65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1265/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/1265/19
За позовом: Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 38728418)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 5-Р, каб. 12, каб. 24; код ЄДРПОУ 40611490)
Про стягнення 171343,62 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Ткаченко Я.В. за довіреністю
Від відповідача: не з'явивився
Встановив: Позивач - Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” про стягнення 161864,36 грн.
Позовні вимоги Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору про взаємовідносини при виконанні залізничних операцій №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р., та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 151798,86 грн., інфляційних у розмірі 1366,19 грн., пені у розмірі 8030,13 грн. та 3% річних у розмірі 669,18 грн.
У поданій позовній заяві позивачем, посилаючись на положення ч. 5 ст. 12 ГПК України, а також ст.ст. 247, 249 ГПК України, було заявлено клопотання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №916/1265/19. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено до розгляду в засіданні суду.
30.05.2019р. до господарського суду Одеської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.
31.05.2019р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
03.06.2019р. до господарського суду Одеської області представником позивача було подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, а саме позивачем було залучено копію рахунку №16233 від 30.11.2018р. та Акт наданих послуг від 30.11.2018р.
Також, 03.06.2019р. до господарського суду Одеської області представником Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” заборгованість у розмірі 151798,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 2897,84 грн., пеню у розмірі 15353,91 грн. та 3% річних у розмірі 1293,01 грн.
Дану заяву Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії було прийнято судом до розгляду.
Надалі, 18.06.2019р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” надійшов відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
18.06.2019р. до господарського суду Одеської області представником позивача було подано клопотання про зміну найменування позивача, у якому було зазначено, що відповідно до наказу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” від 05.06.2019р. №94/10 „Щодо зміни найменування і реквізитів місцезнаходження деяких філій ДП АМПУ” (адміністрацій морських портів)” змінено найменування Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) на Чорноморську філію державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрацію морського порту) та внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі викладеного, судом 21.06.2019р. оголошено протокольну ухвалу в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України, якою змінено назву позивача на Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії (Адміністрація морського порту Чорноморськ).
18.06.2019р. до господарського суду Одеської області від представника Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, обґрунтоване довготривалим часом необхідності підготовки відповіді на відзив та отримання від структурних підрозділів філії необхідних документів та доказів для обґрунтування своїх позицій.
18.06.2019р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні, яке відбулось 21.06.2019р., протокольною ухвалою суду було задоволено клопотання Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії від 18.06.2019р. та прийнято відповідь на відзив з документами та доказами, надану позивачем.
Позивач - Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” заборгованість у розмірі 151798,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 2897,84 грн., пеню у розмірі 15353,91 грн. та 3% річних у розмірі 1293,01 грн.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” заперечує проти заявлених вимог позивача в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив.
27 серпня 2018 року між Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” (Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” (Підприємство) було укладено Договір №61-Пд-ІЛФ-18 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1. Договору, на умовах та в порядку, передбаченому цим договором Адміністрація надає Підприємству комплекс послуг з організації залізничних операцій на території Іллічівського морського порту, а Підприємство зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно до п. 1.2. Договору, всі права та обов'язки державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, які передбачені даним Договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (адміністрацією Іллічівського морського порту).
Відповідно до п. 2.1.1. Договору визначено обов'язки Адміністрації: на підставі плану заведення вантажів, отриманого від Підприємства ( з вказівкою номенклатури, експедиторів, кількості вантажу і т.д.) та укладеного із Одеською залізницею договору від імені та за рахунок Підприємства погоджує та планує перед Одеською залізницею приймання експортних, імпортних і транзитних вантажів, які надходять на адресу Підприємства та його контрагентів, обсяг яких не повинен перевищувати пропускну спроможність, що визначено Єдиним технологічним процесом роботи станції Одеської залізниці і морського порту.
Положеннями п. 3.1. Договору погоджено, що Підприємство оплачує послуги Адміністрації за вільними тарифами Адміністрації та відшкодовує вартість послуг Одеської залізниці за тарифами залізниці, а саме: витрати Адміністрації, що пов'язані з перевезенням вантажів Одеською залізницею - плата за подавання та збирання вагонів, користування вагонами, маневрові операції та інші послуги, що надаються залізницею і оплачуються за тарифами залізниці. Послуги Адміністрації з організації операцій використання залізничних колій - 110,33 грн. за вагон, послуги з організації залізничних операцій - 79,28 грн. за вагон. Вартість послуг з використання залізничних колій та з організації залізничних операцій під час здійснення Підприємством здвоєних операцій (вивантаження та навантаження) визначається як одна операція з одним вагоном. (п. 31.1., п. 3.1.2., п. 3.1.3. Договору).
Відповідно до п. 3.1.2. у редакції Додаткової угоди від 17 грудня 2018р. до Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. визначено, що послуги Адміністрації з організації залізничних операцій: використання залізничних колій - 110,33 грн. за вагон, послуги з організації залізничних операцій - 88,47 грн. Вартість послуг з використання залізничних колій та з організації залізничних операцій під час здійснення Підприємством здвоєних операцій (вивантаження та навантаження) визначається як одна операція з одним вагоном
Умовами п. 3.4. Договору сторонами було погоджено, що Підприємство протягом 5-ти робочих днів робочих днів з дати підписання цього Договору забезпечує внесення одноразового авансового платежу у розмірі 10000 грн. за послуги Одеської залізниці, що пов'язані з перевезенням вантажів на умовах попередньої оплати. Протягом дії договору розмір попередньої оплати складає 50% від вартості послуг Одеської залізниці за попередній місяць. Передплата вноситься на підставі витраленого рахунку.
Попередня оплата та остаточні розрахунки з відшкодування вартості послуг залізниці та послуги Адміністрації за даним договором оплачується Підприємством протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Рахунок формується на підставі довідки про виконані роботи та може бути вручений Адміністрацією уповноваженій особі Підприємства, або направлений до відділу діловодства (канцелярії) Підприємства - в такому випадку моментом виставлення рахунку є дата вручення рахунку; або відправлений Підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з відміткою на ньому поштової організації - в такому випадку моментом виставлення рахунку є дата відправлення рахунку поштою.
Позивачем було надано на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” обумовлені укладеним договором послуги, що підтверджується складеними, підписаними та скріплені печатками сторін наступні акти наданих послуг, а саме:
- Акт наданих послуг від 30.11.2018р. за Договором №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р.(а.с. 58);
- Акт наданих послуг від 31.01.2019р. за Договором №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р.(а.с. 19).
За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. на надані Товариству з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” послуги, на адресу відповідача були виставлені рахунки для оплати:
- рахунок №16233 від 30.11.2018р. на суму 99980,63 грн. (а.с. 57);
- рахунок №617 від 31.01.2019р. на суму 151798,86 грн. (а.с. 18).
Позивачем було зазначено суду, що Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” було здійснено оплату рахунку №16233 від 30.11.2018р. на суму 99980,63 грн., проте в порушення строків, які визначені умовами укладеного договору.
Також, позивачем було вказано суду, що рахунок №617 від 31.01.2019р. на суму 151798,86 грн. наразі є неоплаченим з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”.
Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р., за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” рахується заборгованість щодо оплати наданих послуг у розмірі 151798,86 грн., яка станом на момент вирішення спору є неоплаченою з боку відповідача.
Відповідно до п. 6.6. Договору визначено, що за порушення строків сплати, передбачених даним договором, Адміністрація має право вимагати від Підприємства сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі узгодженим умов Договору, позивачем було здійснено нарахування пені.
Розрахунок пені по рахунку №16233 від 30.11.2018р. на суму боргу 99980,63 грн. проведено за період з 21.01.2019р. по 24.01.2019р., у зв'язку його сплатою, проте з порушенням строків визначених укладеним між сторонами договором. Розрахунок пені по рахунку №617 від 31.01.2019р. на суму боргу 151798,86 грн. проведено за період з 23.02.2019р. по 03.06.2019р. Загальний борг пені, який заявлено до стягнення з відповідача становить грошову суму у розмірі 15353,91 грн.
Також позивачем було здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та заявленого до стягнення 3% річних у розмірі 1293,01 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2897,84.
Умовами п. 2 Додаткової угоди від 17 грудня 2018р. до Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. було погоджено, що Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2019р. включно.
Позивачем навались пояснення та було зазначено суду, що з метою досудового врегулювання спору Державним підприємством „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” було скеровано претензію №9/15-01-01-23 від 15 лютого 2018р. та лист від 03.04.2019р. №26/15-01-01-23 про сплату у добровільному порядку заборгованості та штрафних санкцій, які, як зазначає позивач, залишись без відповіді та задоволення.
Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного між ними Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 151798,86 грн., інфляційних втрат у розмірі 2897,84 грн., пені у розмірі 15353,91 грн. та 3% річних у розмірі 1293,01 грн.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” заперечує проти заявлених позовних вимог позивача з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що в даному випадку зі сторони позивача позовну заяву підписав Волошин В. Е., який додав до позовної заяви довіреність № 1602 від 21.12.2018 року. Згідно ст. 56 ч. З ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до ст. 58 ч. 1 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідач зазначає, що отже, зі сторони Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” позовну заяву повинен був підписувати керівник Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” або член виконавчого органу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, який уповноважений діяти від імені підприємства згідно статуту, положення, або адвокат.
Проте, як зазначає відповідач, всупереч вимогам ГПК України позовна заява не була підписана ні керівником Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, ні членом виконавчого органу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, який уповноважений діяти від імені підприємства згідно статуту, положення, ні адвокатом, який має відповідні повноваження на представництво інтересів позивача в суді. Позовна заява була підписана особою, яка в даному випадку згідно чинного законодавства України не має права підписувати цю позовну заяву.
Також зазначено, що розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, який був доданий до позовної заяви, підписаний ОСОБА_1 , яка також згідно чинного законодавства України не має права підписувати ні позовну заяву, ні розрахунок заборгованості, який додається до позовної заяви. Цей розрахунок повинен складатися особою, яка має відповідні повноваження на представництво інтересів позивача в суді.
Відповідачем також надавались пояснення та було зазначено, що згідно рахунку №Пр/617 від 31 січня 2019 року, ціною за послуги з організації залізничних операцій вказано 88,47 грн. за вагон, а не 79,28 грн. Але жодних повідомлень про збільшення тарифів відповідачем не отримувалось, позивач не надав роз'яснень щодо того, яким чином застосовував тарифи, нараховуючи плату за послуги з організації залізничних операцій, та не додав до позовної заяви підтверджень отримання Відповідачем повідомлення про збільшення тарифів.
Відповідач зазначав, що відомостей з нарахованої плати відповідачем отримано не було, тому не є зрозумілим, яким чином позивач нараховує плату за відшкодування вартості послуг виконаних залізницею.
За твердженням відповідача, позивач в порушення п. 3.4. Договору склав рахунок №Пр/617 від 31.01.2019 року без надання довідки про виконані роботи. Тобто, позивач порушив порядок складання рахунку для оплати послуг.
Як зазначає відповідач, позивач розрахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати, виходячи з того, що зобов'язання відповідача щодо оплати послуг виникло у довільний момент. Також, умовами Договору не передбачено чіткий розмір платежів, які повинен здійснювати відповідач, а лише зазначено порядок розрахунку вартості послуг. Тобто, до моменту отримання рахунків Відповідач не має можливості оплатити послуги, оскільки йому не відомо, яку суму треба перераховувати на рахунок Позивача.
За твердженням відповідача, станом на 22.02.2019 року відповідач навіть не отримав рахунок на оплату. Тому, відповідач вважає, що позивач помилково посилається на те, що заборгованість розраховується з 23.02.2019 року. Відповідно, строк оплати послуг на той час ще не настав. Більш того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачу взагалі не зрозуміло, яким чином позивач розраховував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Також, відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем у такому розрахунку вказано також рахунок № Пр/617 від 30.01.2019 року, але в додатках до позову його немає, незважаючи на те, що в суму стягнення, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, входить і стягнення за таким рахунком. Крім цього, додана до позовної заяви претензія від 15.02.2019 року взагалі не може стосуватися даної судової справи з огляду на те, що згідно претензії позивач посилався на рахунки № 16233 від 30.11.2018 року та № 17763 від 31.12.2018 року, які не є предметом спору по справі №916/1265/19.
На підставі викладеного та зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” вважає, що в даному випадку позовні вимоги Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Надаючи відповідь на відзив позивачем було зазначено наступне.
Доводи відповідача про відсутність повноважень у посадових осіб позивача (Волошин В.Е., Ткаченко Я.В.) на підписання позовної заяви та інших документів, доданих до позовної заяви, не можуть бути враховані судом при прийнятті рішення.
Предметом позову в даній справі є стягнення 171343,62 грн. (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) отже, ціна позову у справі №916/1265/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки процесуального закону.
З огляду на викладене, державне підприємство „Адміністрація морських портів України” як сторона у справі, віднесеної процесуальним законом до малозначних, не позбавлена права на представництво своїх законних інтересів, у тому числі і на звернення з позовною заявою та підписання всіх необхідних процесуальних документів представником, зокрема, працівниками власних структурних підрозділів.
Повноваження представника Позивача (начальника Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрації Іллічівського морського порту) Волошина В.Е., в тому числі на представництво інтересів позивача та підписання всіх необхідних процесуальних документів, в тому числі позовної заяви по даній справі, підтверджується відповідною нотаріально посвідченою довіреністю № 1602 від 21.12.2018, яка разом із позовною заявою подана до суду.
Повноваження представника позивача (провідного юрисконсульта Ткаченко Я.В.) на представництво інтересів позивача та підписання всіх необхідних процесуальних документів, підтверджується відповідною нотаріально посвідченою довіреністю № 3860 від 22.12.2018, яка знаходиться в матеріалах даної справи.
Також позивачем було зазначено, що в свою чергу, відповідач для узгодження з Одеською залізницею завезення (вивезення) вантажів в електронному документообігу „Месплан УЗ” попередньо (за 3 доби) надає до Головної диспетчерської Адміністрації заявки з зазначенням роду вантажів, дати прийому (відвантаження), коду залізничної станції відвантаження (призначення), тоннажу, кількості вагонів, у тому числі, що призначені для навантаження (відвантаження) вантажів за прямим варіантом та за складським варіантом, найменування експедиторської компанії та щодоби надає інформацію по залізничним операціям, про наявність обсягів вантажів на складах відповідача, приймає/здає вагони під обробку (відкриває/закриває пам'ятки подачі/прибирання вагонів), підписує комерційні акти та акти загальної форми (у випадках, передбачених Статутом залізниць).
Крім того, кожного ранку до 10.00 годин Головною диспетчерською Адміністрації здійснюється оперативне планування з представниками відповідача кількості поданих вагонів, фронтів їх обробки з оформленням змінно-добового плану роботи. Тобто, всі дії, пов'язані із виконанням залізничних операцій, виконуються в повній взаємодії між позивачем та відповідачем.
У відповідності до отриманих документів від Одеської залізниці (Накопичувальні картки, Відомості плати за користування вагонами) та враховуючи інформацію, надану відповідачем щодо оброблених ними вагонів (Повідомлення до пам'яток про закінчення вантажних операцій) Головною диспетчерською Адміністрації формується довідка, де вказується кількість оброблених вагонів (навантаження/вивантаження) і по видам наданих послуг (користування вагонами, маневрові роботи, подавання/прибирання вагонів, штрафи, пошкодження вагонів та ін.) та передається до Розрахункового центру Адміністрації для складання Акту наданих послуг та формування та виставлення рахунку за надані послуги разом з Накопичувальними картками та Відомостями використання вагонів.
Сформований рахунок та Акт наданих послуг вручається Адміністрацією уповноваженій особі відповідача під розпис, або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, відповідний рахунок за Договором складається на підставі довідки Головної диспетчерської Адміністрації, яка формується виходячи із даних, що надається відповідачем про користування вагонами, щодо пошкодження вагонів (акти загальної форми форми ГУ-23) тощо, та з документів, отриманих від Одеської залізниці.
Позивач зазначає, що в якості додатку до відповідного рахунку, також надаються накопичувальні картки, відомості використання вагонів, в яких відображені відомості з нарахованої плати (дані для нарахування платежу, підстави для нарахування платежів, сума платежу) та інша довідкова інформація про надані послуги (номери вагонів, дата та час користування вагонами, номер пам'ятки та ін) разом з довідкою Головної диспетчерської Адміністрації (в якості додатку не зазначається), чим спростовуються доводи Відповідача про ненадання йому відповідної інформації.
У будь-якому випадку, направлення чи не направлення відповідачу вказаної довідки, яка не відноситься до категорії первинних документів, не впливає на виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним Договором та не спростовує факт надання послуг за Договором і не є підставою для звільнення відповідача від здійснення розрахунків з Позивачем.
Факт отримання відповідачем Рахунку з відповідними додатками (накопичувальні картки, відомості використання вагонів) підтверджується підписом уповноваженого представника Відповідача у „Реєстрі наданих рахунків”, чим спростовується твердження відповідача про те, що зазначені документи він не отримував, а тому не мав можливості сплати послуги, оскільки йому не було відомо, яку суму треба перерахувати на рахунок позивача.
Позивач пояснює, що Додатковою угодою від 17.12.2018, укладеною між позивачем та відповідачем, сторони дійшли згоди про необхідність внесення змін до Договору про взаємовідносини при виконанні залізничних операцій № 61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018, шляхом викладення п.3.1.2 розділу З ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ у наступній редакції: послуги Адміністрації з організації залізничних операцій: використання залізничних колій -110, 33 грн. за вагон, послуги з організації залізничних операцій - 88, 47 грн. Вартість послуг з використання залізничних колій та з організації залізничних операцій під час здійснення Підприємством здвоєних операцій (вивантаження та навантаження) визначається як одна операція виконана з одним вагоном.
Також, вказаною Додатковою угодою продовжено дію Договору до 31.12.2019 року включно. Таким чином, як зазначає позивач, твердження відповідача про необізнаність щодо тарифів на послуги з організації залізничних операцій не відповідає дійсності та спростовується підписаною відповідачем та скріпленою печаткою підприємства Додатковою угодою від 17.12.2018.
Як зазначає позивач, Акт наданих послуг формується на підставі довідки Головної диспетчерської Адміністрації з посиланням в Акті на договір, за яким надавались послуги, період за який було надано комплекс послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею та організацією залізничних операцій, кількість оброблених вагонів та зазначається вартість послуг та дата акту, що повністю відповідає даним, відображеним у відповідному рахунку. Номер акту та посилання на рахунок не є обов'язковими реквізитами при складанні первинних документів. Крім того, Акт наданих послуг від 31.01.2019 підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про надання позивачем відповідних послуг в повному обсязі та належним чином, а отже підлягають оплаті в порядку та в строки, передбачені Договором.
Зважаючи на те, що до теперішнього часу відповідачем не виконано своїх зобов'язань по сплаті наданих послуг за Договором, є правомірним застосування до останнього штрафних санкцій у порядку та розмірах, передбачених Договором. Штрафні санкції (пеня, інфляційні втрати, 3% річних) нараховані позивачем на підставі умов Договору та у відповідності до чинного законодавства України.
Позивач - Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” заперечує проти заявлених позовних вимог Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, правовідносини між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” виникли на підставі укладеного між ними 27 серпня 2018 року між Договору №61-Пд-ІЛФ-18.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. були надані обумовлені між сторонами послуги, про що свідчать складені, підписані та скріплені печатками сторін наступні акти наданих послуг, а саме: Акт наданих послуг від 30.11.2018р. за Договором №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. та Акт наданих послуг від 31.01.2019р. за Договором №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. були надані Товариству з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” рахунки для оплати: рахунок №16233 від 30.11.2018р. на суму 99980,63 грн. та рахунок №617 від 31.01.2019р. на суму 151798,86 грн.
Проте, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” було здійснено сплату рахунку №16233 від 30.11.2018р. на суму 99980,63 грн., однак з порушенням строків для оплати, що встановлені Договором №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. та доказів справи рахунку №617 від 31.01.2019р. на суму 151798,86грн. суду надано не було.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р., щодо повної та своєчасної сплати наданих послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. заборгованості у розмірі 151798,86 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.6. Договору визначено, що за порушення строків сплати, передбачених даним договором, Адміністрація має право вимагати від Підприємства сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем було здійснено нарахування пені. Розрахунок пені по рахунку №16233 від 30.11.2018р. на суму боргу 99980,63 грн. проведено за період з 21.01.2019р. по 24.01.2019р., відповідно до такого розрахунку борг зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 394,44грн. Розрахунок пені по рахунку №617 від 31.01.2019р. на суму боргу 151798,86 грн. проведено за період з 23.02.2019р. по 03.06.2019р., відповідно до такого розрахунку борг зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 14959,47 грн. Загальний борг пені, який заявлено до стягнення з відповідача становить грошову суму у розмірі 15353,91 грн.
Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 15353,91грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”).
Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 1293,01 грн. та інфляційних витрат у розмірі 2897,84 грн., вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат - правомірними.
Щодо доводів та заперечень відповідача, які надавались під час розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо заперечень відповідача про відсутність відповідних повноважень на підписання позовної заяви та розрахунку заборгованості зі штрафними санкціями, суд зазначає, що такі доводи відповідача є хибними та спростовуються матеріалами справи.
Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” №1401- VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1401) внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.
За приписами ч.ч. 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону №1401), Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.(ч. 4 ст. 12 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При відкритті провадження, за результатом огляду позовної заяви Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії, з урахуванням положень ст.ст. 12, 247 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, категорію справи, обсяг та характер доказів у справі, та оскільки за ознаками чинного Господарського процесуального кодексу України було вирішено, що дана справа відноситься до категорії малозначних та для швидкого вирішення спору, суд прийшов до висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що предметом позову в даній справі є стягнення 171343, 62 грн. (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) та ціна позову у справі № 916/1265/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки процесуального закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст.59 цього Кодексу.
Згідно ч.З ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи) або через представника.
З урахуванням наведеного, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” як сторона у справі, яку визначено судом як малозначну, має право на представництво своїх законних інтересів, у тому числі і на звернення з позовною заявою та підписання всіх необхідних процесуальних документів представником, зокрема працівниками власних структурних підрозділів.
За приписами статті 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю.
За матеріалами справи судом встановлено, що повноваження представника позивача (начальника Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрації Іллічівського морського порту) Волошина В.Е., в тому числі на представництво інтересів позивача та підписання всіх необхідних процесуальних документів, в тому числі позовної заяви по даній справі, підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю № 1602 від 21.12.2018, яка міститься в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що повноваження представника позивача - провідного юрисконсульта Ткаченко Я.В. на представництво інтересів позивача та підписання всіх необхідних процесуальних документів, підтверджується відповідною нотаріально посвідченою довіреністю № 3860 від 22.12.2018, яка знаходиться в матеріалах даної справи.
На підставі викладеного, судом не приймаються заперечення відповідача про відсутності відповідних повноважень на підписання позовної заяви та розрахунку заборгованості зі штрафними санкціями, оскільки дані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем було зазначено, що згідно рахунку № Пр/617 від 31 січня 2019 року, ціною за послуги з організації залізничних операцій вказано 88,47 грн. за вагон, а не 79,28грн. та зазначено, що жодних повідомлень про збільшення тарифів відповідачем не отримувалось, позивач не надав роз'яснень щодо того, яким чином застосовував тарифи, нараховуючи плату за послуги з організації залізничних операцій, та не додав до позовної заяви підтверджень отримання Відповідачем повідомлення про збільшення тарифів.
Суд зазначає, що саме за положеннями п. 3.1. Договору, Підприємство оплачує послуги Адміністрації за вільними тарифами Адміністрації та відшкодовує вартість послуг Одеської залізниці за тарифами залізниці, а саме: витрати Адміністрації, що пов'язані з перевезенням вантажів Одеською залізницею - плата за подавання та збирання вагонів, користування вагонами, маневрові операції та інші послуги, що надаються залізницею і оплачуються за тарифами залізниці. Послуги Адміністрації з організації операцій використання залізничних колій - 110,33 грн. за вагон, послуги з організації залізничних операцій - 79,28 грн. за вагон. Вартість послуг з використання залізничних колій та з організації залізничних операцій під час здійснення Підприємством здвоєних операцій (вивантаження та навантаження) визначається як одна операція з одним вагоном. (п. 31.1., п. 3.1.2., п. 3.1.3. Договору).
Однак, відповідно до п. 3.1.2. у редакції Додаткової угоди від 17 грудня 2018р. до Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. визначено, що послуги Адміністрації з організації залізничних операцій: використання залізничних колій - 110,33 грн. за вагон, послуги з організації залізничних операцій - 88,47 грн. Вартість послуг з використання залізничних колій та з організації залізничних операцій під час здійснення Підприємством здвоєних операцій (вивантаження та навантаження) визначається як одна операція з одним вагоном.
Укладаючи та підписуючи Додаткову угоду від 17 грудня 2018р. до Договору №61-Пд-ІЛФ-18 від 27.08.2018р. сторонами було узгоджено вартість послуг та укладаючи дану додаткову угоду відповідач був обізнаний про зміну тарифу на відповідні послуги, у зв'язку з чим дані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.
Також відповідачем зверталась увага суду та було зазначено, що позивачем у розрахунку вказано рахунок №Пр/617 від 30.01.2019р., але в додатках він відсутній, а також вказано, що матеріали справи не містять рахунку №16233 від 30.11.2018р.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок заборгованості у редакції від 03.06.2019р. проведено за рахунками № Пр/16233 від 30.11.2018р. та № Пр/617 від 31.01.2019р., а також позивачем 03.06.2019р. до суду було надано клопотання про залучення до матеріалів справи рахунку №Пр/16233 від 30.11.2018р. та акту наданих послуг від 30.11.2018р. (а.с. 56-58).
Також на спростування інших доводів та тверджень відповідача, позивачем у якості підтвердження належного виконання умов договору, було залучено до матеріалів справи довіреність №237 від 06.11.2018 р., яка видана представнику Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” на здійснення права отримання кореспонденції та урегулювання інших питань, пов'язаних з дорученням при взаємодії з Іллічівською філією Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, довідку про надані послуги, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами, повідмлення до пам'яток, акти загальної форми, акти про пошкодження вагонів та накладі, які у сукупності підтверджують виконання позивачем обумовлених укладеним договором зобов'язань.
Також суд зазначає, що акти наданих послуг, які в свою чергу є підставою для стягнення заборгованості, підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН”. Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь яких доказів того, що відповідачем навались зауваження чи заперечення щодо виконання умов Договору з боку позивача.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії (Адміністрація морського порту Чорноморськ) в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Підсумовуючи вищевикладене, надавши відповіді на доводи учасників справи, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у даній справі обґрунтовані та підтверджені наданими доказами.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2570,15 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії (Адміністрація морського порту Чорноморськ) - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 5-Р, каб. 12, каб. 24; код ЄДРПОУ 40611490) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 38728418) основний боргу у розмірі 151798 (сто п'ятдесят одну тисячу сімсот дев'яносто вісім) грн. 86 коп., інфляційні витрати у розмірі 2897 (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 84 коп., пеню у розмірі 15353 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 1293 (одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 15 коп.
Повний текст рішення складено 21 червня 2019 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко