вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову в задоволенні скарги
20.06.2019м. ДніпроСправа № 904/4568/18
Суддя Красота О.І., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О.
У справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРА-ТРЕЙДІНГ", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення попередньої оплати та збитків
Суддя Красота О.І.
За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.
Представники:
від Позивача: не з'явився
від Відповідача (скаржника): Команов В.В., довіреність №169 від 11.09.2018р., адвокат
від Виконавця: Лисенко Ю.О., посвідчення №0002 від 30.05.2017р.
Арбітражний керуючий: Сокол О.Ю., посвідчення №193 від 28.02.2013р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019р. позов задоволено та вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРА-ТРЕЙДІНГ" суму попередньої оплати у розмірі 13 135 250,74 грн. збитки у розмірі 4 772 036,61 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 268 609,31 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 41 250,00 грн.
Поставною Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року у справі №904/4568/18 - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року у справі № 904/4568/18 - залишено без змін.
03.06.2019р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. видано наказ.
07.06.2019р. Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" подало скаргу на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. і просить суд:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (Посвідчення №0002 від 30.05.2017р.) з виконання Наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4568/18 від 03.06.2019р., у вигляді прийняття постанови від 03.06.2019р., про відкриття виконавчого провадження ВП №59263073 та постанови від 03.06.2019р., про накладення арешту на грошові кошти ПАТ "ДМК";
- скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.05.2019р., про відкриття виконавчого провадження з примусового з примусового виконання наказу №904/4568/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області;
- скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.05.2019р., про накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат;
- скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.05.2019 р., про стягнення з боржника основної винагороди.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2019року №895, у зв'язку із відставкою судді Петрової В.І., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. №25305/19 справи №904/4568/19, за результатами якого, скаргу передано для розгляду судді Красота О.І.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019р. призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 20.06.19 о 11:30год.
Позивач (Стягувач) в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких пояснень с приводу неявки в судове засідання на адресу суду не направив.
Представник Відповідача (Скаржника, Боржника) в судовому засіданні вимоги викладені у скарзі підтримав просив суд їх задовольнити.
Приватний виконавець в судовому засіданні надавши свої заперечення проти скарги заперечує, вважає, що його дії відповідають вимогам діючого законодавства, просить суд в задоволенні скарги відмовити.
Арбітражний керуючий надавши в судовому засіданні усні пояснення підтримує Скаржника, вказує на те, що дії приватного виконавця є незаконними та такими, що порушують права кредиторів в рамках справи про банкрутство Скаржника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
03.06.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. (далі - приватний виконавець) відкрито виконавче провадження №59263073 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. по справі №904/4568/18 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" суми попередньої оплати у розмірі 13 135 250,74 грн. збитків у розмірі 4 772 036,61 грн., витрат зі сплати судового збору у розмірі 268 609,31 грн. та витрат, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 41 250,00 грн.
Скаржник обґрунтовує скаргу на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. наступними обставинами.
В межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем Лисенком Ю.О. було вжито заходи примусового виконання рішень, зокрема, Постановою від 03.06.2019р., ВП №59263073 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Боржника, в тому числі відкритих в АТ «ПУМБ», АТ «ОТП Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Укрексімбанк», ПАТ «Промінвестбанк», АТ «Альфа-Банк», АТ «Сітібанк», а також на інших рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови, у межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 20 039 130,32 грн.
Крім того, приватним виконавцем Лисенком Ю.О. прийнято Постанову ВП №59263073 про стягнення з боржника - ПАТ «ДМК» основної винагороди у сумі 1 821 714,66 грн.
Також, приватним виконавцем Лисенком Ю.О. направлено в адресу АТ «ПУМБ» надіслано платіжні вимоги:
На суму 20 039 130,32 грн.; 20 039 130,32 грн.; 20 039 130,32 грн.; 20 039 130,32 грн.; 20 039 130,32 грн.; 746 336,32 дол.США; 669 309,63 евро, які 04.06.2019 р. були повернуті приватному виконавцю Банком на підставі положень п.2.27 Постанови НБУ від №22 від 22.01.2004р.
Неправомірність дій приватного виконавця Скаржник обґрунтовує тим, що приймаючи до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/4568/18 від 03.06.2019 р. та приймаючи постанову про накладення арешту на кошти ПАТ «ДМК», приватним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та інших правових актів, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019р. по справі №904/2104/19, яка набирає законної сили з моменту її прийняття, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі і щодо боржника норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон України «Про банкрутство») мають пріоритет по застосуванню відносно інших норм чинного законодавства.
За приписами статті 19 Закону України «Про банкрутство», одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема:
- забороняється стягнення /на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також: у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
Крім того, згідно до ч. 15 ст. 16 Закону України «Про банкрутство», з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зокрема:
- пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;
- арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Скаржник вважає, що вчинення дій з коштами та майном боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема накладення арешту на кошти та майно боржника, поза процедурою банкрутства, тобто без відповідної ухвали суду чи участі розпорядника майна, порушує вимоги Закону України «Про банкрутство».
Згідно до ч. 10 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
ПАТ «ДМК» звертає увагу суду, що на Офіційному веб-сайті Вищого господарського суду 31 травня 2019 року було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ «ДМК», публікація за № 59961 (Витяг з веб-сайту ВГСУ від 31.05.2019 р.). Аналогічні відомості опубліковані на веб-сайті «Судова влада України» (роздруківку з веб-сайту).
Інформація щодо порушення справи про банкрутство ПАТ «ДМК» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відображена на офіційних сайтах згідно чинного законодавства України і є загальновідомою, тому після оприлюднення відомостей про справу про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» відносно останнього процесуальні дії з примусового виконання могли бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження з примусового виконання рішення по даній справі не могло бути відкрито, а відкрите раніше підлягало обов'язковому зупиненню.
Це пов'язано із тим, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»). Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, якими саме засобами і доказами боржник зобов'язаний повідомляти державного чи приватного виконавця про обставини обов'язкового зупинення виконавчого провадження, так само це не передбачено Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Всупереч наведених вимог законодавства, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. розпочав примусове виконання рішення майнового характеру, на вимоги якого поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, не переконавшись при цьому у правомірності своїх дій та не здійснивши належних дій щодо виявлення відомостей відносно боржника.
ПАТ «ДМК» наголошує, що Постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 03.06.2019 р.:
- про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4568/18 від 03.06.2019 р.
- про накладення арешту на грошові кошти ПАТ «ДМК», прийнято з порушенням
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» абз. 4 ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де визначено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
Крім того, Скаржник зазначає, що накладаючи арешт на грошові кошти ПАТ «ДМК» під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, приватний виконавець Лисенко Ю.О. не врахував і фактичної складової спричинених цим негативних наслідків, зокрема, що у зв'язку із обмеженнями прав ПАТ «ДМК» викликаними накладеним арештом, комбінат позбавлений можливості здійснювати:
- оплату праці робітників, загальна чисельність яких на сьогоднішній день становить 9 361 чоловік. При цьому з огляду на умови колективного договору, арешт накладено напередодні граничного терміну виплати заробітної плати працівникам.
- оплату за послуги електро-/газо-/тепло-/ та водопостачання, за які має здійснюватися обов'язкова повна попередня оплата. При цьому нездійснення попередньої оплати за енергоносії матиме наслідком припинення їх постачання, що фактично спричинить повну зупинку виробництва на Комбінаті;
- оплату за поставки в адресу ПАТ «ДМК» сировини для металовиробництва, які Постачальники здійснюють лише за умови їх попередньої оплати.
Розглядаючи вказану скаргу необхідно вказати на наступне.
Стадія виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу, тому питання оскарження дій приватного виконавця (якщо такі дії були вчинені останнім під час виконання рішення господарського суду) вирішується в порядку господарського судочинства відповідно до Розділу VI ГПК України і таке оскарження реалізується шляхом звернення до господарського суду із скаргою на дії приватного виконавця.
Вимогами ст.ст.339-343 ГПК України встановлено, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" та інші нормативно-правові акти.
Згідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 3 та ч.1 статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 36 та ч.1 ст.37 вказаного вище Закону визначено що, рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.
Заходами примусового виконання рішень згідно ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно приписів ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 2, 4 ст. 24 Закону визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Статтею 26 Закону врегульований початок примусового виконання рішення.
Так, згідно п.1 ч.1 вказаної статті, Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно до ст.48 цього Закону: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання стосовно арешту і вилучення майна (коштів) боржника.
Частинами 1, 2 та 5 вказаної статті 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України)
Відповідно до ст.. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вказувалось вище, Скаржник в особі Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" обґрунтовуючи свою скаргу, посилається на те, що на Офіційному веб-сайті Вищого господарського суду 31 травня 2019 року було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ «ДМК», публікація за № 59961 (Витяг з веб-сайту ВГСУ від 31.05.2019 р.). Аналогічні відомості опубліковані на веб-сайті «Судова влада України» (роздруківку з веб-сайту).
Всупереч наведених вимог законодавства, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. розпочав примусове виконання рішення майнового характеру, на вимоги якого поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, не переконавшись при цьому у правомірності своїх дій та не здійснивши належних дій щодо виявлення відомостей відносно боржника.
Положеннями частини 5 статті 18 Закону прямо встановлено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Закон України "Про виконавче провадження" не зобов'язує виконавця при відкритті виконавчого провадження здійснювати дії стосовно перевірки на Офіційному веб-сайті Вищого господарського суду опублікованих оголошень про порушення справ про банкрутство боржників або відомостей опублікованих на веб-сайті «Судова влада України». Лише під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників.
Початок примусового виконання рішення врегульований ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 5 вказаної статті визначено, що Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Вимоги до виконавчого документа встановлюються частинами 1-3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо (серед іншого): боржника визнано банкрутом, юридичну особу - боржника припинено; (п. п. 3, 5 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Приватним виконавцем з метою перевірки наявності обставин, які можуть слугувати для повернення виконавчого документа, перед прийняттям виконавчого документа 03.06.2019 року зроблено безкоштовний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (сайт: usr/minjust.gov.ua) стосовно Боржника Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" відповідно до якого: Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення/Дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації вказано - не перебуває в процесі припинення. Така інформація була також підтверджена і Державним підприємством «Інформаційно-ресурсний центр» на безкоштовний запит приватного виконавця (сайт: irc.gov.ua).
Отже, на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа.
Винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є процесуальною дією виконавця якщо виконавчий документ відповідає вимогам до виконавчого документа та строк пред'явлення останнього не сплинув, відсутність будь-яких підстав для повернення виконавчого документа стягувачу вказує саме про законність дій приватного виконавця в частині її винесення 03.06.2019 року.
Вказане спростовує вимоги Скаржника стосовно неправомірних дій приватного виконавця відносно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2019 року та відповідно і її скасування.
Як вказувалось вище, статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Так, відповідно до частини 1 вказаної статті, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частини 2 ст. 48 вказаного Закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання стосовно арешту і вилучення майна (коштів) боржника.
Частинами 1, 2 та 5 вказаної статті 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Таким чином у разі винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконавець повинен одночасно винести постанову про арешт коштів боржника, що і було зроблено приватним виконавцем 03.06.2019 року, що також спростовує доводи Скаржника в частині неправомірних дій приватного виконавця відносно винесення постанови про арешт коштів боржника від 03.06.2019 року та відповідно і її скасування.
Розглядаючи вимоги Скаржника про скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.06.2019 р., про стягнення з боржника основної винагороди необхідно зазначити, що відповідно до ст.. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що винагорода приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження встановлюється:
1. За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
2. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
3. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
5. Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
6. Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
7. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином постанова про стягнення основної винагороди виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження і повинна мати відсоток основної винагороди приватного виконавця, який стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, вимога Скаржника про скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.06.2019 р., про стягнення з боржника основної винагороди не може розглядатись в порядку господарського судочинства та підлягає закриттю в цій частині на підставі п.1 ч.1. ст.. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Зупинення вчинення виконавчих дій передбачено ст.. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 4 частини 1 ст. 34 Закону передбачено, що Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Тобто основною умовою про зупинення вчинення виконавчих дій є обізнаність виконавця щодо порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство відносно конкретного Боржника виконавчі документи якого перебувають на виконанні у приватного виконавця.
В якості доказів Скаржником на адресу суду направлено крім іншого: Копію заяви про зупинення виконавчих дій, з відміткою про отримання (додаток 9). Згідно Акту Господарського суду від 07.06.2019 року вказаний додаток відсутній (а.с. 197).
Перевіривши матеріали справи а також заперечення приватного виконавця надані до суду, було встановлено, що Арбітражним керуючим Соколом Олексієм Юрійовичем на адресу приватного виконавця Лисенко Ю.О. було направлено Повідомлення-заява від 04.06.2019 року №01-34/07-06 (а.с. 210), яка отримана приватним виконавцем 04.06.2019 року відповідно до якої арбітражний керуючий просив приватного виконавця зупинити виконавче провадження ВП № 59263073 та зупинити всі виконавчі провадження у яких Скаржник в особі ПАТ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" є боржником.
Вказане свідчить про те, що приватний виконавець фактично дізнався про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ПАТ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 року у справі №904/2104/19 саме 04.06.2019 року, що також фактично вказує про правомірність його дій з винесення спірних постанов від 03.06.2019 року.
Вказані вище обставини фактично вказують про недоведеність вимог Скаржника при розгляді вказаної скарги з приведених в неї підстав.
На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що скарга ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на дії та бездіяльність приватного виконавця Лисенко Ю.О. задоволенню не підлягає, а стосовно вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.06.2019 р., про стягнення з боржника основної винагороди, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 231, 234, 339-342, Господарського процесуального кодексу України, суд,
Стосовно вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича ВП №59263073 від 03.06.2019 р., про стягнення з боржника основної винагороди провадження у справі - закрити
В решті вимог в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.І. Красота