Справа № 496/4209/17
Провадження № 8/496/4/19
13 червня 2019 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді Трушиної О.І.
за участю секретаря Горищенко К.І.
представника заявника (відповідача по справі) Підопригори Є.М.
заявника ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Моторне транспортне страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
26.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, уточнивши яку (т. 2 а.с.16-17), просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Моторне транспортне страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до нього, третя особа - Моторне транспортне страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача зокрема було стягнуто 241057,00 грн. як матеріальні збитки відповідно до звіту № 19/08 ТЗ від 23.08.2016 року. Разом з тим, у постанові Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року по справі № 720/362/18 зазначено, що відповідно до відповіді МЮУ Фонду Державного майна України щодо проведення авто товарознавчих досліджень з визначення матеріальної шкоди, заподіяної власникам транспортних засобів, вбачається, що розрахунок вартості матеріальних збитків, заподіяних власникам транспортних засобів, у тому числі і у разі визначення матеріальної шкоди за договором страхування, належить до компетенції виключно судових експертів авто товарознавців, які мають відповідну кваліфікацію «Визначення вартості автомототранспорту, розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу». Так, в рішенні Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року був взятий до уваги звіт № 19/08 від 23.08.2016 року, який виготовлено СОД ОСОБА_3 та який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності виданий Фондом державного майна України, тобто не є судовим експертом та не мав повноважень щодо проведення авто товарознавчих досліджень з визначення матеріальної шкоди. При цьому, вказує на те, що підставою для перегляду рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року за нововиявленими обставинами є обставина, яка зазначена і встановлена у постанові Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року по справі № 720/362/18 щодо проведення авто товарознавчих досліджень з визначення матеріальної шкоди, заподіяної власникам транспортних засобів, є істотною обставиною для справи та такою, що не була встановлена Біляївським районним судом Одеської області і не могла бути йому відомою на час ухвалення рішення. З огляду на вищевикладене, заявник просить переглянути рішення суду від 29 березня 2018 року за нововиявленими обставинами, скасувати останнє та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року просив задовольнити з підстав, викладених у ній. При цьому пояснив, що про розгляд вищевказаної справи він не знав, оскільки його в судове засідання не викликали.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на задоволенні заяви наполягав з підстав, викладених у заяві.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та представник третьої особи - Моторного транспортного страхового бюро України в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні суду знаходилася цивільна справа № 496/4209/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків завданих в наслідок ДТП у сумі 251157 грн., та судові витрати з оплати судового збору в сумі 2512 грн.
29 березня 2018 року по справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків завданих в наслідок ДТП у сумі 251157 грн., та судові витрати з оплати судового збору в сумі 2512 грн. - задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) матеріальні збитки в сумі 251157 (двісті п'ятдесят одна тисяча сто п'ятдесят сім) гривень, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2512,00 гривень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені (отримані) після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Аналіз пояснень заявника у сукупності з зазначеними правовими нормами та встановленими по справі обставинами дають підстави вважати, що офіційне місце реєстрації ОСОБА_1 у відповідності до отриманої судом інформації станом на 26.12.2017 року відповідно до довідки з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області є АДРЕСА_3 . За даною адресою ОСОБА_1 був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Крім того, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 15 лютого 2018 року, про що свідчить журнал судового засідання, однак останній під час розгляду справи по суті не скористався своїм правом на пред'явлення самостійних вимог щодо предмета спору, тобто подачі зустрічного позову.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , суд вважає, що відомості, які надані суду заявником, не містять істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ним не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції.
Частинами 3, 4 ст. 429 ЦПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Обставина, на яку посилається заявник, зокрема постанова Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року по справі № 720/362/18, виникла після ухвалення судового рішення і за своєю правовою природою не є нововиявленою, а є новими обставинами, і не дає підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року.
Крім того, суд також не враховує доводи представника заявника в тій частині, що обставини, на які він посилається, встановлені постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року і доказуванню не підлягають, виходячи з того, що відповідно до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішенням суду у справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто обставини, на які посилається заявник та його представник, встановлені у справі, участь у якій брали інші особи.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, норми матеріального права, які ці правовідносини регулюють і були застосовані судом при вирішенні цього спору, та зважаючи на те, що нові докази, на які посилається ОСОБА_1 не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду, залишивши рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року без змін.
Керуючись ст. ст. 423, 424, 429 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Моторне транспортне страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст ухвали складено 19 червня 2019 року.
Суддя О.І. Трушина