ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.06.2019Справа № 910/2597/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “БК “Укрбудмонтаж”
про стягнення 1093227,46 грн.
Представники:
від позивача: Кузьменко С.О.
від відповідача: Сєтов М.О.
Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БК “Укрбудмонтаж” про стягнення 1093227,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав роботи, які були передбачені календарним планом на 2018 рік за державним контрактом №362/5/18/7 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з “Реконструкції технічної території арсеналу” (шифр-РТ-К19), з огляду на що позивачем заявлено до стягнення 471065,49 грн. пені та 622161,97 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 (суддя Паламар П.І.) задоволено заяву про самовідвід судді Паламаря П.І.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу позовну заяву Міністерства оборони України передано судді Картавцевій Ю.В.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 суд ухвалив, зокрема, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 09.04.2019.
Підготовче засідання 09.04.2019 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.
З огляду на повернення судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 підготовче засідання призначено на 21.05.2019.
21.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що календарний план не є конкретизованим, не містить переліку таких робіт, які, на думку позивача, не виконані відповідачем у строки, та обсягів їх виконання, а тому інформація, наведена в акті від 15.01.2019 №362/5/18/7 не може бути належною підставою для висновків про невиконання робіт за контрактом у строки, визначені календарним планом; відсутність фіксування факту передачі позивачем на користь відповідача будівельного майданчика, відсутність з боку відповідача винних дій, відсутність збитків позивача свідчить про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог; в акті обстеження зазначено про виконання робіт частково, проте не зазначено обсяги виконання.
У підготовче засідання 21.05.2019 з'явилися представники сторін.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 21.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 04.06.2019.
03.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач зазначає, що відповідач повинен був виконати роботи за етапами в обсягах та у строки, що зазначені календарному плані; умовами контракту не визначено форми передачі будівельного майданчика за актом приймання-передачі; відповідачем не надано доказі, які б підтверджували виконання робіт за першим етапом, а тому сума невиконаних робіт складає 8888028,12 грн.
04.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач вказує, що сума нібито невиконаних робіт відповідачем у розмірі 888028,12 грн. є безпідставною і необґрунтованою; позивач за умовами контракту не зобов'язаний складати та передавати акти приймання-передавання за кожним етапом календарного плану.
У підготовче засідання 04.06.2019 з'явилися представники сторін.
У підготовчому засіданні 04.06.2019 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019.
У судове засідання 11.06.2019 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача заперечив проти позову.
У судовому засіданні 11.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
07.08.2018 між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» (виконавець, відповідач) укладено Державний контракт № 362/5/18/7 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з “Реконструкції технічної території арсеналу” (шифр-РТ-К19) (далі - Контракт).
Згідно з п. 1. Контракту виконавець зобов'язався за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи з “Реконструкції технічної території арсеналу” (шифр-РТ-К19) (далі - роботи) за етапами у обсягах та у строки, що визначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком № 1 до Контракту (далі - календарний план), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Пунктом 10 Контракту визначено, що відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2018 рік зобов'язання сторін за загальним фондом державного бюджету КПКВ 2101210/2 складають 36 000 000 (тридцять шість мільйонів) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 6 000 000 (шість мільйонів) гривень 00 коп, що відповідає обсягу робіт 1 етапу 1 черги Календарного плану робіт по будівництву (Додаток 1).
15.11.2018 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Контракту, відповідно до якої п. 10 Контракту викладено в наступній редакції: відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2018 рік зобов'язання сторін за загальним фондом державного бюджету КПКВ 21012110/2 складають 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 3 333 000 (три мільйона триста тридцять три тисячі триста тридцять три) гривень, що відповідає обсягу робіт 1 етапу 1 черги та внесено корективи до Календарного плану робіт по будівництву (додаток № 1 до Контракту).
Згідно з Додатком № 1 Контракту (Календарний план виконання робіт по будівництву по об'єкту) Календарний план містить посилання на 1-й етап будівництва та визначає, що він складається з: Підготовчого періоду (1. Підготовка будівельного майданчика, серпень-вересень 2018 року; 2. Демонтажні роботи , вересень-жовтень 2018 року; Тимчасові інженерні мережі та споруди, вересень-жовтень 2018 року) та Основного етапу (споруди №301,302-котловани, жовтень- грудень 2018 року).
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Контакту, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як встановлено приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що 15.01.2019 комісією у складі: директор ПВБП «Кварц», інженером технічного нагляду, начальник групи 4277 військового представництва Міністерства оборони України було проведено комісійне обстеження об'єкту будівництва за результатами якого було складено комісійний акт обстеження виконання робіт за державним контрактом №362/5/18/7 від 07.08.2018 «Реконструкція технічної території арсеналу» (шифр - РТ-К-19) на території військової частини А-1119 м. Калинівка (Вінницька обл.), у якому зазначено, що ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не виконало певні роботи, а саме:
1.Забезпечення тимчасового водопостачання (серпень-вересень) - не виконано;
2.Влаштування будівельного містечка (серпень-вересень) - виконано;
3.Корчування пеньків (вересень-жовтень) - виконано частково;
4.Огородження території (жовтень-листопад) - виконано;
5.Тимчасові під'їздні дороги (жовтень-листопад) - виконано частково;
6.Влаштування котловану - виконано частково;
7.Влаштування зб конструкцій: 7.1.Фундаменти бетонна підготовка (грудень) - не виконано; 7.2.Тимчасове електротехнічне освітлення (вересень-грудень) - виконано частково.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідач не виконав усього обсягу робіт, які були передбачені календарним планом на 2018 рік за Контрактом (сума невиконаних робіт складає 8888028,12 грн.), з огляду на що позивачем заявлено до стягнення 471065,49 грн. пені та 622161,97 грн. штрафу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, згідно з Додатком № 1 Контракту (Календарний план виконання робіт по будівництву по об'єкту) Календарний план містить посилання на 1-й етап будівництва та визначає, що він складається з: Підготовчого періоду (1. Підготовка будівельного майданчика, серпень-вересень 2018 року; 2. Демонтажні роботи , вересень-жовтень 2018 року; Тимчасові інженерні мережі та споруди, вересень-жовтень 2018 року) та Основного етапу (споруди №301,302-котловани, жовтень- грудень 2018 року).
Як встановлено судом, 15.01.2019 комісією у складі: директор ПВБП «Кварц», інженером технічного нагляду, начальник групи 4277 військового представництва Міністерства оборони України було проведено комісійне обстеження об'єкту будівництва за результатами якого було складено комісійний акт обстеження виконання робіт за державним контрактом №362/5/18/7 від 07.08.2018 «Реконструкція технічної території арсеналу» (шифр - РТ-К-19) на території військової частини А-1119 м. Калинівка (Вінницька обл.), у якому зазначено, що ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не виконало певні роботи, а саме:
1.Забезпечення тимчасового водопостачання (серпень-вересень) - не виконано;
2.Влаштування будівельного містечка (серпень-вересень) - виконано;
3.Корчування пеньків (вересень-жовтень) - виконано частково;
4.Огородження території (жовтень-листопад) - виконано;
5.Тимчасові під'їздні дороги (жовтень-листопад) - виконано частково;
6.Влаштування котловану - виконано частково;
7.Влаштування зб конструкцій: 7.1.Фундаменти бетонна підготовка (грудень) - не виконано; 7.2.Тимчасове електротехнічне освітлення (вересень-грудень) - виконано частково.
Позивач посилається на ту обставину, що Контракт має календарний план і роботи, обумовлені таким календарним планом, у визначені ним строки відповідачем не виконано.
Проте, суд зазначає, що наведені в акті від 15.01.2019 види робіт, а саме, роботи із забезпечення тимчасовим водопостачанням, корчування пеньків, влаштування тимчасової під'їзної дороги, влаштування котловану, тимчасове електротехнічне освітлення, фундаменти-бетонна підготовка - календарний план до Контракту не містить, як не містить і обсягів виконання таких робіт.
Як зазначено вище, календарний план містить лише посилання на 1-й етап будівництва та визначає, що він складається з: Підготовчого періоду та Основного етапу та не визначає об'єми таких робіт.
Більше того, в акті від 15.01.2019 обстеження виконання робіт за державним контрактом №362/5/18/7 зазначено про часткове виконання робіт, однак, не вказано будь-якої інформації з приводу того в яких же конкретно частинах чи обсягах відповідні роботи виконані, а в яких ні.
За наведених обставин, оскільки викладений в акті від 15.01.2019 обстеження виконання робіт за державним контрактом №362/5/18/7 перелік робіт, які не виконано/частково виконано, не передбачений (конкретизований) в календарному плані до Контракту, а тому позивачем не надано належних та допустимих доводів та не надано доказів того, що договірні зобов'язання, взяті на себе відповідачем за Контрактом, виконуються неналежним чином в порушення строків визначених календарним планом Контракту на 2018 рік.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Так, як встановлено судом, пунктом 64 Контракту передбачено, що за порушення календарного плану виконання робіт і передача об'єкта замовнику з вини виконавця - стягується пеня у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від вартості робіт за кожний день прострочення; за порушення строків виконання зобов'язань понад тридцять днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.
Щодо визначеної позивачем вартості несвоєчасно виконаних робіт за календарним планом до Контакту на 2018 рік, суд додатково зазначає наступне.
Як встановлено судом, 15.11.2018 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Контракту, відповідно до якої п. 10 Контракту викладено в наступній редакції: відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2018 рік зобов'язання сторін за загальним фондом державного бюджету КПКВ 21012110/2 складають 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 3 333 000 (три мільйона триста тридцять три тисячі триста тридцять три) гривень, що відповідає обсягу робіт 1 етапу 1 черги та внесено корективи до Календарного плану робіт по будівництву (додаток № 1 до Контракту).
Розраховуючи вартість невиконаних робіт, позивач виходив з того, що відповідачем передано роботи за актами №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на суму 11111971,88 грн., а тому, оскільки відповідачем не надано акту виконаних робіт на іншу суму робіт у 2018 році (на суму 8888028,12 грн.), сума невиконаних зобов'язань у 2018 році складає 8888028,12 грн..
Відповідно до п. 18 Контракту замовник приймає виконану виконавцем роботу та протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які перевірені представниками технічного нагляду.
Так, умови Контракту не передбачають обов'язку підрядника передавати замовнику за актом форми КБ-2в результати виконаних робіт за кожним етапом (проміжним етапом), передбаченим календарним планом до Контракту, відтак, визначення вартості невиконаних чи несвоєчасно виконаних робіт за відповідним проміжним етапом (не кінцевим) не може ставитись у залежність виключно від вартості переданих робіт за таким етапом.
Більше того, позивач у позові у підтвердження факту несвоєчасного виконання календарного плану до Контракту на 2018 рік посилався саме на акт обстеження виконання робіт за державним контрактом №362/5/18/7 від 07.08.2018 та визначений у ньому перелік невиконаних/несвоєчасно виконаних робіт.
З урахуванням наведеного, позивачем не надано також і належного обґрунтування визначеної ним вартості невиконаних робіт, а саме не доведено, що вартість робіт, які він вважає невиконаними/несвоєчасно виконаними (відповідно до переліку, викладеному в акті обстеження від 15.01.2019), складає саме 8888028,12 грн.
З урахуванням вищевикладеного, за відсутності належних та допустимих доказів у підтвердження несвоєчасного виконання робіт за Контрактом (за 2018 рік), позовні вимоги Міністерства оборони України про стягнення 471065,49 грн. пені та 622161,97 грн. штрафу не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.06.2019
Суддя Ю.В. Картавцева