ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.06.2019Справа № 910/2461/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Державної установи "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України"
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва"
про зобов'язання вчинити дії
Представники:
від позивача: Кепич І.В.;
від відповідача: Безсмертна С.І.;
від третьої особи: Сербіна О.В.
Державна установа "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-відповідач) про зобов'язання Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) продовжити термін дії договору № 215-1 від 09.03.2016 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду" на 3 (три) роки за пільговою ставкою відповідно до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на позивача покладено виконання загальнодержавних функцій у сфері лікарсько-фізкультурної допомоги, крім того позивач зазначає, що належним чином виконував свої зобов'язання за договором, а тому відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має переважне право на укладення договору на новий строк, у зв'язку з чим договір оренди підлягає пролонгації на 3 роки на умовах орендаря.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.04.2019. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва".
21.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що договір оренди не може вважатися продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки орендодавець не має наміру продовжувати договірні стосунки, а тому відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача продовжити дію договору оренди всупереч його волі.
Судове засідання призначене на 04.04.2019 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 призначено підготовче судове засідання на 07.05.2019. Повторно зобов'язано учасників судового процесу виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 в невиконаній частині.
17.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що приписами ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, проте сторони уклали договір оренди № 215-1 від 09.03.2016 з порушенням законодавчо встановленого терміну дії договору оренди.
02.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального некомерційного підприємства "Центр спортивної медицини міста Києва" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що Департаментом охорони здоров'я КМДА та Комунального некомерційного підприємства "Центр спортивної медицини міста Києва" до закінчення терміну дії договору було повідомлено, про непродовження в 2019 році договору оренди, у зв'язку з необхідністю використання нежитлових приміщень за адресою: вул. Тарасівська, 6, 6а для власних потреб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/2461/19 призначено на 13.06.2019.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.06.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників сторін, відповідача, Господарський суд міста Києва
09.03.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Державною установою "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" (далі - орендар) та Київським центром спортивної медицини (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір № 215-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.04.2012 № 215), умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.02.2016 № 9 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6, 6а, для розміщення державного закладу у сфері охорони здоров'я, який утримуєься за рахунок державного бюджету.
Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею 1389, 63 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.04.2012 № 215.
Згідно п. 7.5. договору, у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами відповідно до ст. 631 ЦК України з 29.02.2016 до 27.02.2019 (п. 9.1. договору).
Згідно п. 9.4. договору, він припиняється в разі: ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря, загибелі об'єкта; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору. Невиконання орендарем п. 8.5. є підставою для відмови в продовженні терміну дії цього договору.
Також, 14.04.2016 між Київським центром спортивної медицини (далі -балансоутримувач) та Державною установою "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" (далі - орендар) укладено договір № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, умовами якого передбачено, що балансоутримувач Київський центр спортивної медицини забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6, 6а (далі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт відповідно до додатку № 2, пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Орендар користується приміщенням, яке складається з площі власного користування - 540, 2 кв.м., площі спільного користування - 152, 45 кв.м. та площі загального користування - 696, 98 кв.м., загальною площею 1389, 63 кв.м., відповідно до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.03.2016 року № 215-1.
Орендоване приміщення використовується для організації надання спеціалізованої медичної допомоги спортсменам, організації медичної допомоги лікувально-профілактичним закладам з питань спортивної медицини та лікувальної фізкультури та здійснення медичної практики.
15.08.2016 між Комунальним некомерційним підприємством "Центр спортивної медицини міста Києва" (балансоутримувач) та Державною установою "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" (орендар) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 14.04.2016, відповідно до якої в преамбулі, розділах договору від 14.04.2016 № 1 слова: «Київський центр спортивної медицини» замінено словами: «Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва".
Викладено п. 1.1. договору в наступній редакції: «Балансоутримувач Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва" забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6, 6а (далі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт відповідно до додатку № 2, пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Орендар користується приміщенням, яке складається з площі власного користування - 540, 2 кв.м., площі спільного користування - 152, 45 кв.м. та площі загального користування - 696, 98 кв.м., загальною площею 1389, 63 кв.м., відповідно до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.03.2016 року № 215-1.
Орендоване приміщення використовується для організації надання спеціалізованої медичної допомоги спортсменам, організації медичної допомоги лікувально-профілактичним закладам з питань спортивної медицини та лікувальної фізкультури та здійснення медичної практики.
16.08.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Державною установою "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" (далі - орендар) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр спортивної медицини міста Києва" (далі - підприємство-балансоутримувача) укладено договір про внесення змін до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.03.2016 № 215-1, відповідно до якого в преамбулі, розділах договору від 09.03.2016 № 215-1: слова: «Київський центр спортивної медицини» замінено словами: Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва".
З матеріалів справи вбачається, що листом від 18.10.2018 № 061-826/03 Комунальним некомерційним підприємством "Центр спортивної медицини міста Києва" було повідомлено позивача, що з метою виконання вимог наказу Міністерства молоді та спорту України від 25.07.2017 № 3139 щодо надання якісного та своєчасного диспансерного обстеження 6000 прикріпленого контингенту спортсменів, яке з 2019 року планується проводити у приміщенні за адресою вул . Тарасівська, 6, 6а, а також якісного обслуговування мешканців міста Києва, які активно займаються фізичною культурою та спортом, яких на сьогоднішній день близько 413000 осіб та зважаючи на те, що договір оренди від 09.03.2016 № 215-1 закінчується 27.02.2019, Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва" не продовжуватиме в 2019 році договір оренди з орендарем - Державною установою "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України", а орендовані приміщення будуть використані для організації надання якісного медичного обстеження прикріпленого контингенту спортсменів.
Крім того, листом від 20.11.2018 № 062/05/10-10162 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача, що на засіданні комісії при Департаменті охорони здоров'я з питань використання (оренди) майна комунальної власності територіальної громади міста Києва яке обліковується на балансі закладів охорони здоров'я, 31.10.2018 розглянуто звернення Державної установи "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" від 25.10.2018 № 225 з проханням продовжити термін дії договору оренди від 09.03.2018 № 215-1. Також, на засіданні комісії було розглянуто клопотання балансоутримувача - КНП "Центр спортивної медицини міста Києва" від 18.10.2018 № 061/192-394 стосовно непродовження зазначеного договору у зв'язку з необхідністю використання зазначених площ для власних потреб підприємства. Тож, за результатами розгляду, комісією прийнято рішення підтримати клопотання балансоутримувача - КНП "Центр спортивної медицини міста Києва" та не продовжувати дію договору оренди № 215-1 від 09.03.2016 (п. 6.1. протоколу № 88 від 31.10.2018).
Крім того, відповідач повідомив, що питання щодо продовження договору оренди № 215-1 від 09.03.2016, укладеного з ДУ "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" може бути винесено на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань власності за наявності згоди балансоутримувача - КНП - "Центр спортивної медицини міста Києва", діяльність якого підпорядкована Департаменту охорони здоров'я.
В свою чергу, листом від 26.11.2018 № 061-15336/0802 Департамент охорони здоров'я повідомив позивача, що на засіданні комісії при Департаменті охорони здоров'я з питань використання (оренди) майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке обліковується на балансі закладів охорони здоров'я, розглянуто звернення Державної установи "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" від 25.10.2018 № 225 та балансоутримувача КНП "Центр спортивної медицини міста Києва" від 18.10.2018 № 061/192-394 щодо терміну дії зазначеного договору. За результатами розгляду комісія погодила КНП "Центр спортивної медицини міста Києва" неподовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 1 389, 63 кв.м. з Державною установою "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" від 09.03.2016 № 215-1 термін дії якого закінчується 27.02.2019 у зв'язку із необхідністю використання приміщень для власних потреб закладу (протокол № 88 від 31.10.2018 порядок денний п. 6.1.).
Разом з тим, листом від 14.12.2018 № 265 Державна установа "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" звернулася до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням продовжити термін дії договору № 215-1 від 09.03.2016 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду" без проведення конкурсу за адресою вул. Тарасівська, 6 а м. Київ за пільговою орендною ставкою відповідно до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280.
Крім того, листом від 17.12.2018 № 266 позивач звертався до голови постійної комісії з питань власності Київської міської ради, в якому просив прийняти рішення про надання в оренду майна терміном на 3 роки для укладення (продовження) договору оренди за адресою вул. Тарасівська, 6-6а у м. Києві.
Також, листом від 19.12.2018 № 268 позивач звертався до першого заступника голови Київської міської державної адміністрації, в якому просив внести пропозицію до постійної комісії Київради з питань власності щодо надання (продовження) договору оренди майна загальною площею 1389,63 кв.м. за адресою вул. Тарасівська, 6-6а в м. Києві.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до Міністерства охорони здоров'я України щодо продовження договору оренди, за адресою м. Київ, вул. Тарасівська, 6-6а, проте листом від 20.12.2018 № 10.4-13/1056/34053 Міністерство охорони здоров'я України повідомило, що продовження терміну дії договору оренди не належить до компетенції Міністерства охорони здоров'я України та з метою вирішення зазначеного питання позивачу необхідно звернутися до Київської міської ради.
Листом від 14.01.2019 № 062/05/10-365 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянувши лист позивача № 265 від 14.12.2018 повторно повідомив, що питання щодо продовження договору оренди № 215-1 від 09.03.2016 може бути винесено на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань власності за наявності згоди балансоутримувача - КНП "Центр спортивної медицини міста Києва", діяльність якого підпорядкована Департаменту охорони здоров'я.
Також, листом від 14.01.2019 № 061-560/08.02 Департамент охорони здоров'я повідомив позивача, що питання продовження терміну дії договору оренди № 215-1 від 09.03.2016 буде розглянуто на наступному засіданні Комісії при Департаменті охорон здоров'я з питань використання (оренди) майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке обліковується на балансі закладів охорони здоров'я.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, листом від 13.02.2019 № 061-1946/08.02 Департамент охорони здоров'я повідомив Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва", що підтримує позицію Комунального некомерційного підприємства "Центр спортивної медицини міста Києва", як балансоутримувача нежитлових приміщень розміщених на вул. Тарасівській, 6-6а загальною площею 1389,63 кв.м. щодо неподовження Державній установі "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" терміну дії договору оренди від 09.03.2016 № 215-1 та рішення Комісії при Департаменті охорони здоров'я з питань використання (оренди) майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке обліковується на балансі закладів охорони здоров'я.
Тож, листом від 18.02.2019 № 001/192-118 Комунальне некомерційне підприємство "Центр спортивної медицини міста Києва" повідомило позивача про припинення з 28.02.2019 договору оренди № 215-1 від 09.03.2016, загальною площею 1389,63 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6, 6А, у зв'язку з закінченням терміну дії договору без укладення нового (на підставі листа ДОЗ від 13.02.2019 № 061-1946/08.02), у зв'язку з чим просило позивача підписати акт приймання-передачі (повернення) майна від 27.02.2019 та повернути до КНП "Центр спортивної медицини міста Києва".
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що належним чином виконував свої зобов'язання за договором, а тому відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має переважне право на укладення договору на новий строк, у зв'язку з чим договір оренди підлягає пролонгації на 3 роки на умовах орендаря.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 215-1 від 09.03.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Водночас, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин 1, 2 ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.
Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
В пункті 9.1. договору оренди сторони погодили, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами відповідно до ст. 631 ЦК України з 29.02.2016 до 27.02.2019.
Приписами статті 284 Господарського кодексу України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина друга статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно п. 9.4. договору, він припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору.
Частиною 1 ст. 777 Цивільного кодексу України передбачене переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, якщо наймач, який продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Норми статті 764 Цивільного кодексу України передбачають таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
За змістом частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Отже, для застосування ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та визнання за орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідно встановити такі юридичні факти: закінчення терміну договору оренди; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; власник майна не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору не повідомив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб.
В той же час, суд зазначає, що виходячи зі змісту п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 777 ЦК України та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом.
При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду (вказана пропозиція наведена у постанові Верхового Суду від 29 травня 2018 року по справі №923/854/17).
Суд зазначає, що в силу наведених норм переважне право наймача полягає у наданні йому переваги при укладенні договору оренди на новий строк перед іншими особами, а не у виключності права наймача на переукладення договору оренди.
Отже, позивач має переважне право на укладення договору оренди комунального майна на новий строк за інших рівних умов, тобто, при проведенні конкурсу на укладення такого договору (у випадку його проведення), і за винятком випадку, коли орендодавець не має наміру використовувати орендоване майно для власних потреб.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт існування пропозицій інших претендентів на укладення договору оренди спірного комунального майна, що виключає можливість реалізації позивачем свого переважного права згідно положень ст. 777 ЦК України та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
В той же час, відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту статей 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
При цьому, законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору. Отже, в даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частина друга статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Відповідна заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Як зазначено судом вище, листом від 20.11.2018 № 062/05/10-10162 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача, що на засіданні комісії при Департаменті охорони здоров'я з питань використання (оренди) майна комунальної власності територіальної громади міста Києва яке обліковується на балансі закладів охорони здоров'я, 31.10.2018 розглянуто звернення Державної установи "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" від 25.10.2018 № 225 з проханням продовжити термін дії договору оренди від 09.03.2018 № 215-1. Разом з тим, на засіданні комісії також розглянуто клопотання балансоутримувача - КНП "Центр спортивної медицини міста Києва" від 18.10.2018 № 061/192-394 стосовно непродовження зазначеного договору у зв'язку з необхідністю використання зазначених площ для власних потреб підприємства. Тож, за результатами розгляду, комісією прийнято рішення підтримати клопотання балансоутримувача - КНП "Центр спортивної медицини міста Києва" та не продовжувати дію договору оренди № 215-1 від 09.03.2016 (п. 6.1. протоколу № 88 від 31.10.2018).
Таким чином, враховуючи викладене вище суд зазначає, що договір оренди не може вважатись продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були ним передбачені, оскільки орендодавець не має наміру продовжувати договірні стосунки, а тому відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача продовжити дію договору оренди всупереч його волі, оскільки законодавством не передбачено обов'язку орендодавця продовжувати дію договору оренди та права орендаря на таке продовження дії договору, за наявності бажання однієї із сторін припинити договір.
За таких обставин, оскільки відповідачем лист від 20.11.2018 № 062/05/10-10162 про закінчення строку дії договору направлено позивачу з дотримання приписів ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та відповідне заперечення отримано позивачем, суд дійшов до висновку, що договір № 215-1 від 09.03.2016 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду" припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної установи "Український медичний центр спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України" про зобов'язання вчинити дії задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 20.06.2019
Суддя С. О. Щербаков