Справа № 515/323/19
Провадження № 2/515/793/19
Татарбунарський районний суд Одеської області
20 червня 2019 року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Семенюк Л.А.
за участю секретаря Унгурян Т.В.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката Давиденка К.В.
відповідачів ОСОБА_2
ОСОБА_3
представника Борисівської сільської ради
Татарбунарського району Одеської області
Комерзан Г.Є.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
25 лютого 2019 року представник позивачки адвокат Давиденко К.В. звернувся до суду з позовом в інтересах останньої, до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, посилаючись на слідуючі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Татарбунари Одеської області помер батько позивачки - ОСОБА_4 , після смерті якого залишилась земельна ділянка площею 3,60 га, розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 21 липня 2004 року на ім'я ОСОБА_4 . Вказану земельну ділянку позивачка має право успадкувати в порядку першої черги за законом.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , позивачка звернулась до приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено в прийомі заяви та відкритті спадкової справи у зв'язку з втратою нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та ненаданням доказів сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що нею й було зроблено.
Однак, ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року по справі №515/1437/18 заяву позивачки про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини було залишено без розгляду в зв'язку за наявністю спору про право та роз'яснено право звернення до суду в загальному порядку щодо визнання права власності на спадкову земельну ділянку. При розгляді вищезазначеної справи, в судовому засіданні були допитані заінтересовані особи: мати позивачки - ОСОБА_2 та її сестра - ОСОБА_3 , які підтвердили факт того, що позивачка дійсно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, ними було підтверджено те, що жодних претензій майнового характеру до неї не мають та не бажають вступати у спадок після смерті ОСОБА_4 .
За таких обставин, посилаючись на письмові докази та не прийняття спадщини відповідачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є спадкоємцями першої черги по закону, позивачка вимушена звернутись до суду з вказаним позовом про визнання за нею, як спадкоємцем першої черги за законом, права власності на спадкову земельну ділянку площею 3,60 га, яка розташована на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, враховуючи, що отримати в установленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину по закону на вказану нерухомість вона позбавлена можливості.
Під час розгляду справи судом було вчинено наступні процесуальні дії:
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 березня 2019 року було прийнято справу до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13 травня 2019 року від приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. витребувано докази - інформацію щодо наявності спадкової справи та кола спадкоємців до майна померлого.
Представник позивача адвокат Давиденко К.В. в підготовче судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги (а.с. 34 ).
Представник Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області направив до суду заяву з проханням заслухати справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважаючи їх обґрунтованими та законними (а.с.35 ).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явились, надавши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с. 36,37 ).
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
З огляду на належне сповіщення позивача, його представника та відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, надходження від них заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу без участі сторін та їх представників. При цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно частиною 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляду.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості вступити у спадок в установленому законом порядку, як спадкоємець першої черги за законом після смерті її батька - спадкодавця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , через відмову нотаріуса в прийомі заяви та відкритті спадкової справи у зв'язку з втратою нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та ненадання доказів сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказане підтверджується наступними доказами:
-копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області 14 січня 2009 року (а.с.9), згідно якого ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Одеської області;
-копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 01 березня 1965 року, виданого Борисівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (а.с.8), з якого вбачається, що батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;
- копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 18.06.1987 року, виданого Борисівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (а.с.7), з якого слідує, що 18 червня 1987 року був укладений шлюб між ОСОБА_7 , 1962 року народження та ОСОБА_1 , 1965 року народження. Після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_8 »;
-копією ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року (а.с.10), якою підтверджується, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишено без розгляду;
-копією Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 від 21 липня 2004 року (а.с.43), згідно якого ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,60 га, розташованої на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
-звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 18.12.2018 року (а.с.12-13), яким встановлено вартість земельної ділянки площею 3,60 га, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії НОМЕР_6 , що складає 90459 грн.;
-довідкою за №17, виданою виконавчим комітетом Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області 15 січня 2019 року (а.с.14), з якої слідує, що ОСОБА_1 , 1965 року народження, дійсно проживала зі своїм батьком ОСОБА_4 , 1937 року народження, з 04 липня 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 по день його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру /спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину/ за №56209130 від 20.05.2019 року (а.с.41), наданою приватним нотаріусом Монастирліу О.П., вбачається, що за результатами пошуку спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 - інформація відсутня.
Відповідно до пункту «г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.1 ч.3 ст.152 ЗК України.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Так, у першу чергу, згідно ст.1261 ЦК України, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.
Таким чином, між сторонами виникли спадкові правовідносини, які неможливо вирішити в позасудовому порядку.
Судом з достовірністю встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , постійно проживала зі своїм батьком ОСОБА_4 , 1937 року народження, з 04 липня 2008 року в АДРЕСА_1 по день його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою виконкому Баштанівської сільської ради Татарбунарського району від 15.01.2019 року за №17 (а.с.14). Вказані обставини не заперечують відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є спадкоємцями першої черги по закону, однак заяв про прийняття спадку до нотаріуса не подавали, що слідує з інформаційної довідки нотаріуса (а.с.41), також відповідачі не заперечують проти прийняття спадку позивачкою одноособово, що вбачається з поданих ними до суду заяв (а.с.36,37). За вказаних обставин, суд вважає доведеним, в рамках позовного провадження, факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.
За встановлених обставин, які підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, які є достатніми та узгоджуються між собою, враховуючи, що спадкова земельна ділянка дійсно належала спадкодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності, про що свідчить копія Державного акту (а.с.42), при не можливості вирішити спір у позасудовому порядку, що підтверджується копією ухвали Татарбунарського районного суду від 14.11.2018 року(а.с.10), оскільки позивачка не відмовилася від спадку в установлений законом строк, а відповідачі- Борисівська сільська рада (а.с.35) та ОСОБА_3 (а.с.36) та ОСОБА_2 (а.с.37), як спадкоємці першої черги, визнають вимоги позову в повному обсязі, суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності в порядку першої черги за законом, на спадкову земельну ділянку розміром 3,60 га, розташовану на території Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 , що належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 13, 77-81, 200, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , як спадкоємцем першої черги за законом, право власності на земельну ділянку загальною площею 3,60 га, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 21.07.2004 року, що належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Суддя Л.А.Семенюк