вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" червня 2019 р. м. Київ
Справа № 911/775/19
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Щербакової В.О., розглянувши справу за позовом Державного підприємства “Енергоринок” до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго" про стягнення 5 469 352,08грн, за участю представників від:
позивача - Єременко О.А. (довіреність №31 від 05.12.2018);
відповідача - Гучок В.В. (ордер серії КВ№742304)
Державне підприємство “Енергоринок” (далі - ДП “Енергоринок”) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” (далі - ПрАТ “Київобленерго”) про стягнення 5469352,08грн пені, нарахованої за період з 19.12.2018 по 19.01.2019.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу електроенергії №4039/02 від 25.05.2007 щодо здійснення оплати за передану у грудні 2018 року електричну енергію у строк, визначений договором (а.с.3-10).
Ухвалою від 26.03.2019 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 24.04.2019, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-2).
Копія відповідної ухвали отримана позивачем - 28.03.2019, відповідачем - 01.04.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0103267866744, 0103267867074 (а.с.31,32).
18.04.2019 від відповідача, з дотриманням встановленого строку, надійшов відзив на позовну заяву (передано відділенню зв'язку №115 м. Києва - 16.04.2019). Відповідно до поданого відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у даній справі, посилаючись на відсутність вини у не своєчасному перерахуванні коштів. Так, відповідач вказує, що:
- постачає електричну енергію споживачам, які відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, сплачують кошти за спожиту електричну енергію на рахунок із спеціальним режимом використання, з якого кошти перераховуються відповідно до алгоритму оптового ринку електричної енергії уповноваженим банком, у зв'язку з чим у діях товариства не має вини;
- процес відокремлення діяльності постачання, що відбувся у зв'язку з реформуванням електроенергетичної галузі в України, негативно вплинув на дисципліну розрахунківа споживачів електричної енергії (а.с.93-104).
23.04.2019 відповідачем подано заяву про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 відсотків (а.с.126-128).
24.04.2019 судове засідання не відбулось, у зв'язку з відсутністю складу суду.
Ухвалою суду від 25.04.2019 підготовче засідання призначено на 17.05.2019, а також встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення (а.с.139-140).
06.05.2019, з дотриманням встановленого строку, позивачем подано відповідь на відзив.
У відповідні на відзив позивач вказує, що відповідач мав дотримуватись порядку та строків здійснення розрахунків, передбачених договором, а, у випадку недостатності коштів, які надходять на спеціальний рахунок, міг забезпечити розрахунки з інших рахунків. Також, позивач вказує на відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за допущене порушення або зменшення штрафних санкцій (а.с.141-148).
17.05.2019 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у якому відповідач зазначає, що до відокремлення діяльності оператора системи розподілу від постачання електричної енергії та передачі функцій з постачання електричної енергії постачальникам товариство мало змогу перекривати недоплати проблемних споживачів авансовими платежами великих промислових споживачів, однак, у грудні 2018 року така можливість була втрачена, у зв'язку з реформуванням (а.с.177-178).
У судовому засіданні 17.05.2019 судом закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті, враховуючи наявність письмової згоди всіх учасників справи (а.с.185).
17.05.2019 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 07.06.2019 (а.с.188-190).
06.06.2019 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із занятістю представника в іншому судовому процесі (а.с.198).
Ухвалою від 07.06.2019, яка занесена до протоколу судового засідання, зважаючи на клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 18.06.2019 (а.с.200-201).
В судове засідання 18.06.2019 з'явилися представники учасників справи.
Позивач під час розгляду справи по суті заявлені вимоги просив задовольнити, відповідач просив відмовити у задоволенні позову та підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
25.05.2007 між ДП “Енергоринок” (ДПЕ) та ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” (ЕК) укладено договір купівлі-продажу електроенергії №4039/02 (а.с.16-31).
За умовами відповідного договору, ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
До вказаного договору купівлі-продажу неодноразово вносились зміни.
Так, додатковою угодою №6913/02 від 10.05.2011 сторонами змінено у тексті договору найменування ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” на ПАТ “АЕС Київобленерго” та визначено, що правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” за відповідним договором є ПАТ “АЕС Київобленерго” (а.с.32).
Додатковою угодою №9601/08 від 30.05.2013 сторонами змінено у тексті договору найменування ПАТ “АЕС Київобленерго” на ПАТ “Київобленерго” та встановлено, що правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ “АЕС Київобленерго” за договором №4039/02 від 25.05.2007 є ПАТ “Київобленерго” (а.с.33).
Додатковою угодою №13855/01 від 27.07.2017 сторонами змінено у тексті договору найменування ПАТ “Київобленерго” на ПрАТ “Київобленерго” та визначено, що правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ “Київобленерго” за договором №4039/02 від 25.05.2007 є ПрАТ “Київобленерго” (а.с.34).
Додатковою угодою №4669/01 від 22.05.2008 з 01.06.2008 викладено п. 6.14, який визначає порядок розрахунків, в іншій редакції (а.с.53-54).
Окрім того, додатковими угодами №4700/01 від 22.05.2008, №14853/01 від 12.02.2018 сторонами внесено зміни до договору щодо здійснення оплати, корегування місячного обсягу, розміру штрафу та моменту його нарахування, перевищення фактичного споживання тощо (а.с.57-58).
Крім того, між сторонами 26.12.2018 укладено додаткову угоду №16075/01, відповідно до якої договір викладено у новій редакції (а.с.39-52).
В силу внесених до договору змін, сторони домовились, що порядок розрахунків за куповану до 31.12.2018 (включно) електричну енергію ЕК у ДПЕ згідно з договором, взаємовідносини та відповідальність сторін за порушення умов договору в частині купівлі-продажу електроенергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами договору, що діяли до 01.01.2019 (п.1).
Отже, до відносин сторін суд застосовує умови договору в редакції, що діяла до внесення відповідних змін угодою від 26.12.2018.
Укладений між сторонами договір з урахуванням додаткових угод до нього є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Так, у відповідності до узгоджених сторонами умов, з урахуванням змін умов договору, згідно п. 2.1 договору, позивач (ДПЕ) зобов'язався продавати, а відповідач (ЕК) зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов вказаного договору.
Як визначено п. 4.2.1 договору (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин з купівлі-продажу електричної енергії у грудні 2018 року), ЕК надає ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Пунктом 4.1.1 договору визначено, що повідомлення про добове (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового. Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 25 числа місяця, попереднього до розрахункового.
Згідно з приписами п. 4.1.1 договору, розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п. 6.3 або 6.14-6.18 цього договору; у разі визначення оплати за п.6.14-6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами “по факту”.
Відповідно до п. 4.15 договору, у разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. При цьому, розмір оплати за куповану електроенергію у першій і другій декаді залишаються такими, що були вказані в повідомленні про замовлені місячні обсяги купованої електроенергії ЕК, наданому до ДПЕ відповідно до п. 4.1.1 цього договору. Як визначено сторонами у відповідному пункті, сумарна за місяць вартість скорегованого замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно з постановою НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення на території України. Розмір оплати по третій декаді, як узгоджено сторонами, визначається як різниця між скорегованою сумарною за місяць вартістю замовленого обсягу купівлі електроенергії та розмірами оплати в перших двох декадах. Скореговане повідомлення, отримане ДПЕ після 15 числа розрахункового місяця, не реєструється і не розглядається.
У п. 4.15.2 договору встановлено, що при здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пп. 6.14-6.18 розміри оплат за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються; корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 6.4 договору, остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних (або інших крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК; у цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.
Відповідно до п. 6.6 договору сторони погодили, що ЕК не вказує призначення платежу лише у випадку перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ЕК на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ; у усіх інших випадках посилання на призначення платежу та розрахунковий період обов'язкові.
Згідно з п. 6.14 договору оплата за куплену електроенергію здійснюється ЕК поетапно наступним чином:
- першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов'язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 5 % вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору, на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ;
- другу частку оплати - не пізніше 5-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 10 % вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору;
- третю частку оплати - не пізніше 10-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 17 % вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору;
- четверту частку оплати - не пізніше 14-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 10 % вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору;
- п'яту частку оплати - не пізніше 15-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 12 % вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору;
- шосту частку оплати - не пізніше 20-го числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 9 % вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору.
Також, сторонами визначено, що, якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується оплатити у перший банківський день, що слідує за ним.
Відповідно до п. 6.14.1 договору, у разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця визначаються відповідно до п. 4.15.2 договору.
Пунктом 6.14.2 договору передбачено, що у разі перевищення фактичного споживання електроенергії (відповідно до оперативних розрахунків) над обсягами замовленнями ЕК, ЕК здійснює доплату різниці розрахункової та фактичної вартості спожитої електричної енергії після кожного етапу протягом трьох банківських днів. ЕК зобов'язується здійснити доплату зі свого поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, указавши при цьому в призначенні платежу етап, за який здійснюється доплата.
Пунктом 6.16 договору визначено, що ЕК на підставі одержаних даних (п. 6.15 цього договору) розраховує суму 7-го поетапного платежу з урахуванням ПДВ таким чином, щоб сумарна по всіх 7-и етапах оплата ЕК впродовж розрахункового місяця за куплену в ДПЕ електричну енергію відповідала очікуваній вартості електричної енергії, купленої ЕК у ДПЕ в розрахунковому місяці, з урахуванням ПДВ; 7-й поетапний платіж ЕК здійснює рівними частками 26 та 28 числа розрахункового місяця. При цьому, якщо 26 число не є банківським днем, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується здійснити в попередній банківський день, а якщо 28 число не є банківським днем, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується здійснити в банківський день, що слідує за ним (але не пізніше останнього банківського дня розрахункового місяця).
Відповідно до п. 6.19 договору, у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п. 6.14 цього договору, ДПЕ з 4-го банківського дня після закінчення відповідного етапу нараховує ЕК пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення та виставляє ЕК вимогу про сплату пені. Договором визначено, що пеня нараховується до 19-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня повинна бути сплачена в термін не більший 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.
Вказаний договір укладено на термін з 01.06.2007 до 31.12.2007; дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору (п. 11.6 договору).
Як встановлено судом, відповідачем 28.11.2018 замовлено у позивача електричну енергію на грудень 2018 року у обсязі 667 000 00 кВт/год на суму 773 362 920,00грн з поетапною оплатою. Відповідне повідомлення №12/8 зареєстровано позивачем 30.11.2018 (а.с.59).
У подальшому, 14.12.2018 відповідачем скориговано обсяг купованої електричної енергії у грудні 2018 року до загального розміру - 732 000 000 кВт/год на суму 876 497 770,00грн з поетапною оплатою. Повідомлення №12-2/18 зареєстровано позивачем 14.12.2018 (а.с.60).
Як вбачається з акту купівлі-продажу електроенергії, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято у грудні 2018 року 737 837 950 кВт/год електричної енергії на суму 1 079 642 620,43грн (а.с.70).
Проте, позивач вказує, що оплата електричної енергії, переданої у грудні 2018 року, здійснена відповідачем не у строки, погоджені сторонами у п. 6.14 договору, про що позивачем надані звіти про надходження коштів від відповідача (а.с.61-64). Зокрема, відповідач вказує на порушення строків оплати третього - шостого етапів грудня 2018 року. Відповідні порушення стали підставою для нарахування пені у розмірі 5 469 352,08грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 27.01.2019 № 07/26-1827 про сплату штрафних санкцій (а.с.65-66), направлення якої підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, накладною №0103267145290 (а.с.67). Відповідне відправлення, як свідчить повідомленням про вручення поштового відправлення, вручено відповідачу 05.02.2019 (а.с.67-68).
Відповідно до відповіді на претензію від 25.02.2019 за №07/200/1266, яка отримана позивачем 26.02.2019 (а.с.133), відповідач просив позивача не застосовувати штрафні санкції (а.с.132).
Доказів сплати нарахованої пені під час розгляду справи не надано.
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої умовами договору, за порушення взятих на себе зобов'язань.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, не виконавши зобов'язання у строк, встановлений п.6.14 відповідного договору (з урахуванням змін та доповнень), відповідач допустив порушення зобов'язання в частині своєчасного здійснення оплати електричної енергії, переданої у грудні, у третьому-шостому етапі розрахунків, що ним не спростовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В силу ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами договору сторонами узгоджено розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати. При цьому, відповідний розмір не перевищує максимальний розмір пені, встановлений ст.3 вказаного Закону - не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договором обмежено нарахування пені шляхом визначення, що пеня нараховується до 19 числа включно місяця, наступного за розрахунковим (п.6.19 договору).
Здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі 5469352,08грн відповідає вказаним вимогам законодавства та умовам договору і є арифметично вірним.
При цьому, посилання відповідача на відсутність вини у несвоєчасних розрахунках за договором як обставину, яка звільняє від відповідальності у вигляді пені за порушення зобов'язання, суд не може взяти до уваги з наступних підстав.
В силу ч. ст.614 ЦК України, яка визначає загальне правило для всіх зобов'язань, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, спеціальна норма, яка визначає порядок застосування відповідальності за грошове зобов'язання, яке виникло у відповідача в силу укладеного договору, встановлює інші правила, тому має пріоритет при застосуванні.
Так, як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також, як передбачено ч.1 ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Разом з тим, зважаючи на встановленні під час розгляду справи обставини, суд вважає за можливе задовольнити подану відповідачем заяву та зменшити розмір пені до 2 733 676,04грн. При цьому, суд виходив з наступного.
В силу ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 553 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так, в обґрунтування заяви, відповідач посилається на те, що за грудень 2018 року загальний борг за спожиту електричну енергію споживачами становив 541,1 мільйон гривень. Як свідчить звіт про розрахунки за спожиту електричну енергію за грудень 2018 року розмір заборгованості споживачів перед відповідачем на кінець звітного періоду - грудень 2018 року складав 540854тис.грн. (а.с.179).
При цьому, розрахунки за електричну енергію здійснюються у порядку, визначеному ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до ч.2 якої покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Як визначено ч. 5 ст. 75 Закону, кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються згідно з алгоритмом, який встановлюється Регулятором.
Відповідно до встановленого порядку, перерахування коштів здійснюється уповноваженим банком і відповідач не має впливу на такий процес, що, між тим, не перешкоджає йому, у разі не виконання у повному обсязі зобов'язань з оплати електричної енергії його контрагентами, додатково перерахувати грошові кошти з метою виконання у встановлений договором строк зобов'язань перед позивачем з оплати відпущеної електричної енергії.
Позивач в свою чергу вказував на те, що внаслідок порушення зобов'язань енергопостачальними організаціями, з метою погашення заборгованості перед енергогенеруючими компаніями, він вимушений залучати значні кредитні кошти, випускати та розміщувати облігації.
Разом з тим, у даній справі не доведено того, що внаслідок порушення зобов'язань виключно відповідачем позивач змушений вдаватись до відповідних дій і йому заподіяно збитків, розмір яких перевищує або дорівнює заявленим штрафним санкціям.
Поряд з цим, відповідач до звернення з даним позовом до суду виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати електричної енергії, допустивши порушення при здійсненні остаточного розрахунку тривалістю менше місяця.
Зважаючи на відповідні обставини, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем, встановлений порядок розрахунків на ринку електричної енергії, реформування ринку електричної енергії, що призвело до певних труднощів у здійсненні розрахунків за грудень 2018 року, не доведення того, що позивач поніс збитків саме внаслідок порушення зобов'язань відповідачем та того, що розмір збитків дорівнює або перевищує розміру заявлених штрафних санкцій, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій.
Судові витрати у вигляді оплати судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі - у розмірі 82040,28грн, оскільки саме такий розмір судового збору належало сплатити з поданої позовної заяви та сплачено позивачем за подачу даного позову та враховуючи, що вимоги заявлені обґрунтовано, а у частині вимог відмовлено не у зв'язку з їх безпідставністю, а внаслідок зменшення судом розміру пені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” (ідентифікаційний код 23243188; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (ідентифікаційний код 21515381; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27) 2733676,04грн пені, а також 82 040,28грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. У задоволенні позову в частині стягнення 2 733676,04грн пені відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.06.2019.
Суддя А.Р. Ейвазова