ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2019Справа № 910/3017/19
За позовом доАкціонерного товариства Комерційний банк "Глобус" Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс"
про стягнення 2 349 522, 11 грн.
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача:Бондаренко Р.В. - представник за довіреністю;
від відповідача:не з'явився.
Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 456/ЮКЛ-17 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 26.12.2017 в розмірі 2 349 522, 11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач (позичальник) порушив своє зобов'язання за кредитним договором № 456/ЮКЛ-17 від 26.12.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/3017/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.05.2019.
17.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2019 надійшли додаткові документи.
Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідачі не скористалися своїми правами на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.06.2019.
У судове засідання, що відбулось 19.06.2019, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
При цьому суд, застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989)
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу Сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 19.06.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" (за договором - позичальник) був укладений кредитний договір №456/ЮКЛ-17 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (надалі - Договір), відповідно умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в межах ліміту кредитування в сумі 3 500 000,00 грн. для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності зі строком кредитування з 26.12.2017 по 25.04.2018 включно та процентною ставкою 22% (п. 1.1 договору).
Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами. Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "КБ "Глобус" код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526 (п.п.2.1, 2.2 Договору).
Умовами п. 2.3 Договору сторони погодили, що надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника або шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника.
Плата за користування кредитом у вигляді 24 процентів нараховується за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (п. 4.2 Договору).
Нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно у один з чотирьох останніх календарних днів (як правило, 28 числа кожного місяця) за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту (п. 4.3 Договору).
Порядок сплати процентів, передбачений п. 4.4 Договору, зокрема, проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно в строк по 10 число включно кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок позичальника.
При цьому, згідно р. 6 Договору позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит відповідно до умов договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії, у порядку передбаченому договором.
Так, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами є кредитним договором. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку відповідача, відкритого в межах кредитного договору, позивач належним чином виконав зобов'язання, передбачені кредитним договором, з урахуванням договорів про внесення змін, в частині надання відповідачу кредитних коштів, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
Про належне виконання банком своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання кредитних послуг.
Натомість відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, не сплачував своєчасно платежі в рахунок погашення кредиту та нараховані по ньому проценти, у зв'язку з чим у відповідача виникла строкова заборгованість по кредиту в сумі 1 112 167, 81 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 991 784,06 грн. та прострочена заборгованість по процентам в сумі 163 440, 95 грн.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати нарахованих процентів підтверджений належними та допустимими доказами у справі та не спростований відповідачем суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача строкової заборгованості по кредиту в сумі 1 112 167, 81 грн., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 991 784, 06 грн. та простроченої заборгованості по процентам в сумі 163 440, 95 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Пунктом 8.1 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів включно, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Відтак, оскільки відповідач своїх зобов'язань по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом в повному обсязі не виконав, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 8.1 Договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30.10.2018 по 03.03.2019, з урахуванням часткових оплат, в сумі 75 873, 42 грн. та пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 11.12.2018 по 03.03.2019 в сумі 6 255, 87 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачеві кредиту та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом та відповідають вимогам ст. ст. 76-79 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельний альянс" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" строкову заборгованість по кредиту в сумі 1 112 167, 81 грн., прострочену заборгованість по кредиту в сумі 991 784, 06 грн., прострочену заборгованість по процентам в сумі 163 440, 95 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 75 873, 42 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 6 255, 87 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 35 242, 83 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.06.2019 року.
Суддя Ю.О. Підченко