ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.06.2019Справа № 910/7866/19
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» про забезпечення позову, що подана до пред'явлення позову,
18.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» надійшла заява про забезпечення позову, у якій відповідачем зазначено Антимонопольний комітет України, відповідно до якої заявник просить суд: забезпечити позов до пред'явлення позову до Антимонопольного комітету України про часткове визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р у справі № 20-26.13/267-16 до набрання рішенням суду законної сили шляхом:
- зупинення дії пунктів 19, 35, 56, 72, 88 рішення Антимонопольного комітету України № 200-р від 04.04.2019, прийнятого за результатами розгляду справи № 20-26.13/267-16 про накладання на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» штрафу у розмірі 93 815 333 грн.;
- заборони Антимонопольному комітету України, його структурним підрозділам та посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» грошових коштів у вигляді штрафу у розмірі 93 815 333 грн., накладених рішенням Антимонопольного комітету України № 200-р від 04.04.2019, прийнятого за результатами розгляду справи № 20-26.13/267-16;
- зупинення нарахування пені за рішенням Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як зазначає заявник, необхідність звернення з заявою про забезпечення позову обумовлена наявністю обов'язку заявника по сплаті штрафу у розмірі 93815333,00 грн., накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р, яке є чинним до моменту його скасування судом, тоді-як невиконання вказаного обов'язку призводить до нарахування пені у розмірі 1,5% суми штрафу за кожен день прострочення. При цьому, заявник має намір звернутись до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як встановлено у ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Так, в силу норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, як-от: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).
Судом встановлено, що спірне рішення Антимонопольного комітету України прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
З огляду на те, що Антимонопольним комітетом України було прийнято спірне рішення про визнання дій заявника та інших осіб порушенням, передбаченим пунктом 4 частиною 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом, то за відсутності визначення іншого, оскарження такого рішення до суду (у певній частині) передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи (на відміну від рішень, прийнятих в порядку ст.ст. 28,31 Закону), а отже підстав для повторного зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України від 14.11.2017 №628-р немає.
Оскільки оскарження спірного рішення Антимонопольного комітету України до суду (у певній частині) передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи, відсутні обґрунтовані підстави для заборони Антимонопольному комітету України, його структурним підрозділам та посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» грошових коштів у вигляді штрафу у розмірі 93 815 333 грн., накладених рішенням Антимонопольного комітету України № 200-р від 04.04.2019, прийнятого за результатами розгляду справи № 20-26.13/267-16.
Крім того, відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
З огляду на наведене, норми ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачають автоматичне зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, у зв'язку з чим відсутні підстави для вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення нарахування пені за рішенням Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева