ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2019Справа № 910/3158/19
За позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах Державної екологічної інспекції у місті Києві
до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання Київський завод автоматики"
про відшкодування шкоди у розмірі 574 212,90 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
Секретар с/з Масна А.А.
Представники учасників судового процесу:
від прокуратури: Слісаренко В.В. (посвідчення № 050956);
від позивачa: не з'явився;
від відповідача: Величко Д.В., за довіреністю.
Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах Державної екологічної інспекції у місті Києві з позовом до публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання Київський завод автоматики" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 574 212 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 90 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 відкрито провадження у справі № 910/3158/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 23.04.2019.
17.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві зазначено, що здійснений позивачем розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення, не відповідає чинному законодавству і є протиправним. Крім того, відповідач посилається на відсутність законних підстав представництва Заступником військового прокурора Дарницького гарнізону інтересів Державної екологічної інспекції у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 підготовче судове засідання призначене на 04.06.2019.
22.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив зазначено, що про існування збитків у розмірі 574 212,90 грн. Державній екологічній інспекції у м. Києві відомо з початку 2018 року, проте Державна екологічна інспекція у м. Києві не спроможна захистити порушене право, що створює реальні передумови для пропуску позовної давності та невідшкодування завданих збитків.
У судовому засіданні 04.06.2019 представник прокуратури надав пояснення з приводу заявлених позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання 04.06.2019 не з'явився, про причини неявки суду не відомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 04.06.2019 представник відповідача просив залишити позовну заяву без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.
В обґрунтування порушення інтересів держави Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону зазначає, що пред'явлення ним даної позовної заяви в інтересах Державної екологічної інспекції у місті Києві викликано захистом порушених інтересів держави.
Звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави прокурор вказує, що Державна екологічна інспекція у місті Києві належним чином не виконує свої обов'язки щодо відшкодування завданої шкоди безпосередньо інтересам держави.
Проте, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції у місті Києві щодо нездійснення чи неналежного здійснення нею захисту інтересів держави.
Поряд з цим, у додатках до позовної заяви містяться докази щодо проведення претензійної роботи Державної екологічної інспекції з відповідачем, складання приписів та здійснення листування з приводу відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Тобто позивач, в інтересах якого звернулася прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем.
Згідно п. 1. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти, а не прокурор, та те, що останній виконує субсидіарну роль, та не може вважатись альтернативним суб'єктом звернень до суду, при цьому в даній позовній заяві не міститься виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах Державної екологічної інспекції у місті Києві до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання Київський завод автоматики" про відшкодування шкоди у розмірі 574 212,90 грн. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 04.06.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Суддя Л.М. Шкурдова