79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.02.10 Справа№ 4/132
Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Іваничко Р.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Сторонибабський спиртовий завод” до державного підприємства „Суходільський спиртовий завод” про стягнення заборгованості.
Державне підприємство „Сторонибабський спиртовий завод” звернулось з позовом до державного підприємства „Суходільський спиртовий завод”, просить суд стягнути з відповідача 93632,40 грн. заборгованості за договором № 01-12/08 ЕАФ купівлі-продажу , укладеного сторонами 01 грудня 2008 року. Із вказаної суми основний борг становить 67892,74 грн., 1841,43 грн. -3% річних, 6857,16 грн. -інфляційні нарахування, 12288,58 грн. -пеня, 4752,49 грн. -штраф.
Позивач 27 січня 2010 року подав суду заяву, якою уточнив позовні вимоги, а саме просить суд стягнути з відповідача 82232,04 грн., з яких основний борг становить 67892,74 грн., 624,96 грн. -3% річних, 1357,86 грн. -інфляційні нарахування, 7603,99 грн. -пеня, 4752,49 грн. -штраф. Позивач вважає, що грошове зобов»язання у відповідача виникло 08 жовтня 2009 року -у семиденний строк з дня пред»явлення вимоги (30 вересня 2009 року). Пеня, інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період з 08 жовтня 2009 року до 27 січня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в доданих до неї документах.
Правовою підставою позовних вимог називає ст.ст. 526, 527, 530, 548, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 218, 232 Господарського кодексу України.
Відповідач надав суду відзив, у якому підтверджує факт отримання від позивача головної фракції спирту етилового (ЕАФ) в кількості 4315,71 декалітрів та факт заборгованості в сумі 67892,74 грн. В решті вимог позов заперечує і просить відмовити з тих підстав, що:
- позивач не виставив відповідачу рахунку-фактури, як це передбачено п.4.1. договору № 01-12/08 ЕАФ купівлі-продажу, укладеного сторонами 01 грудня 2008 року, тому відповідач був позбавлений можливості належним чином провести оплату отриманого товару;
- пункт 4.2. названого договору передбачає 100% попередню оплату кожної партії ЕАФ, проте позивач поставив відповідачу головну фракцію спирту етилового (ЕАФ) в кількості 4315,71 декалітрів без попередньої оплати, чим свідомо допустив порушення зобов»язання відповідачем;
- позивач 29 вересня 2009 року звернувся до відповідача з претензією № 577/09 про виконання грошового зобов»язання за договором № 01-12/08, тому відповідно до ст.7 ГПК України право на стягнення 3% річних та інфляційних з простроченої суми виникає у позивача лише з 29 жовтня 2009 року;
- із змісту глави 26 Господарського кодексу України слідує, що нарахування пені повинно передбачатись договором, що в даному випадку відсутнє, тому вимога про стягнення пені є незаконною;
- нарахування штрафу в розмірі 7% від заборгованої суми на підставі ст.231 Господарського кодексу України є неправомірним, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 64-юр ні позивач, ні відповідач не включені до переліку підприємств державного сектору економіки.
Також відповідач просить суд зменшити стягнення 3% річних та індексу інфляції за період з 29 жовтня 2009 року до дня слухання справи, оскільки порушення грошового зобов»язання сталося з вини кредитора.
Суд належним чином повідомив позивача і відповідача про дату, місце і час розгляду справи. Той факт, що відповідач не з»явився у судове засідання не перешкоджає завершенню розгляду справи, оскільки суд забезпечив процесуальні права сторін і надав сторонам повну можливість висловитись по суті спору та надати суду докази в підтвердження своєї позиції. В попередніх судових засіданнях суд заслухав пояснення представників сторін, оглянув і долучив до справи надані сторонами докази. З урахуванням викладеного, а також зважаючи на встановлений законом строк розгляду спору та тривалість розгляду даної справи (з 1 грудня 2009 року), суд на підставі ст. 75 ГПК України ухвалює розглядати спір за наявними матеріалами справи.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання (ст. 230 Господарського Кодексу України).
За приписами ст. 231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з матеріалами справи державне підприємство „Суходільський спиртовий завод” (покупець) та державне підприємство „Сторонибабський спиртовий завод” (продавець) 01 грудня 2008 року уклали договір № 01-12/08 ЕАФ купівлі-продажу за умовами п. 1.1. якого продавець зобов»язався продати, а покупець зобов»язався купити та оплатити головну фракцію спирту етилового (ЕАФ). Сторони домовились, що оплата за кожну узгоджену партію ЕАФ здійснюється покупцем шляхом перерахування продавцю коштів у сумі, визначеній в рахунку-фактурі, який виставляє продавець до оплати покупцю. Продавець здійснює оплату в розмірі 100% вартості партії ЕАФ, вказаної у наряді на відпуск ЕАФ ДААК ДПА України (п.п. 4.1., 4.2.). Сторони встановили, що у випадку порушення своїх зобов»язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України (п. 7.1.).
Департаментом САТ ДПА України видано наряди № 677 еаф від 27 листопада 2008 року серії ПВ № 026173 і № 723 еаф від 22 грудня 2008 року серії ПВ № 026173 на відпуск державним підприємством „Сторонибабський спиртовий завод” фракції головної етилового спирту відповідно 3000 декалітрів і 1500 декалітрів державному підприємству „Суходільський спиртовий завод”. Умовами відпуску визначено, зокрема. попередню оплату споживачем вартості спирту.
Відповідач повинен був попередньо оплатити позивачеві повну вартість спирту, проте не оплатив. На виконання договірних зобов»язань позивач передав відповідачу 4315,71 дал. ефіро-альдегідної продукції на загальну суму 107892,74 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 084256 від 05 грудня 2008 року, № 084260 від 09 грудня 2008 року, № 084273 від 24 грудня 2008 року, № 084280 від 31 грудня 2008 року та довіреностями: №443051 виданою 05 грудня 2008 року Гнатюк А.Є., №443060 виданою 05 грудня 2008 року Гнатюк А.Є., №443082 виданою 24 грудня 2008 року Крутяк Є.Ю., №443095 виданою 30 грудня 2008 року Лагода М.Є.
Відповідач частково, в сумі 40000,00 грн. оплатив вартість отриманого спирту. Несплаченою залишилась сума 67892,74 грн. Позивач 30 вересня 2009 року надіслав відповідачу претензію від 29 вересня 2009 року № 577/09, в якій просив сплатити 67892,74 грн. заборгованості та вказав свій банківський рахунок, на який слід перерахувати названу суму боргу.
Виходячи з приписів п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та дати пред»явлення вимоги строк виконання грошового зобов»язання відповідачем за договором № 01-12/08 ЕАФ купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року настав 08 жовтня 2009 року.
Відповідач визнає факт його заборгованості позивачу 67892,74 грн. за договором № 01-12/08 ЕАФ купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року. Проте станом на дату розгляду справи відповідач вказаний борг не сплатив.
Позивач і відповідач є державними підприємствами, що діють на основі державної власності, як це визначено ст. 73 Господарського кодексу України. Тобто, сторони є суб'єктами господарювання, що належать до державного сектора економіки.
Відтак, на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України за порушення строків виконання зобов»язання нарахована пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання (67892,74 грн.) за кожний день прострочення -за період з 08 жовтня 2009 року до 27 січня 2010 року, що становить 7603,99 грн. та штраф у розмірі 7% вартості товарів (67892,74 грн.) з яких допущено прострочення виконання понад 30 днів (в даному випадку виконання прострочене понад чотири місяці), що становить 4752,49 грн.
З урахуванням викладених приписів закону та фактичних обставин справи нарахування пені і штрафу на підставі закону є правомірним.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму боргу (67892,74 грн.) за період прострочення з 08 жовтня 2009 року до 27 січня 2010 року начислено 1357,86 грн. інфляційних втрат і 624,96 грн. -3% річних від простроченої суми.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не надав суду доказів погашення ним 67892,74 грн. основного боргу, який визнає, не пояснив суду причини невиконання ним грошового зобов»язання. Навпаки, відповідач звинуватив позивача в невиконанні ним же (відповідачем) грошового зобов»язання за договором № 01-12/08 ЕАФ купівлі-продажу, укладеного сторонами 01 грудня 2008 року.
Така поведінка відповідача суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність. Адже, якщо позивач не виставив відповідачу рахунку-фактури для оплати та поставив відповідачу головну фракцію спирту етилового (ЕАФ) в кількості 4315,71 декалітрів без попередньої оплати, то відповідач, незважаючи на це, прийняв товар та оплатив лише частину його вартості -40000,00 грн. Також відповідач, мав повну можливість повністю оплатити вартість товару й після отримання ним претензії позивача, в якій була вказана сума заборгованості 67892,74 грн. та банківський рахунок, на який цю суму необхідно перерахувати. Наведене також є підставою відмови в задоволенні клопотання відповідача зменшити стягнення 3% річних та індексу інфляції через вину кредитора в порушенні відповідачем грошового зобов»язання.
Твердження відповідача, що відповідно до ст. 7 ГПК України право на стягнення 3% річних та інфляційних з простроченої суми виникає у позивача лише з 29 жовтня 2009 року є неспроможними, оскільки ст. 7 ГПК України встановлено місячний строк розгляду претензії, а не строк виконання зобов»язання, який визначений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Безпідставними є й висновки відповідача з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 64-юр про те, що сторони не належать до державного сектору економіки. Названим розпорядженням Кабінет Міністрів України ухвалив провести перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектора економіки і в додатку визначив перелік підприємств, що підлягають перевірці. Жодним чином цим розпорядженням Кабінет Міністрів України не затверджував переліку всіх підприємств, що належать до державного сектора економіки. Власне приналежність суб»єкта господарювання до державного сектора економіки визначається не розпорядженням Кабінету Міністрів України, а випливає з установчих документів цього суб»єкта господарювання. Відтак, нарахування штрафу і пені на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України є правомірним.
Відповідач не назвав і не надав суду доказів, які б дозволили суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.
Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 67892,74 грн. основного боргу, 1357,86 грн. інфляційних нарахувань, 624,96 грн. 3% річних, 4752,49 грн. штрафу, 7603,99 грн. пені. Судові витрати суд покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю. Стягнути з державного підприємства „Суходільський спиртовий завод” ( 80641, с. Суходоли, Бродівський район, Львівська область; ідентифікаційний код 00374752) на користь державного підприємства „Сторонибабський спиртовий завод” (80562, вул. Заводська, 1, с. Сторонибаби, Буський район, Львівська область; ідентифікаційний код 00374775) - 67892,74 грн. основного боргу, 1357,86 грн. інфляційних нарахувань, 624,96 грн. -3% річних, 4752,49 грн. штрафу, 7603,99 грн. пені та судові витрати: 822,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя