Справа № 522/19537/17
Провадження номер 2-а/522/195/19
18 червня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Осадчого Миколи Валерійовича, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, про визнання протиправними дій та бездіяльності при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, -
18.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного спеціаліста відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Осадчого Миколи Валерійовича, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, в якому просив:
- визнати противоправними дії головного спеціаліста відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Осадчого Миколи Валерійовича із складання протоколу про адміністративне правопорушення серії та номер ПР МОД 071627 стосовно порушення ОСОБА_1 правил перебування іноземців в Україні - знаходження нелегально з 19 червня 2017 року, за що передбачена відповідальність до ч. 1 ст. 203 КУпАП;
- визнати противоправною бездіяльність головного спеціаліста відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Осадчого Миколи Валерійовича, яка полягає в незалученні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії та номер ПР МОД 071627 стосовно порушення ОСОБА_1 правил перебування іноземців в Україні - знаходження нелегально з 19 червня 2017 року, за що передбачена відповідальність до ч. 1 ст. 203 КУпАП, перекладача з російської на українську мову.
Представник третьої особи у судове засіданні з'явився, просив у задоволенні позову відмовити.
Інші сторони у судове засідання не з'явились , про час слухання справи повідомлялись належним чином.
Відповідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Судом встановлено, що 26.06.2017 року головним спеціалістом відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Осадчим М.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії та номер ПР МОД 071627 у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.
З вказаного протоколу вбачається, що 26.06.2017 року об 11 год. за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено громадянина РФ ОСОБА_1 , який порушив правило перебування іноземців в Україні - знаходження нелегально з 19 червня 2017 року.
З наданих письмових пояснень представника третьої особи вбачається, що 26.06.2017 року у відношенні позивача була винесена постанова серії ПН МОД № 071627 та до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді попередження.
З наданої представником позивача постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року № 815/5345/17 вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації.
Прибувши на територію України, позивач у 2014 році звернувся до ГУ ДМС України в м. Києві за отриманням міжнародного захисту.
Розглянувши відповідні документи, даним суб'єктом владних повноважень був прийнятий наказ №304 від 10.06.2014 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту з підстав, що заява є очевидно необґрунтованою.
31.07.2014 року ОСОБА_1 виїхав з території України до Білорусії, а у вересні 2014 року повернувся до Російської Федерації.
У листопаді 2014 року, повернувшись до України, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС України у Львівський області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Наказом ГУ ДМС України у Львівський області від 11.12.2014 року №201 позивачу було відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. За результатами судового оскарження вказаного наказу, у задоволенні вимог позивача було відмовлено.
28.12.2015 року позивач звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
29.12.2015 року ГУ ДМС України в Одеській області, на підставі п.6 ст.5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», прийняло наказ №248 про відмову в прийнятті зазначеної заяви.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду і постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року у справі № 815/1020/16 спірний наказ був скасований та зобов'язано ГУ ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
11.10.2016 року ОСОБА_1 видано довідку про звернення за захистом в Україні, серії №006829, строком дії до 11.11.2016 року, з ним проведено анкетування та призначено дату співбесіди.
20.10.2016 року управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області прийнято висновок щодо прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
20.10.2016 року ГУ ДМС України в Одеській області прийняло наказ № 201 про відмову громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Дана відмова була оскаржена ОСОБА_1 до суду та за результатами судового розгляду його позову, рішенням суду, яке набрало законної сили 24.05.2017 року, було визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДМС України в Одеській області від 20.10.2016 року №201 щодо відмови в оформленні документів для надання позивачу статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні і зобов'язано повторно розглянути питання про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (справа №815/5519/16).
За цей час, термін дії довідки №006829 неодноразово продовжувався і остання дата терміну її дії зазначена - 24.01.2017 року.
Із матеріалів особової справи №2015ОD0339 заявника громадянина РФ ОСОБА_1 вбачається, що він з 20.01.2017 року по 28.02.2017 року перебував на обстеженні та лікування в КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я».
В особовій справі є повідомлення ГУ ДМС України в Одеській області на адресу ОСОБА_1 від 06.06.2017 року про необхідність з'явитися 14.06.2017 року для проведення протоколу співбесіди на виконання рішень судів.
Також, є дві дати про повідомлення 14.06.2017 року позивача, щодо проведення з ним співбесіди, а саме: на 16.06.2017 року, та 20.06.2017 року.
У вказаних повідомленнях позивача попереджають про наслідки його неявки до територіального підрозділу ДМС у вигляді призупинення розгляду його заяви. Докази про те, яким чином дані відомості доведені до позивача, в матеріалах справи відсутні.
19.06.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області прийнято наказ № 113, яким призупинено розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Російської Федерації на установчі дані Сахарчука С.Я., особова справа № 2015OD0319 та визнано недійсною реєстрацію до 24.07.2028 року, яка поставлена в довідці про звернення за захистом в Україні серії 006829.
Вищевказаною постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року № 815/5345/17, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року, було скасовано та ухвалено у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Одеській області, заступника начальника управління - начальника відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Голотенка Віталія Анатолійовича, заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Максименко Анатолія Васильовича, Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання недійсною реєстрації та визнання протиправними дій - нове рішення про задоволення позову, яким визнані протиправними дії заступника начальника управління - начальника відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС України в Одеській області Голотенка В.А. щодо внесення у довідку про звернення за захистом в Україні серії №006829 на ім'я ОСОБА_1 , відміток, на підставі наказу управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції від 19.06.2017 року №113, про анулювання продовження терміну дії довідки до 24.07.2017 року та про призупинення розгляду заяви.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору, шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» визначено, що документи, що підтверджують громадянство України зокрема є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члену екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
Відповідно до ст.9 КУпАП саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з того, що позовні вимоги про визнання противоправним дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2017 року не підлягають задоволенню, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених КУпАП, та відповідно до ст.251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Позивачем не заявлені вимоги про скасування постанови, яка може бути оскаржена та складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2017 року.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Відповідно до ч.3 ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 72-77, 90, 159, 162, 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволення позову ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу по роботі з шукачами захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Осадчого Миколи Валерійовича, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, про визнання протиправними дій та бездіяльності при складанні протоколу про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
18.06.19