вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1634/19
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» державне підприємство «Укроборонсервіс» (м. Київ)
до державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (м. Дніпро)
про стягнення боргу у розмірі 874499,73грн
Представники:
від позивача: Моргун І.Ю.
від відповідача: Дружина Т.Г.
Дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт» державне підприємство «Укроборонсервіс» звернулось з позовом до державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» про стягнення боргу у розмірі 874499,73грн, з яких: 800983,50грн - основний борг, 13298,52грн - 3% річних, 60217,71грн - інфляційного збільшення суми боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору комісії № Д29-3.1.3/273А від 19.05.2010 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідач відзив не надав та звернувся із заявою про застосування строку позовної давності. Заява обґрунтована тим, що за твердженням позивача, відповідач повинен був перерахувати кошти у розмірі 1652873,16грн до 11.01.2014, а тому позовна давність для звернення до суду спливла у 2016 році до прийняття позову судом до розгляду. Наведене є підставою для відмови в позові.
Позивач заперечує проти задоволення заяви про застосування позовної давності, оскільки чинним законодавством встановлений загальний строк позовної давності в три роки, а не два роки. В листі від 26.08.2016 № 157/1076 відповідач стверджував, що строк виконання зобов'язання зі сплати комісійної винагороди не настав. В подальшому відповідач неодноразово визнавав свій борг і частково сплачував заборгованість 04.08.2017, 10.01.2018 і 19.04.2018 на загальну суму 718930,67грн, що є підставою для переривання перебігу позовної давності.
13.06.2019 відповідач звернувся із заявою про відкладення судового розгляду по суті, посилаючись на те, що угода про надання послуг адвоката укладена 13.06.2019 та необхідність часу для підготовки до судового засідання.
В судовому засіданні 13.06.2019 представник відповідача також звернувся із заявою про відкладення розгляду справи з вказаних підстав.
У судовому засіданні 13.06.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
19.05.2010 між державним підприємством «Укроборонсервіс» (комісіонер) та державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (комітент) укладено договір комісії № Д29-3.1.3/273А.
За умовами п. 1.1 договору, комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать даному договору, і виконати від свого імені в інтересах і за рахунок комітента контракт з ФДУП «Рособоронекспорт» (м. Москва РФ) (далі - «постачальник») на придбання для комітента матеріальної частини ракет - носіїв 11К69 («Циклон-2») (далі «майно») за ціною та у кількості, що визначені в специфікації (додаток № 1 до договору).
17.12.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду №Д/У29-3.1.2/924 до договору.
Відповідно до п. 3 вказаної додаткової угоди вирішено пункт 4.3 договору викласти у наступній редакції: «Комітент відшкодує комісіонеру всі витрати, пов'язані з відкриттям та обслуговуванням акредитиву, та витрати пов'язані з купівлею валюти. Комітент зобов'язується протягом 5 (п'яти) банківських днів перерахувати на банківський рахунок комісіонера, на підставі виставленого рахунку, в повному обсязі суму всіх витрат, понесених комісіонером у зв'язку з виконанням доручення (або його частини) за даним договором та підтвердження звітом комісіонера. Комісіонер надає звіт про виконання зобов'язань за цим договором щоквартально до 10-го числа місяця, наступного за звітним».
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Як зазначалось вище, між сторонами був укладений договір комісії № Д29-3.1.3/273А від 19.05.2010.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується підписаним сторонами актом від 30.12.2013 на комісійну плату по договору комісії №Д29-3.1.3/273А від 19.05.2010.
У вказаному акті зазначено, що комісіонер за договором комісії №Д29-3.1.3/273А від 19.05.2010 виконав доручення комітента щодо придбання матеріальної частини ракет-носіїв 11К69 («Циклон-2») (далі майно) за зовнішньоекономічним контрактом №Р/980434111444/К29-3.1.3/55 від 20.05.2010 з ФДУП «Рособоронекспорт» (м. Москва, РФ). У відповідності з умовами договору комісії, комісійна плата комісіонера складає 6% ( в тому числі ПДВ - 20%) від вартості майна. Комісійна плата комісіонера від вартості придбаних у ФДУП «Рособоронекспорт», (м. Москва, РФ) матеріальних частин трьох ракет-носіїв 11К69 («Циклон-2») (ВМД№110080000/2013/135033 від 20.12.2013 на суму 113571430,00 російських рублів) становить 6814285,80 російських рублів, що по курсу НБУ на дату поставки складає 1652873,16грн (один мільйон шістсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні 16 копійок), в тому числі ПДВ - 275478,86грн. Сторони взаємних претензій щодо виконання зобов'язань не мають.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 договору, комісійна плата комісіонера за виконання доручення за даним договором складає 5% від ціни майна, крім того ПДВ (20%) що разом складає 6% від ціни майна. Комітент виплачує комісіонеру комісійну плату протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт на суму комісійної плати і виставлення комісіонером рахунку на суму комісійної плати. Моментом нарахування комісійної плати - є дата Акту виконаних робіт на суму комісійної плати, який підписується після повного (або часткового) виконання зобов'язань сторонами.
Комісіонером виставлено рахунок від 30.12.2013 на оплату комісійної плати у сумі 1652873,16грн (6% від вартості поставленого майна).
Отже, ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», відповідно до умов договору повинно було перерахувати кошти комісіонеру до 11.01.2014 включно.
Однак, відповідач своє зобов'язання не виконав належним чином.
Згідно з п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди №Д/У29-3.1.2/924 від 17.12.2012) для фінансування придбання майна, комітент зобов'язується протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення комісіонером рахунку, перераховувати кошти у валюті контракту з ВАТ «Рособоронзкспорт», або в гривні та в розмірі, який забезпечить здійснення комісіонером розрахунків у відповідності з умовами контракту між постачальником і комісіонером. Комітент доручає комісіонеру відкрити на користь постачальника безвідзивний документарний акредитив згідно з умовами контракту та надати забезпечення акредитива коштами у валюті контракту за рахунок коштів, отриманих від комітента. Комітент доручає здійснити комісіонеру купівлю валюти через ПАТ «Сбербанк Росії» (Україна, м. Київ) на дату відкриття акредитиву по курсу, який складеться на міжбанківському валютному ринку України.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.2 договору, комітентом було перераховано на рахунок комісіонера 31000000грн для забезпечення відкриття безвідзивного документарного акредитиву на користь постачальника для здійснення розрахунків з останнім. За рахунок коштів, отриманих від комітента, комісіонер придбав валюту у сумі 114000000руб для покриття зазначеного акредитиву (покупка за курсом 2,71грн за 10 руб).
Після придбання валюти на рахунку комісіонера залишилися кошти у сумі 106000грн і комісіонер утримав з вказаних коштів суму витрат, понесених на виконання договору, у розмірі 84598,70грн. Сума витрат підтверджується підписаними звітами комісіонера (№1-№10).
Іншу частину коштів у сумі 21401,30грн комісіонер утримав в рахунок погашення заборгованості по комісійній платі, після чого заборгованість комітента перед комісіонером склала 1631471,86грн.
10.01.2014 було проведено розрахунки з постачальником за поставлене майно на суму 113571430руб. Після проведення розрахунків на акредитиві залишились кошти у сумі 428570руб.
У зв'язку із закінченням строку дії акредитиву, ПАТ «Сбербанк Росії» здійснив продаж валюти та перерахував отримані в результаті продажу кошти на рахунок комісіонера. В результаті продажу валютних коштів комісіонером було отримано 111856,77грн (витрати за продаж валюти склали 299,08грн).
Зазначена сума коштів була утримана комісіонером в рахунок погашення заборгованості комітента по витратам та комісійній платі. Вказані дії були погоджені сторонами у звіті комісіонера № 15.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по комісійній платі зменшилась до 1519914,17грн.
Листом від 05.07.2016 №29/4.3.3-5626 комісіонер просив комітента провести розрахунки за договором.
В листі від 26.08.2016 №157/1076 відповідач заперечив наявність зобов'язання щодо сплати комісійної винагороди комісіонеру з огляду на відсутність рахунку на суму комісійної плати.
Листом від 23.01.2017 №29/4.3.3-548 комісіонер надіслав комітенту рахунок №00855 на перерахування залишку комісійної плати у сумі 1519914,17грн.
Зазначений рахунок отримано комітентом 27.01.2017, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
В листі від 28.02.2017 №157/219 відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем у розмірі 1519914,17грн та зазначив, що цю суму заборгованості буде перераховано до 01.06.2017.
12.06.2017 комісіонер направив комітенту лист № 29/1.5.2-4710, в якому просив у найкоротший термін погасити заборгованість.
Листом від 13.07.2017 № 124-РКТ/308 відповідач зазначив, що оплата боргу буде проведена до кінця 2017 року частинами.
Листом від 04.01.2018 № 124/4 відповідач вказав на сплату залишку боргу у першому півріччі 2018 року.
12.01.2018 комісіонер направив комітенту лист № 29/1.5.2-271, в якому прийняв зобов'язання комітента щодо погашення заборгованості в першому півріччі 2018 року.
Відповідачем сплачено частину боргу у сумі 718930,67грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2687 від 04.08.2017 на суму 519914,17грн, №16 від 10.01.2018 -150000грн, №1232 від 19.04.2018 - 49016,50грн.
Таким чином, сума боргу зменшилась до 800983,50грн.
06.08.2018 позивач направив відповідачу лист № 29/1.5.2-6059, в якому просив погасити заборгованість до 31.08.2018.
Враховуючи викладене, ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» не виконано належним чином зобов'язання з оплати отриманих послуг. Сума боргу відповідача перед позивачем становить 800983,50грн.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням листа від 06.08.2018 щодо необхідності сплати заборгованості до 31.08.2018, позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 01.09.2018 по 21.03.2019 в сумі 13298,52грн, інфляційного збільшення суми боргу за період з вересня 2018 року по березень 2019 року в розмірі 60217,71грн.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог.
Суд вважає подану відповідачем заяву про застосування позовної давності необґрунтованою з урахуванням наступного.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
З урахуванням викладених положень п. 4.1 договору відповідач повинен був виплатити позивачу комісійну плату протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт на суму комісійної плати і виставлення комісіонером рахунку на суму комісійної плати. Моментом нарахування комісійної плати - є дата кту виконаних робіт на суму комісійної плати, який підписується після повного (або часткового) виконання зобов'язань сторонами.
Крім того, відповідно до пункту 4.3 договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2012) комітент відшкодує комісіонеру всі витрати, пов'язані з відкриттям та обслуговуванням акредитиву, та витрати пов'язані з купівлею валюти. Комітент зобов'язується протягом 5 (п'яти) банківських днів перерахувати на банківський рахунок комісіонера, на підставі виставленого рахунку, в повному обсязі суму всіх витрат, понесених комісіонером у зв'язку з виконанням доручення (або його частини) за даним договором та підтвердження звітом комісіонера. Комісіонер надає звіт про виконання зобов'язань за цим договором щоквартально до 10-го числа місяця, наступного за звітним.
Сторони підписали акт на комісійну плату 30.12.2013 і комісіонером виставлено рахунок від 30.12.2013 на оплату комісійної плати. Листом від 23.01.2017 №29/4.3.3-548 комісіонер надіслав комітенту рахунок №00855 на перерахування залишку комісійної плати.
Позивачем були надані звіти комісіонера №1 за період 19.05. - 31.12.2010, №2 за період 01.01. - 31.03.2011, №3 за період 01.04. - 30.06.2011, №4 за період 01.07. - 30.09.2011, №5 за період 01.10. - 31.12.2011, №6 за період 01.01. - 31.03.2012, №7 за період 01.04. - 30.06.2012, №8 за період 01.07. - 30.09.2012, №9 за період 01.10. - 31.12.2012, №10 за період 01.01.2013 - 30.06.2013, №11 за період 01.07.2013 - 30.09.2013, №12 за період 01.10.2013 - 31.12.2013, №13 за період 01.01.2014 - 30.06.2014, №14 за період 01.07.2014 - 30.09.2014, №15 за період 01.01.2014 - 30.06.2015, №16 за період 01.07.2015 - 30.09.2015, №17 за період 01.10.2015 - 31.12.2015, №18 за період 01.01.2016 - 31.03.2016, №19 за період 01.04.2016 - 30.06.2016, №20 за період 01.07.2016 - 30.09.2016, №21 за період 01.10.2016 - 31.12.2016, №22 за період 01.01.2017 - 31.03.2017, №23 за період 01.04.2017 - 30.06.2017, №24 за період 01.07.2017 - 30.09.2017, №25 за період 01.10.2017 - 31.12.2017, №26 за період 01.01.2018 - 31.03.2018, №27 за період 01.04.2018 - 30.06.2018, №28 за період 01.07.2018 - 30.09.2018.
Відповідно ст. 264 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Наявні матеріали справи дозволяють стверджувати про те, що відповідачем вчинялися дії, що свідчать про визнання ним свого боргу.
Зокрема, надсилалися листи щодо визнання боргу від 28.02.2017 № 157/219, від 13.07.2017 №124-РКТ/308, від 04.01.2018 №124/4.
Також, відповідач здійснював часткову оплату заборгованості: 04.08.2017, 10.01.2018, 19.04.2018.
Наведене свідчить про те, що мало місце переривання перебігу позовної давності.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Мотивуючи вказане клопотання відповідач посилається на те, що угода з адвокатом була укладена лише 13.06.2019.
Однак, наведена обставина не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст.ст. 202, 216 ГПК України.
Незважаючи на те, що провадження у справі було порушено 26.04.2019 відповідач не скористався правом подання відзиву по суті позовних вимог та доказів. Було подано лише заяву про застосування позовної давності.
Суд зазначає, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору.
Наведене є підставою для відмови в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» державне підприємство «Укроборонсервіс» до державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» про стягнення заборгованості в розмірі 874499,73грн задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (49047 м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, ідентифікаційний код 14308368) на користь дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» державне підприємство «Укроборонсервіс» (02093 м. Київ, вул. Россошанська, 3а, ідентифікаційний код 21552117) 800983,50грн - основного боргу, 13298,52грн - 3% річних, 60217,71грн - інфляційного збільшення суми боргу, 13117,50грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 21.06.2019
Суддя В.О. Татарчук