79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.02.10 Справа№ 32/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган -Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів.
До відповідача: Львівського комунального підприємства „Рясне-403”, м.Львів.
Про стягнення 25 583,75 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури: Шубка К.П. -помічник прокурора м.Львова (посвідчення №49 від 01.04.2009р.).
від позивача: Охріменко В.В. -начальник юридичного відділу (довіреність №1 від 04.01.2010р.).
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Прокурор м.Львова подав позов в інтересах держави - уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів до Львівського комунального підприємства „Рясне-403”, м.Львів про стягнення 25 583,75 грн. основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді.
Ухвалою суду від 01.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 16.02.2010р. Рішення прийнято 16.02.2010р.
Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні від 16.02.2010р. подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічний запис судового процесу.
Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №5233919 від 02.02.2010р. - вручено 03.02.2010р. Станом на 16.02.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд,-
встановив:
01.02.2007р. між ЛКП „Залізничнетеплоенерго” (енергопостачальна організація) та ЛКП „Рясне-403”, житловий будинок по вул.Величковського, 32 (IV-V п.) (покупець) було укладено договір № 5486 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір). За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Розрахунки за теплову енергію проводяться згідно п.6.1 договору виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Згідно п.6.2. та 6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав.
Відповідно до затверджених цін і тарифів станом на 04.02.2010р. Львівське комунальне підприємство „Рясне-403” має заборгованість перед ЛКП „Залізничнетеплоенерго” за період: з 01.11.2008 року по 01.01.2010 року, в сумі 25 583,75 грн.
Однак, відповідач оплати за спожиту теплову енергію в гарячій воді згідно виставлених йому позивачем рахунків не провів. В результаті чого станом на момент подання позовної заяви виникла заборгованість в сумі 25 583,75 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача, суд прийшов до висновку підставності позову до задоволення повністю, при цьому суд виходив з наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами реалізації теплової енергії за період від 01.11.2008р. по 01.01.2010р., які підписані сторонами та скріплені печатками.
З вищенаведеного, випливає вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 25 583,75 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед ЛКП „Залізничнетеплоенерго” не змінилась і становить 25 583,75 грн., яку слід стягнути на підставі вищенаведених норм Господарського та Цивільного кодексів України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані і підлягають до задоволення.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету, згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Львівського комунального підприємства „Рясне-403” (79069, Шевченківський район, м.Львів, вул.Ів.Величковського, 38; р/р 26004601000389 у ЛОФ АКБ УСБ; МФО 325019, ЄДРПОУ 34815056) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, Залізничний район, м.Львів, вул. С.Петлюри, 4а; р/р 260038680 в ЛОД „Райффайзен банк Аваль”; МФО 325570, код ЄДРПОУ 20784943) 25 583,75 грн. боргу.
3. Стягнути з Львівського комунального підприємства „Рясне-403” (79069, Шевченківський район, м.Львів, вул.Ів.Величковського, 38; р/р 26004601000389 у ЛОФ АКБ УСБ; МФО 325019, ЄДРПОУ 34815056) в доход Державного бюджету 255,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя