Справа №521/7597/19
Провадження №4-с/521/63/19
про розгляд скарги на дії державного виконавця
13 червня 2019 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Коваль Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи - ПАТ «Державний ощадний банк України», ОК «Небанківська фінансова установа територіальних громад»,
У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи - ПАТ «Державний ощадний банк України», ОК «Небанківська фінансова установа територіальних громад».
Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду заявник посилався на ті обставини, що Малиновським районним судом міста Одеси 01 серпня 2011 року було видано виконавчий лист у справі №521/1519/2-2328/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суми заборгованості, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.
Як зазначає ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Державний ощадний банк України» 27 червня 2018 року приватний виконавець Парфьонов Г ОСОБА_2 . отримав від нього переказний вексель серії АА №0072864 від 26 червня 2016 року на суму 1 200 000,00 гривень.
Проте, приватний виконавець відмовився скласти акт прийому передачі переказного векселя, відмовився скласти мирову угоду із стягувачем з метою закінчення виконавчого провадження.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що за вказаним виконавчим провадженням був пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, у зв'язку з чим приватним виконавцем взагалі було неправомірно відкрито виконавче провадження.
У зв'язку з чим скаржник просив суд дану скаргу задовольнити та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. закрити виконавче провадження АСВП 56375033.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. скористався правом подачі відзиву на скаргу ОСОБА_1 , заперечував проти викладених у скарзі доводів, просив суд відмовити у задоволенні скарги у зв'язку із її неогрунтованістю, адже не існує обов'язку приватного виконавця складати мирову угоду між сторонами виконавчого провадження та затверджувати її, крім того, у приватного виконавця не існувало законної підстави для звернення стягнення на вексель, а виконавче провадження було відкрито у встановлений законом строк.
Від представника ПАТ «Державний ощадний банк України» надійшли пояснення на скаргу ОСОБА_1 , у якій представник банку просила відмовити у задоволенні вказаної скарги, посилаючись на те, що доводи ОСОБА_1 , на думку представника, є неоргрунтованими, вказувала, що на даний час заборгованість перед банком зі сторони ОСОБА_1 не погашена.
ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився, але від представника особи на адресу суду надійшла заява, в якій представник скаржника підтримав скаргу у повному обсязі, просив суд задовольнити її та розглядати справу у відсутність сторони у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.
Інші учасники судового процесу у відкрите судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином, причини неявки суду не відомі.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд доходить наступного висновку.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що Малиновським районним судом міста Одеси 01 серпня 2011 року було видано виконавчий лист у справі №521/1519/2-2328/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суми заборгованості, на підставі якого було відкрито виконавче провадження на суму у загальному розмірі 978 283,67 гривень. Виконавче провадження №ВП №56375033 було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. 10 травня 2018 року у строк, передбачений законом.
Судом звернуто увагу, що постановою Другого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в одеській області ВП №54344035 від 14 грудня 2017 року, відкрите на підставі виконавчого листа №2-2328/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 01 серпня 2011 року, виконавчий лист повернуто стягувачу.
Адже, відповідно до ст. 22 ч.1 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, яка діяла на момент набрання законної чинності рішенням суду та видачі судом Банку виконавчого документу), виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Як вбачається з ст. 22 ч. 2 п. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, яка діяла на момент набрання законної чинності рішенням суду та видачі судом Банку виконавчого документу), строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили, чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, яка діяла на момент пред'явлення виконавчого документа до виконання), строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Згідно із ст. 12 п. 5 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону на момент відкриття виконавчого провадження у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», перевіряючи додержання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення статті 22 Закону «Про виконавче провадження», так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання. При цьому відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-V1 "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)"
27 червня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. отримав заяву ОСОБА_1 , зокрема, про закінчення виконавчого провадження на підставі виконання зобов'язань перед ПАТ «Державний ощадний банк України», зняття арешту з майна, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників разом із оригіналом векселя серії АА №007864 від 26 червня 2018 року.
02 липня 2018 року ОСОБА_1 надав до ВАТ «Державний ощадний банк України» заяву про повернення оригіналу кредитного договору №2171-н від 04 грудня 2007 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1
Проте, як вбачається з листа ПАТ «Державний ощадний банк України» №113.20-13/2171-п/69993/2018-15вих. від 27 липня 2018 року, стягувач не згоден прийняти оригінал цінного паперу - переказного акцептованого векселя серії АА №007864 від 26 червня 2018 року.
Судом звернуто увагу, що відповідно до акту прийому-передачі переказного векселя від 26 червня 2018 року ОК «Небанківська фінансова установа територіальних громад» передало ОСОБА_1 вексель серії НОМЕР_1 від 26 червня 2018 року на суму 1 200 000,00 гривень.
Відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
Проте, згоди на отримання цінного документу зі сторони стягувача у даному виконавчому провадженні не було.
Відповідно до ст. 74 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 18 ч. 1 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надані широкі права та повноваження у процесі здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ураховуючи викладене, суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 , викладеними у скарзі на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, оскільки державним виконавцем здійснено в повній мірі заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, відповідно до чинного законодавства України, у межах наділених функцій виконавця, у строки, встановлені законом.
Згідно з ст. 451 ч. 1, 2, 3 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог скаржника, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні даної скарги.
Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 260, 450, 451, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи - ПАТ «Державний ощадний банк України», ОК «Небанківська фінансова установа територіальних громад».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.В. Плавич/підпис/
/підпис/
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах цивільної справи №521/1018/13-ц в Малиновському районному суді міста Одеси.