіс 215, м. Самара, Російська Федерація, 443000; ІПН/КПП 6312155836/631201001; ОГРН: 43926564, р/р НОМЕР_1 в Приволзькій філії ПАТ «Промсвязьбанк», к/с 30101810700000000803, БИК 042202803) на користь Приватного підприємства «Юніпег» (вул. Гоголя, 22/12, м. Чернігів, 14005, ІПН 411856725264, ЗКПО 41185674, в/с в рос. руб 26006643000025 в Обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк» (Україна, 14013, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 133), к/с ПАТ «Промінвестбанк» 30111810000000000284, код банку 300012 в ПАТ "Сбербанк", Москва, Росія, к/с № 30101810400000000225, БИК 044525225, ІПН 7707083893) 5100000,00 рублів РФ та 34933,06 грн судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Звернутися про надання правової допомоги до Арбітражного суду Самарської області (Російська Федерація, 443045, м. Самара, вул. Аврори, 148) щодо вручення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю “АСБ” (юридична адреса: вул. Мінська, б.33, м. Самара, Російська Федерація, 443035; фактична адреса вул. Главная, б.3,офіс 215, м. Самара, Російська Федерація, 443000) ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 про поновлення провадження у справі № 927/292/18 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 у справі № 927/292/18.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 21.06.2019.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
До відома сторін:
- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;
- засоби зв'язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.
Суддя Л. М. Лавриненко